ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/1172/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.,
та представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - 1 - не з`явився,
відповідача - 2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024
у справі № 927/1172/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"
до: 1) Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро"
про припинення податкової застави,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (далі - ТОВ "Гетьманське", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (далі - ТОВ "Егрес-Агро", відповідач-2) про припинення податкової застави рухомого майна, належного TOB "Гетьманське" на праві власності, а саме таких транспортних засобів (далі - ТЗ): екскаватора ЕО-2625 на базі МТЗ-80, 1994 року випуску, свідоцтво НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_1 ; трактора колісного МТЗ-80, 1986 року випуску, свідоцтво НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 ; трактора колісного МТЗ-80, 1991 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5 ; причепа ГКБ-818, 1996 року випуску, свідоцтво НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_7 ; трактора колісного Т-150К, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_8, державний номерний знак НОМЕР_9 ; трактора колісного МТЗ-80, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_11 ; причепа ПСЕ-12,5, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_12, державний номерний знак НОМЕР_13 ; причепа 2ПТС 4, 1988 року випуску, свідоцтво НОМЕР_14, державний номерний знак НОМЕР_15 ; причепа 2ПТС 4, 1989 року випуску, свідоцтво НОМЕР_16, державний номерний знак НОМЕР_17, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06; обтяжувач ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер 30701408 від 24.07.2023.
На обґрунтування позовних вимог TOB "Гетьманське" посилається на те, що у 2017 році набуло у власність відповідні ТЗ за договором купівлі-продажу № 11-17ОЗ, однак ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06 внесло вказане рухоме майно в податкову заставу за податковим боргом у сумі 1 060 974,32 грн щодо його попереднього власника ТОВ "Егрес-Агро", про що свідчать відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. На думку позивача, вказане перешкоджає йому, як власнику відповідного майна, реалізувати правомочності щодо користування та розпорядження своїм майном.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 (суддя - Романенко А.В.) позов ТОВ "Гетьманське" до ГУ ДПС у Чернігівській області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави задоволено.
Припинено податкову заставу рухомого майна, перелік якого наведений у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, належного ТОВ "Гетьманське" на праві власності, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06; обтяжувач ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер 30701408 від 24.07.2023.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.) скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ГУ ДПС у Чернігівській області. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Гетьманське" у задоволенні позову до ГУ ДПС у Чернігівській області. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2017 між ТОВ "Егрес-Агро" (продавець) та ТОВ "Гетьманське" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ, за умовами якого продавець зобов`язувався продати, а покупець - прийняти та оплатити ТЗ, перелік яких неведений в додатку № 1 до договору, а саме: екскаватор ЕО-2625 на базі МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_1 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_3 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_5 ; причіп ГКБ-818, державний номерний знак НОМЕР_7 ; трактор колісний Т-150К, державний номерний знак НОМЕР_9 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_11 ; причіп ПСЕ-12,5, державний номерний знак НОМЕР_13 ; причіп 2ПТС 4, державний номерний знак НОМЕР_15 ; причіп 2ПТС 4, державний номерний знак НОМЕР_17, вартістю 7 800,00 грн з ПДВ за кожний, тобто на суму 70 200,00 грн.
Відповідно до п. 1.2 договору право власності продавця на товар підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ.
Пунктами 3.2, 3.3 договору встановлено, що покупець здійснює оплату вартості товару продавцю впродовж 90 календарних днів. Усі платежі за товар здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.
За п. п. 4.2, 4.4 договору продавець зобов`язувався передати за актом приймання-передачі покупцю товар та документи на нього (реєстраційні документи для поставки на облік, довідку-рахунок на ТЗ) після надходження платежу на поточний рахунок продавця. Разом із передачею товару сторони підписують акт приймання-передачі товару.
У п. 6.1 договору сторони досягли згоди, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару та документів на нього.
На виконання умов договору, продавець передав, а покупець - прийняв та оплатив відповідні ТЗ на суму 80 000,00 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних від 30.12.2017 № № 21, 25-28, 31, 35, 37-38, актів приймання-передачі від 30.12.2017 № 1-9, платіжного доручення від 30.01.2018 № 1069 (а. с. 32-51, т. 1).
24.07.2023, на підставі рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 28.03.2023 № 14/13-02-05, проведено опис майна боржника ТОВ "Егрес-Агро" у податкову заставу, а саме ТЗ у кількості 19 одиниць, з яких 9 є предметом договору купівлі-продажу від 01.11.2017 № 11-17ОЗ, про що було прийнято відповідний акт опису майна № 16/13-02-06 (а. с. 65-67, т. 1).
На підставі цього акта, 24.07.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження в формі податкової застави на майно боржника ТОВ "Егрес-Агро" в сумі боргу 1 060 974,32 грн, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг від 27.07.2023 № 85241861 (а.с. 68, т. 1).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі № 927/1181/21, яке набрало законної сили, задоволено позовом ТОВ "Гетьманське" до ТОВ "Егрес-Агро", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та знято арешт із належного на праві власності ТОВ "Гетьманське" спірного майна, перелік якого наведений у резолютивній частині цього рішення. При вирішенні спору у цій справі № 927/1181/21 встановлено, що ТОВ "Гетьманське" набуло право власності на відповідні ТЗ на підставі договору купівлі - продажу від 01.11.2017 № 11-17 ОЗ, актів приймання - передачі від 30.12.2017 № 1-9, видаткових накладних від 30.12.2017 № № 21, 25, 26 - 28, 31, 35, 37 - 38 (а.с. 53-63, т. 1).
Задовольняючи позов до відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що податкова застава не пов`язана з особою позивача та, що обтяження, зареєстроване 24.07.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області в реєстрі обтяжень рухомого майна, перешкоджає позивачу як титульному власнику розпоряджатися відповідним майном. Установивши також те, що права позивача не порушуються з боку ТОВ "Егрес-Агро", останній не є належним відповідачем у цьому спорі, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог до останнього з цієї підстави.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, апеляційний господарський суд зазначив про те, що позивачем не було вчинено дій щодо перереєстрації ТЗ, придбаних за договором купівлі-продажу від 01.11.2017 № 11-17ОЗ, відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, а тому вони перебували на обліку в органі Держпродспоживслужби за ТОВ "Егрес-Агро" та відповідним податковим органом було здійснено опис цього майна боржника. На думку суду апеляційної інстанції, невиконання позивачем обов`язку щодо перереєстрації відповідних ТЗ впродовж 6 років свідчить про його недобросовісну поведінку, а відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд може відмовити у захисті права особи, яким вона зловживала.
При цьому, апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у позові щодо відповідача-2.
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, ТОВ "Гетьманське" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказане судове рішення, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/11266/17, від 04.09.2019 у справі № 761/24050/17, від 16.12.2020 у справі № 278/3640/18, від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22.
Посилається у касаційній скарзі на такі обставини: виникнення у позивача права власності на спірні ТЗ з момент їх передання позивачу встановлено у справі № 927/1181/21, що не потребує доказуванню при розгляді цієї справи з огляду на ст. 75 ГПК України; позивач не є платником податку, який не виконав свої зобов`язань перед ГУ ДПС у Чернігівській області, а є власником ТЗ, набутих у законний спосіб, а тому перебування вказаного майна у податковій заставі порушує його право власності; спірні правовідносини в частині питання податкової застави не підпадають під правове регулювання Податкового кодексу України (далі - ПК України); наслідком нездійснення особою перереєстрації транспортного засобу може бути застосування до неї відповідальності, встановленої законом, а не позбавлення її права власності на них.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гетьманське" на вказане судове рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.06.2024.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено відповідно до ст. 236 ГПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Оскільки постанова апеляційного господарського суду в частині вирішення спору щодо відповідача-2 не оскаржується, то Верховним Судом вона в цій частині вирішення спору не переглядається з огляду на ст. 300 ГПК України.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами (принципами) цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав, необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє в межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Добросовісність (від лат. "bona fides") розкривається через те, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У гл. 23 роз. I кн. 3 ЦК України закріплений такий інститут речового права як право власності, зміст якого розкривається в ст. 319 ЦК України. Так, за ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право володіння - це право фактичного, фізичного та господарського панування особи над річчю, яке полягає в можливості особи безпосередньо тримати належну річ у себе. Право користування означає можливість використовувати властивості речі для своїх потреб чи потреб інших осіб, присвоювати плоди та прибутки, які їх приносить річ. Правом розпорядження є право власника визначити юридичну долю майна, тобто передбачає можливістю укладення щодо речі будь-яких правочинів в межах, визначених законодавством (припинити чи обмежити своє право власності).
Частиною 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Підстави набуття права власності регулює ст. 328 ЦК України, відповідно до якої підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника).
Відповідно до ЦК України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об`єкт будівництва (ст. 331 ЦК України), переробка речі (specification (ст. 332 ЦК України), привласнення загальнодоступних дарів природи (accesio (ст. 333 ЦК України), набувальна давність (ст. 344 ЦК України) та інші. Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (ст. 334 ЦК України).