ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 357/9339/21
провадження № 51-7540 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021110000000237, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Станишівка Таращанського району Київської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з часу фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 28 лютого 2021 року, близько 18 год 50 хв., керуючи автомобілем марки
"Ауді А4", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у Білоцерківському районі Київської області по Київському Шосе в напрямку м. Біла Церква, поблизу меблевого магазину "Веста" на відстані 1300 метрів до початку межі м. Біла Церква, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.2 Правил дорожнього руху України
(далі - ПДР) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись зі швидкістю не менше 113 км/год при максимально допустимій, з урахуванням погодних та дорожніх умов, швидкості 54,15 км/год, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка перетинала проїзну частину у невстановленому місці, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці події.
Смерть ОСОБА_8 настала від численних переломів кісток скелету та ушкоджень внутрішніх органів з крововтратою.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 б) та 12.2 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі захисник та засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої доводи зазначають, що обвинувальний акт мав бути повернутий прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, оскільки підпис в графі "Затверджено" не скріплено печаткою, не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відсутня вказівка про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - відшкодування шкоди, а також вказують на невідповідність реєстру матеріалів досудового слідства.
Крім того, прокурори, які приймали участь у справі, не мали процесуального права представляти обвинувачення у суді першої інстанції, оскільки у постанові від 29 липня 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури не вказав якого прокурора у раніше винесеній постанові про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів замінено, на якого конкретно, та з якої саме підстави. Водночас, в матеріалах досудового розслідування не має доказів відсутності керівника Київської обласної прокуратури та його першого заступника на робочому місці, а також відсутні докази розподілу обов`язків на заступника керівника ОСОБА_9, що давало б йому повноваження для винесення такої постанови, тому сторона захисту стверджує про відсутність повноважень у даному кримінальному провадженні у прокурорів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та
ОСОБА_12 .
Недопустимими доказами сторона захисту вважає протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 лютого 2021 року зі схемою та ілюстративною таблицею, постанову від 01 березня 2021 року про визнання речовим доказом автомобіля Ауді А4, реєстраційний номер НОМЕР_1, висновок експерта № СЕ-19/111-21/117747-ІТ від 07 квітня 2021 року, протокол проведення слідчого експерименту від 19 травня 2021 року зі схемою та ілюстративною таблицею, висновок експерта № СЕ-19/111-21/24010-ІТ від 27 травня 2021 року, висновок експерта № 18358/21-52/24083/21-52 від 28 липня 2021 року, постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17 жовтня 2017 року, а саме автомобіля ВАЗ 21093, оскільки даний доказ жодним чином не стосується даної кримінальної справи.
Так, протокол огляду місця події від 28 лютого 2021 року зі схемою та фототаблицею є недопустимим доказом, оскільки в протоколі не повністю зазначено анкетні дані понятих, а саме дату їх народження; в графі місце пригоди зазначено - 5.45 "Початок населеного пункту м. Біла Церква", але дана інформація є невірною, оскільки ДТП трапилася за межами дії даного знаку, що підтверджується показаннями свідків сторони захисту та матеріалами кримінального провадження; відсутня інформація про характеристики технічного засобу фіксації та носія інформації, які застосовував спеціаліст при проведенні вказаної процесуальної дії, а також інформація про технічний засіб, яким проводилися заміри відстаней на місці ДТП.
Протоколом було вилучено автомобіль "Audi A4", який відправлено на майданчик тимчасового утримання, однак всупереч ст. 237 КПК України, в заключній частині протоколу не було вказано VIN коду даного автомобіля, який є унікальним та ідентифікує вилучений автомобіль. Разом з цим, клопотання про накладення арешту на майно надійшло до Шевченківського районного суду м. Києва
03 березня 2021 року та було розглянуто слідчим суддею лише 11 березня 2021 року, тобто на восьмий день після його надходження до суду, що суперечить
ч. 6 ст. 173 КПК України, та, як наслідок, свідчить про недопустимість висновку експерта від 07 квітня 2021 року № СЕ-19/111-21/11747-ІТ щодо вказаного автомобіля.
Також вказують, що випробування автомобіля відбувалося на ґрунті на швидкості менше 40 км/год, що суперечить п. 31.4.1.6) ПДР, де зазначено, що випробування робочої гальмової системи проводиться на ділянці дороги з рівним, сухим, чистим цементно- або асфальтобетонним покриттям при швидкості транспортного засобу на початок гальмування 40 км/год для автомобілів за методом одноразового впливу на органи керування гальмовою системою.
Під час проведення огляду місця події та обшуку автомобіля ОСОБА_7 позбавлено можливості вільно пересуватися, шляхом закриття його в автомобілі патрульної поліції, а пізніше в автомобілі СОГ, та не допущено до процесуальної дії його представника - адвоката ОСОБА_6, що позбавило можливості останніх вносити свої зауваження та доповнення, а також ознайомитися з протоколом огляду місця події.
Схема до протоколу складена з порушенням Інструкції, оскільки на ній не зображено тротуари, узбіччя та їх ширини; помилково зображено знак
5.45 "Початок населеного пункту" (Біла Церква) на смузі руху в напрямку м. Київ за межами м. Біла Церква; відсутнє зображення сталих орієнтирів (в зоні осипу, розташування трупа та автомобіля), до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; відсутні точка наїзду та розташування дорожньої розмітки; не зазначено напрямок руху автомобіля. При цьому жоден свідок, як встановлено вироком суду, не зазначив, що він бачив як складалася вказана схема.
Протокол проведення слідчого експерименту від 19 травня 2021 року зі схемою та ілюстративною таблицею є неналежними доказами, оскільки слідчий експеримент було проведено після 22 годин, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 223 КПК України. При цьому вихідні дані для проведення слідчого експерименту отримані на підставі недопустимих доказів - протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.02.2021 зі схемою та ілюстративною таблицею.
Крім цього, звертають увагу щодо сумнівності інформації, відображеної у схемі ДТП до протоколу огляду місця події від 28 лютого 2021 року з огляду на те, що вказаний протокол складено за участі понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, тоді як схема складена за участі понятих ОСОБА_15, ОСОБА_14 та засвідчена підписом лише останньої.
Для проведення слідчого експерименту було взято вихідні дані з висновку транспортно-трасологічної експертизи від 06 квітня 2021 року № СЕ-19/111-21/11726-ІТ, у якому зазначено, що встановити експертним шляхом, де відносно елементів проїзної частини та на якій смузі руху відбувся наїзд автомобілем "Ауді А4" на пішохода не є можливим по причині відсутності необхідного для цього комплексу слідової інформації, а тому незрозуміло, яким чином слідчим було визначено місце наїзду на пішохода для проведення слідчого експерименту.
На думку сторони захисту, під час слідчого експерименту не було відтворено умови, що існували на момент ДТП, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди рухався зустрічний транспорт, який світлом фар засліплював обвинуваченого, тоді як під час проведення слідчого експерименту світло від проблискових маячків автомобілів поліції, що перекривали рух на дорозі, надавало додаткове освітлення статиста-пішохода і даний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки сторін обвинувачення та захисту.
До протоколу слідчого експерименту долучено ОСОБА_16 таблицю із зображеннями місця проведення процесуальної дії. Припускають, що дані фото були зроблені за допомогою невідомого технічного засобу, однак в протоколі відсутня інформація про проведення фотозйомки, технічний засіб та носій. Залишається невідомим джерело походження таких фото та способи їх отримання слідчим ОСОБА_17, невідомою є і дата складання ілюстративної таблиці.
Крім цього, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 23 квітня 2021 року є недопустимим доказом, оскільки перед початком допиту свідкові не було роз`яснено з якою метою його було викликано, зміст ст. ст. 18, 66, 67, ч. 7 ст. 224 КПК України. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного сторона захисту стверджує про недопустимість даних з відеореєстратора, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 та висновку транспортно-трасологічної експертизи від 06 квітня 2021 року, оскільки невідомо звідки були отримані вихідні дані для проведення слідчого експерименту.
Також вважають недопустимим доказом висновок експерта від 27 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/24010-ІТ, оскільки вихідні дані, що використовувалися під час проведення експертизи отримані із неналежних доказів: протоколу огляду місця події від 28 лютого 2021 року з додатками, відеофайлу МОVI5817, протоколу проведення слідчого експерименту від 19 травня 2021 року з додатками.
Недопустимим доказом є і висновок експерта від 28 липня 2021 року № 18358/21-52/24083/21-52, оскільки вихідні дані для проведення слідчого експерименту отримані на підставі неналежних доказів: протоколу огляду місця події від
28 лютого 2021 року з додатками, висновку експерта від 07 квітня 2021 року
№ СЕ-19/111-21/11747-ІТ.
В оскаржуваній ухвалі апеляційний суд взагалі не розглянув довід щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 28.02.2021 у зв`язку відсутністю підпису одного з понятих на схемі до вказаного протоколу, при цьому викладена у схемі інформація не підтверджується жодними доказами у справі.