ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 761/1695/22
провадження № 61-16377св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національна академія державного управління при Президентові України, правонаступником якої є Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Віталійович, на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня
2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії державного управління при Президентові України
(далі - Академія) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
2. Позов обґрунтований, тим що рішенням Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 9901/226/19, яке набрало законної сили 19 червня
2020 року, визнано протиправним та скасовано Указ Президента України
від 05 квітня 2019 року № 105/2019 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України" та поновлено ОСОБА_1 на посаді президента Академії.
3. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у справі № 761/36033/20, яке набрало законної сили 21 грудня
2021 року, стягнуто з Академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за 544 дні вимушеного прогулу у розмірі 880 752,12 грн.
4. Оскільки його не було поновлено на посаді, вважає, що відповідач зобов`язаний сплатити середній заробіток за період затримки розрахунку
з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили.
5. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути
з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку до дня ухвалення рішення станом на 31 грудня 2021 року у розмірі 234 752,10 грн, інфляційні збитки - 110 343,04 грн та три проценти річних - 43 806,65 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
від 23 січня 2023 року у складі судді Рибака М. А. позов задоволено частково. Стягнуто з Академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 228 276,18 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мельник Ю. В., задоволено частково. Заочне рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 23 січня 2023 року скасовано, а провадження у цивільній справі закрито. Роз`яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
8. Закриваючи провадження у цивільній справі, апеляційний суд вказав, що переданий позивачем на розгляд судів спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник
у зв`язку із проходженням ОСОБА_1 публічної служби, та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того на час звернення до суду з цим позовом, ОСОБА_1 був обізнаний про реорганізацію Академії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Мельник Ю. В., просить постанову апеляційного суду скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадженняза касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мельник Ю. В., витребувано матеріали справи, які у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду. Клопотання ОСОБА_1 про залучення правонаступника відповідача задоволено. Залучено до участі у справі Київський національний університет імені Тараса Шевченка як правонаступника відповідача.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 9901/226/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Вважає що твердження апеляційного суду про те, що рішення щодо поновлення позивача на посаді ухвалювалося судом в адміністративній юрисдикції, оскільки посада позивача належить до публічної служби, суперечить пункту 6 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", який набув чинності 01 травня 2016 року, згідно з яким на працівників Академії, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, які на день набрання чинності цим Законом
є державними службовцями, поширюється дія цього Закону протягом двох років з дня набрання ним чинності.
15. Отже із 01 травня 2018 року особи, які обіймали керівні посади Академії, вже не мали статусу державного службовця.
16. Крім того позивач при призначенні на посаду не отримував статусу державного службовця, оскільки з 01 травня 2016 року ця посада не належала до посад державної служби.
17. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем у справі був Президент України, якого потім було замінено на Міністерство освіти і науки України, тому саме воно має бути належним відповідачем, оскільки це суперечить статті 19 ЦПК України з огляду на те, що позивач перебував у трудових відносинах не з Президентом України,
а з Академією.
18. На момент постановлення оскаржуваної постанови первісний відповідач (Академія) був припинений, а його правонаступником визначено Київський національний університет імені Тараса Шевченка, тому у справі не може бути іншого відповідача ніж університет.
19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року
у справі № 9901/226/19 розмежувала юрисдикцію судів та визначила, що оскарження Указу Президента належить до адміністративної юрисдикції,
а інші питання захисту права на працю, отримання заробітної плати тощо, мають розглядатись в порядку ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
20. У січні 2024 року представник Київського національного університету імені Тараса Шевченка подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
21. Зазначає, що позивач не повідомив суди про реорганізацію Академії,
а у процесуальних документах вказав іншу адресу місцезнаходження голови комісії з реорганізації Академії.
22. Відповідно до положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня
2014 року № 630 саме Міністерство освіти і науки України в особі міністра
є роботодавцем керівника закладу вищої освіту, яке 24 грудня 2021 року наказом № 508-к поновило позивача на посаді президента Академії.
23. Звертає увагу, що не укладення між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 контракту не змінює статус Міністерства, як роботодавця позивача.
24. Оскільки належним відповідачем має бути Міністерство освіти і науки України як суб`єкт владних повноважень та роботодавець ОСОБА_1, тому правильними є висновки апеляційного суду про належність розглядуваної справи до юрисдикції адміністративних судів.
Інші процесуальні документи
25. У лютому 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мельник Ю. В., звернувся до Верховного Суду із письмовими поясненнями,
в яких зазначає про свою незгоду із твердженнями наведеними у відзиві на касаційну скаргу.
Обставини справи, встановлені судами
26. Рішенням Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі
№ 9901/226/19 позов ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Академія, про визнання протиправним і нечинним наказу, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 05 квітня 2019 року № 105/2019 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України". Поновлено ОСОБА_1 на посаді президента Академія з 06 квітня 2019 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
27. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження постанови апеляційної суду про закриття провадження у справі, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду
в порядку цивільного судочинства.
31. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
32. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.