ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 333/6817/21
провадження № 61-12903св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів:
Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В. та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 належить 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 травня 2016 року Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Співвласником іншої 1/2 частини квартири є ОСОБА_4, право власності якої набуте відповідно до договору дарування частини квартири, посвідченого
28 січня 2017 року Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Спірна квартира має загальну площу 43,05 кв. м, житлову площу -
26,4 кв. м та складається з двох кімнат: кімната № 1 площею 16,5 кв. м
і кімната № 2 площею 9,9 кв. м. Службові приміщення: кухня площею 5,9 кв. м, санвузол площею 2,9 кв. м, коридор площею 1,7 кв. м, комора площею
2,1 кв. м, балкон площею 0,65 кв. м, що підтверджується технічним паспортом на квартиру, виготовленим станом на 17 березня 2016 року.
Позивач зазначав, що ОСОБА_2 тривалий час створює йому перешкоди в користуванні квартирою, а саме: після набуття права власності на частку квартири вона на власний розсуд, без будь-якого погодження
з позивачем, як співвласником спірної квартири, зробила її перепланування, внаслідок чого змінились технічні характеристики спірного житла. Відповідно до технічного паспорта на квартиру, виготовленого станом на 08 липня
2021 року, загальна площа квартири становить 43,15 кв. м, житлова площа - 28,5 кв. м. На теперішній час квартира складається з: кімнати № 1 площею 18,9 кв. м і кімнати № 2 площею 9,6 кв. м, коридору площею 2,9 кв. м, комори площею 2,2 кв. м, кухні площею 4,9 кв. м, санвузла площею 3,8 кв. м, балкону площею 0,85 кв. м.
Оскільки в позасудовому порядку врегулювати питання щодо порядку користування спірною квартирою сторонам не вдалося, ОСОБА_1 просив встановити порядок користування квартирою
АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 05 серпня 2021 року № 2021-40, виділивши йому в користування кімнату № 2 площею 11,0 кв. м та балкон площею 0,85 кв. м, а всього загальною площею 11,85 кв. м; виділити
в користування ОСОБА_2 кімнату № 4 площею 9,6 кв. м та комору № 3 площею 2,2 кв. м, а всього загальною площею 11,80 кв. м; службові приміщення № 1 коридор площею 2,9 кв. м, № 5 кухню площею 4,9 кв. м, № 6 санвузол площею 3,8 кв. м, № 7 (новостворене) коридор площею 8,00 кв. м залишити у спільному користуванні співвласників; зобов`язати
ОСОБА_2 за власний рахунок провести переобладнання приміщень
у квартирі АДРЕСА_1, а саме:
у приміщенні № 2 влаштувати перегородку зазначеної на схемі конфігурації із вказаними розмірами; між приміщенням № 2 і приміщенням № 4 закласти дверний отвір, між приміщенням № 2 і новоствореним приміщенням № 7 при влаштуванні перегородок передбачити дверний отвір. Стягнути з відповідачки судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого
2023 року позовні вимоги задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою
АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 05 серпня 2021 року № 2021-40.
Виділено в особисте користування ОСОБА_1 приміщення в квартирі АДРЕСА_1 площею 11,80 кв. м, яке складається з приміщення № 3 - комора площею 2,2 кв. м та приміщення
№ 4 - кімната площею 9,6 кв. м.
Виділено в особисте користування ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5 приміщення в квартирі
АДРЕСА_1 площею 11,85 кв. м, яке складається з приміщення № 2 - кімната площею 11,00 кв. м та приміщення № 4 - балкон площею 0,85 кв. м.
Службові приміщення: № 1 - коридор площею 2,9 кв. м, № 5 - кухня площею
4,9 кв. м, № 6 - санвузол площею 3,8 кв. м, № 7 (новостворене) - коридор площею 8,00 кв. м залишено в спільному користуванні співвласників.
Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок провести переобладнання приміщень у квартирі АДРЕСА_1 :
в приміщенні № 2 влаштувати перегородку показаної на схемі конфігурації
із зазначеними розмірами; між приміщенням № 2 - кімната і приміщенням
№ 4 - кімната закласти дверний отвір, між приміщенням № 2 - кімната
і новоствореним приміщенням № 7 - коридор при влаштуванні перегородок передбачити дверний отвір.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у справі дійшли згоди, що оптимальним є варіант № 1 висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 05 серпня 2021 року
№ 2021-40, виконаного судовим експертом ОСОБА_6 на замовлення позивача, щодо порядку користування приміщеннями в спірній квартирі, який суд врахував, ухвалюючи рішення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Тивоненка Д. Р. задоволено частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що технічні характеристики квартири не дають можливості визначити порядок користування спірною квартирою між співвласниками з дотриманням прав кожного з них на володіння, користування та розпорядження належною їм часткою.
Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 19 вересня
2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Тивоненка Д. Р. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 724,00 грн.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, в розмірі 8 000,00 грн та витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000,00 грн, всього стягнено 13 000,00 грн.
Додаткова постанова мотивована тим, що під час винесення постанови від
18 липня 2023 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення суми, визначеної адвокатом, з 16 000,00 грн до 8 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції - з 14 000,00 грн до 5 000,00 грн, оскільки докази фактично понесених витрат саме в такому розмірі не
є підтвердженими, а отже, немає підстав для відшкодування цих витрат
у визначеному адвокатом розмірі. При цьому колегія суддів вважала, що стягнення витрат на правову допомогу в загальному розмірі 13 000,00 грн забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності як одному з основних критеріїв стягнення таких витрат.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
26 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Косякова З. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2023 року та залишити в силі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від
15 лютого 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про відсутність у висновку експертного будівельно-технічного дослідження від
05 серпня 2021 року № 2021-40 інформації про те, що його підготовлено для подання до суду, а також що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суперечить фактичним обставинам справи та доказам, оскільки вказаний висновок експерта містить інформацію щодо таких обставин, а тому відповідає частині п?ятій статті 106 ЦПК України. Апеляційний суд, який не є спеціалістом у сфері іншій, ніж право, дав оцінку технічним характеристикам спірної квартири. Апеляційний суд не врахував, що відповідачка не заперечувала проти позову в частині встановлення порядку користування квартирою, вона лише не бажала встановлювати перегородки.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 607/22941/21, від 15 вересня 2021 року у справі
№ 719/637/20, від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
13 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Косякова З. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня
2023 року і закрити провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував принцип пропорційності задоволення вимог, не пересвідчився, що заявлені витрати
є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг
і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.
Аргументи інших учасників справи
12 жовтня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 18 липня
2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що відповідачка не забороняє позивачу (своєму брату) проживати у його ж квартирі і не чинить йому перешкод. Суміжна кімната не зайнята. Позивач сам створив ситуацію, через яку наявний цей спір. Висновок експерта не враховував інтересів малолітніх дітей, які проживають у спірній квартирі.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
30 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Зупинено виконання додаткової постанови Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Сторони у справі є співвласниками квартири
АДРЕСА_1 .
У спірній квартирі проживають: відповідачка ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_8 та їх діти: ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 травня
2016 року Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою, належить 1/2 частини зазначеної квартири.
Відповідачці на підставі договору дарування від 28 січня 2017 року належала