ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 522/1604/17
провадження № 51-2587км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_7,
перекладача ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року в провадженні за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року відносно нього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року ОСОБА_5 засуджено за пунктами 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 липня 2012 року вказаний вирок залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 24 січня 2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.
При повторному перегляді вироку Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою від 01 жовтня 2013 року його змінив, постановив вважати ОСОБА_5 засудженим за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та виключив з вироку обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб і рішення про кваліфікацію його дій за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_5 від покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК у зв`язку з закінченням строку давності та виключив з вироку рішення про призначення йому покарання на підставі ст. 70 КК.
25 січня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами.
Ухвалою цього суду від 06 квітня 2022 року заяву засудженого залишено без задоволення.
При перегляді ухвали місцевого суду за апеляційною скаргою ОСОБА_5 Одеський апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2009 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що його було засуджено за вчинення злочину в співучасті з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а тому постанова слідчого від 11 жовтня 2013 року про закриття кримінального провадження відносно останніх є нововиявленою обставиною, яка є підставою для закриття кримінального провадження щодо нього.
Також вказує на незаконність ухвали слідчого судді від 26 лютого 2014 року про скасування вказаної постанови слідчого. Вважає, що суди приховали від нього факт існування цього рішення слідчого судді, що призвело до порушення його права на захист та справедливий, об`єктивний і законний судовий розгляд. Звертає увагу на те, що апеляційний суд не дав йому можливість ознайомитись із доказами, наданими стороною обвинувачення, та часу на оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про дослідженні доказів та незаконно відмовив у задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Окрім того зазначає, що незважаючи на його клопотання судові засідання в судах першої та апеляційної інстанцій проводились українською мовою, якою він не володіє. Також йому не було надано копії судових рішень у перекладі на рідну російську мову, що знизило ефективність його захисту в суді.
Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки його доводам про застосування до нього тортур працівниками правоохоронного органу під час досудового розслідування з метою надання ним визнавальних показань.
Вказує, що при перегляді рішення місцевого суду за його апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки усім наведеним у ній доводам і в своєму рішенні не навів переконливих мотивів на їх спростування та на обґрунтування своїх висновків.
З урахуванням цих обставин вважає, що оскаржувані ним судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали вимоги касаційної скарги.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги і просила залишити оспорювані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.