ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 461/8466/19
провадження № 61-2638св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс",
треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домусгруп",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року у складі судді Радченка В. Є., додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року
у складі судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2023 рокуу складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - ПАТ "АКБ "Львів"), треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Барбуляк Х. М., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області (далі - приватний виконавець) Білецький І. М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" (далі - ТОВ "Домусгруп"), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивований тим, що 23 лютого 2017 року між ПАТ "АКБ "Львів" і ТОВ "Домусгруп" укладено генеральний договір кредитної лінії № 12/К/17, відповідно до пункту 1.1 якого ПАТ "АКБ "Львів" зобов`язується відкрити ТОВ "Домусгруп" відкличну невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором та додатковими договорами до нього, а позичальник зобов`язується повернути кредити, сплатити проценти та комісії за користування ними, а також сплатити інші платежі, передбачені цим кредитним договором.
24 лютого 2017 року між ПАТ "АКБ "Львів" і позивачкою укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пауком А. Я., зареєстрований в реєстрі за № 384.
30 вересня 2019 року приватний нотаріус Барбуляк Х. М. вчинила виконавчий напис № 2840 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачка вважала, що спірний виконавчий напис вчинений всупереч нормам законодавства України з огляду на відсутність безспірності заборгованості боржника та через невiдповiднiсть суми заборгованості боржника, вказаної
у виконавчому написі, дійсному розміру заборгованості, що є підставою для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2840 про звернення стягнення на нерухоме майно,
а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею
28,4 кв. м, вчинений 30 вересня 2019 року приватним нотаріусом
Барбуляк Х. М.
17 травня 2022 року протокольною ухвалою до участі у справі як правонаступника ПАТ "АКБ "Львів" залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" (далі - ТОВ "ФК "Прайм Альянс").
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року позов задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений
30 вересня 2019 року приватним нотаріусом Барбуляк Х. М., зареєстрований
в реєстрі за № 2840, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат, житловою площею 18,4 кв. м, та кухні, загальною площею 28,4 кв. м, до квартири належить комора в підвалі площею 7,5 кв. м, реєстраційний номер майна 35996067, яке належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що суду не надано доказів того, що при здійсненні виконавчого напису нотаріус провів перевірку та встановив безспірність боргу, а отже, відомостей, які свідчили б про відсутність спору щодо заборгованості, немає. Крім цього, відповідач, а також треті особи не надали суду доказів на підтвердження факту направлення стягувачу вимоги або повідомлення про наявність заборгованості.
Додатковим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 червня
2022 року стягнено з ТОВ "ФК "Прайм Альянс" на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати в розмірі 23 000,00 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є документально підтвердженим та співмірний із складністю справи. Суд також вказав, що позивачка витратила 8 000,00 грн на проведення судово-економічної експертизи, які підлягають відшкодуванню.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ТОВ "ФК "Прайм Альянс" - Рудницького Ю. І. залишено без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року та додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня
2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 лютого 2023 року представник ТОВ "ФК "Прайм Альянс" - Рудницький Ю. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди всупереч нормам процесуального та матеріального права не дослідили зміст експертного висновку та не оцінили такий висновок по суті. Вказаний висновок суперечить іншим матеріалам справи. Відповідач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення щодо експертних висновків. Зазначення у висновку про те, що експерт обізнаний зі статтею 384 КК України, не є достатнім для встановлення того, що експерт ознайомлений з кримінальною відповідальністю. Вказує, що відповідач направляв вимоги про погашення заборгованості, в матеріалах справи немає доказів того, що заборгованість
є спірною. Суд першої інстанції не виносив ухвалу про залучення до участі
у справі третіх осіб. Ураховуючи відсутність у матеріалах справи заяви представника позивача про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, а також порушення порядку та строків подання відповідних доказів, у суду не було підстав ухвалювати додаткове рішення.
Обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця
посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 18 березня 2020 року
у справі № 129/1033/13-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15, постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18, від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
13 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що висновок експерта є належним і допустимим доказом у справі; відповідач був обізнаний про його приєднання до матеріалів справи, оскільки його копія направлялась відповідачу; висновок відповідає процесуальним вимогам, зокрема експерт попереджений про кримінальну відповідальність. Твердження заявника про те, що заборгованість не
є безспірною, є голослівним і не відповідає матеріалам справи. Представник позивача у заяві про розгляд справи за відсутності позивача повідомляв, що в разі задоволення позову протягом п?яти днів буде подано заяву про відшкодування судових витрат. Рішення суду першої інстанції ухвалено
20 червня 2022 року, заява подана - 24 червня 2022 року, тобто
в межах строків, визначених ЦПК України. Заперечень щодо зменшення витрат сторона відповідача не подавала.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Яремку В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Галицького районного суду м. Львова.
18 квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року касаційну скаргу і матеріали справи передано судді-доповідачу Русинчуку М. М.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу,
а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
23 лютого 2017 року між ПАТ "АКБ "Львів" і ТОВ "Домусгруп" укладено генеральний договір кредитної лінії № 12/К/17.
24 лютого 2017 року між ПАТ "АКБ "Львів" і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
30 вересня 2019 року приватний нотаріус Барбуляк Х. М. вчинила виконавчий напис № 2840 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 28,4 кв. м.
Відповідно до виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги ПАТ "АКБ "Львів" за період з 01 січня 2018 року до 09 вересня 2019 року включно
у розмірі: 1 240 959,68 грн - заборгованість за кредитом; 272 037,73 грн - заборгованість за процентами: 4 800,00 грн - заборгованість з комісії;
54 752,91 грн - заборгованість з нарахованої та несплаченої пенi за період
з 01 вересня 2018 року до 06 травня 2019 року включно з прострочення основної суми боргу, процентів та комісії; 94 573,75 грн - заборгованість
з нарахованої та несплаченої пенi за період з 07 травня 2019 року до
08 вересня 2019 року включно за прострочення основної суми боргу, процентів та комісії; 10 000,00 грн - плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 1 677 124,07 грн.