ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 441/612/21
провадження № 61-1515св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Ніткевича А. В.,Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (далі - ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп") звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1169., укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коваленко А. А.
Позов обґрунтований тим, що 22 грудня 2017 року між ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" і фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 22-12/17, однак у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, зокрема несплатою орендної плати та комунальних послуг, виникла заборгованість у розмірі 212 663,45 грн, яку стягнено з ОСОБА_1 у справі № 914/477/19.
Під час виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03 червня 2019 року у справі № 914/477/19 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський С. В. встановив, що ОСОБА_1, знаючи про її заборгованість, 10 вересня 2019 року відчужила ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,1 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка), за завідомо заниженою ціною, оскільки ця земельна ділянка відчужена разом із розміщеним на ній об`єктом незавершеного будівництва.
Оскільки відповідачка відчужила майно після набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 03 червня 2019 року у справі № 914/477/19 законної сили за завідомо заниженою ціною, іншого майна, за рахунок якого вона може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кридотором, немає, то такий правочин має ознаки фраудаторного та підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29 березня 2022 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1169, укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коваленко А. А.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 13 травня 2022 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" стягнено 15 625,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з кожного.
Суд першої інстанції керувався тим, що закон не виключає визнання недійсним правочину, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника і пов`язаного із зловживанням правом, на підставі загальних засад цивільного законодавства.
Суд врахував, що судове рішення щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні (виконавче провадження № НОМЕР_1), проте не виконане, будь-яких дій на погашення заборгованості, зокрема після відчуження земельної ділянки 10 вересня 2019 року за ціною 300 000,00 грн, ОСОБА_1 не вчиняла; після відчуження спірного майна вона перестала бути платоспроможною, оскільки не має іншого майна, за рахунок якого може відповідати за її зобов`язаннями перед кредитором, має фінансові зобов`язання за іншими виконавчими документами.
Таким чином, встановивши, що на час укладання оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 мала непогашені боргові зобов`язання перед ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп", відчужила земельну ділянку після ухвалення рішення та набрання ним законної сили про стягнення з неї 212 663,45 грн боргу на користь ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп", урахувавши відсутність іншого майна, за рахунок якого вона може відповідати за її зобов`язаннями перед кредитором, відчуження майна за завідомо заниженою вартістю, суд дійшов висновку, що відповідачка діяла недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчужила належне їй майно з метою уникнення звернення стягнення кредитором на її майно як боржника.
Суд врахував, що оскільки 20 березня 2019 року між ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" і ОСОБА_1 підписаний акт приймання-передання оренди нежитлового приміщення, то ОСОБА_1 була обізнана про її борг з орендної плати, плати за комунальні послугита про судовий спір щодо цього.
У частині ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції,оцінивши докази у справі та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, врахувавши заперечення представника відповідачки щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничудопомогу, дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" на професійну правничу допомогу з 51 000,00 грн до 31 250,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 березня 2022 року та додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 травня 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито 15 січня 2021 року, тобто через 1 рік і 4 місяці після укладення оскаржуваного договору.
Крім того, оспорюваний правочин був відплатним і ОСОБА_1 набула кошти у розмірі 300 000,00 грн, що спростовує висновки суду прешої інстанції про те, що вона перестала були платоспроможною.
Суд апеляційної інстанції врахував, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить лише 212 663,45 грн, рішення ухвалено без її участі, виконавче провадження не закінчено.
Суд апеляційної істанції зазначив, що згідно з листом приватного виконавця у ОСОБА_1 є відкриті рахунки у відповідних фінансових установах, на які накладено арешти (т. 1, а. с 140), а звернувши до виконання рішення суду, яке набрало законної сили 28 червня 2019 року, лише у січні 2021 року стягувач ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" повинен розуміти ризики та застереження у зв`язку із цим.
Апеляційний суд врахував, що ОСОБА_2 не перебуває із ОСОБА_1 у родинних стосунках будь-якого ступеня спорідненості, оспорюваний договір є відплатним, продаж земельної ділянки вчинено вище ринкової ціни, вартість за договором купівлі-продажу сплачена покупцем і отримана продавцем до підписання договору.
У частині обставин будівництва на земельній ділянці та виконання будівельних робіт суд апеляційної інсатнції погодився з висновками суду перошої інстанції, що такі доводи позивача не стосуються предемета цього спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" направило засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, просило її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц, провадження № 61-28761св18, від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц, провадження № 61-156св17, від 27 лютого 2018 року у справі № 910/4088/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, провадження № 61-17966св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-17511св19, від 24 лютого 2021 року у справі № 757/33392/16, провадження № 61-10541св19, від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17, провадження № 61-26562св18, від 11 листопада 2020 року у справі № 619/82/19, провадження № 61-23057св19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 554/9798/19, провадження № 61-9264св20, від 14 грудня 2022 року у справі № 372/437/20, провадження № 61-7390св22, від 01 червня 2022 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-8180св21, від 23 грудня 2022 року у справі № 624/391/18, провадження № 61-15974св21, від 16 лютого 2022 року у справі № 204/9189/19, провадження № 61-19483св21, від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18, від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, провадження № 61-2761св19, від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8537/17, від 03 березня 2020 року у справах № № 910/7976/17, 904/7905/16, 916/3600/15, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 908/794/19; у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, провадження № 14-260цс19.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є обгрунтованою та законною.
У матеріалах справи немає доказів наявності всіх необхідних елементів для встановлення фраудаторності оскаржуваного договору, оскільки він є відплатним, ціна є ринковою, сторони не перебувають у родинних стосунках, ОСОБА_1 не була обізнана про ухвалення судового рішення.
ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки, на час укладення спірного договору будь-яких обмежень чи обтяжень на її продаж не було.
Оскільки ОСОБА_2 законно набув у власність житловий будинок на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27 квітня 2020 року, згідно з принципом юридичної долі цих об`єктів він є власником і земельної ділянки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 09 березня 2023 року поновлено ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 грудня 2017 року між ТзОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" і ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 22-12/17, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 47,7 кв м., що розташоване на АДРЕСА_2 ові.
Фактичне передання вказаного приміщення в оренду відповідачці підтверджується актом приймання-передання в оренду нежитлового приміщення від 22 грудня 2017 року.
ОСОБА_1 зобов`язання за договором оренди належним чином не виконувала, орендної плати та виставлених рахунків за комунальні послуги вчасно та в повному обсязі не сплачувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03червня 2019 року у справі № 914/477/19 позов ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" задоволено частково.
Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача 212 663,45 грн, з яких 86 824,19 грн - основний борг, 105 321,60 грн - штраф, 5 071,64 грн - інфляційні втрати, 520,29 грн - 3 %річних, стягнено 3 143,70 грн судового збору.
Рішення Господарського суду Львівської області від 03червня 2019 року набрало законної сили 28 червня 2019 року.
У справі № 914/477/19 ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" долучило до матеріалів справи копію підписаного сторонами акта приймання-передання оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2019 року.
29 липня 2019 року Господарський суд Львівської області видав ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" дублікат наказу про примусове виконання рішення, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В., виконавче провадження № НОМЕР_1, що відкрито 15 січня 2021 року (т. 1, а. с. 16-17).
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10 вересня 2019 року ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 придбав у власність земельну ділянку, будівництво на якій не розпочато, за ціною 300 000,00 грн (т. 1,а. с. 60-63).
15 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 виготовив технічний паспорт на будинок садибного типу площею 401,8 кв м. з господарськими будівлями та спорудами (гараж, господарська будівля), що розташований на АДРЕСА_1, рік побудови- 2019 (т. 1, а. с. 141-144).
Згідно з відповіддю в. о. директора Департаменту дозвільних процедур від 25 січня 2021 року у Реєстрі є інформація щодо повідомлення про початок будівельних робіт від 30 грудня 2016 року № ЛВ 062163651742 на об`єкт "Будівництво індивідуального житлового будинку та господарські будівлі на АДРЕСА_1", замовник будівництва - ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 25, 71).
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.