ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 759/21893/21
провадження № 61-8980св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Бреус Євген Вікторович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у складі судді Твердохліб Ю. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, строком два місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Позов обґрунтований тим, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин. У неї є син ОСОБА_4, який з народження має діагноз дитячий церебральний параліч (далі - ДЦП), гіперкінетичний варіант, когнітивні розлади, недорозвинення мовлення, дізартрія, двобічна нейросенсорна туговухість ІІ ступеня, підгрупа "А". Він потребує постійного стороннього догляду, який вона здійснює, залишати дитину самостійно небезпечно. Діагноз встановлений вперше в 1 рік 5 місяців, надано статус дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Її син навчається у спеціальній школі-інтернаті № 15 м. Києва на індивідуальній формі навчання та потребує постійного супроводу матері, його пересування можливе тільки за допомогою спеціального транспорту.
Він регулярно проходить курси реабілітації за постійної присутності матері. У 2021 році він проходив реабілітацію у лютому, травні-червні в Державному закладі "Українській медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров`я України", у липні - у Київському міському центрі реабілітації дітей з інвалідністю, у серпні - у Громадській організації "Крок у суспільство". Вона постійно знаходиться разом зі своїм сином, оскільки батько дитини офіційно працює на умовах повної зайнятості.
Можливості оформити спадщину після смерті матері у неї не було, тому її рідна сестра ОСОБА_2 запропонувала самостійно зайнятися оформленням усіх необхідний документів, оскільки вони з сестрою вирішили прийняти спадщину як спадкоємці першої черги.
У березні вона власноруч написала заяву до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері та передала її сестрі для подання до нотаріальної контори.
Відповідач повідомила їй, що оформляє спадщину належним чином, однак на початку вересня 2021 року вона зізналася, що спадщина вже оформлена повністю на ОСОБА_2 .
Після звернення до нотаріальної контори їй стало відомо, що 02 серпня 2021 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої матері як єдиний спадкоємець. ОСОБА_2 не подала нотаріусу її заяву про прийняття спадщини та вказала, що відсутні інші спадкоємці.
Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті своєї матері.
Вважає, що пропустила строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини з поважних причин, а також через недобросовісну поведінку рідної сестри, яка користуючись її безпорадністю з хворою дитиною, вирішила заволодіти усією спадщиною.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті матері позивач пропустила з поважних та об`єктивних причин, оскільки вона має на утриманні дитину з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, у період з 26 грудня 2020 року до 26 червня 2021 року (час прийняття спадщини) періодично проходила з дитиною реабілітацію. Суд також врахував надання ОСОБА_2 під час отримання свідоцтва про право на спадщину недостовірних відомостей про відсутність інших спадкоємців.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що пропуск визначеного статтею 1270 ЦК України є незначним, позивач надала належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому є підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Бреус Є. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 136/200/17, провадження
№ 61-18428св18, від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц, провадження № 61-20920св18, від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17, провадження № 61-21751св18, від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17, провадження № 61-2969св19, від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18, від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17, провадження
№ 61-20806св19, від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18, провадження № 61-11406св19, від 15 липня 2020 року у справі № 758/15327/17, провадження № 61-5622св20, у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у прийнятті та дослідженні нових доказів у справі.
Заявник вказує, що обставини, на які посилалася позивач, не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди не врахували, що позивач знала про смерть матері та була присутня на похороні. Хвороба дитини не є поважною причиною пропуску строку, оскільки ОСОБА_1 виховує сина разом з чоловіком.
У період шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, дитина ОСОБА_1 проходила реабілітаційне лікування всього 24 дні, тобто менше місяця.
Суди не можуть брати до уваги показання свідка ОСОБА_5, оскільки вона не працювала разом із ОСОБА_1 протягом строку, визначеного для прийняття спадщини.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів, які підтверджують, що позивач працювала не лише у вихідні, а й у робочі дні тижня. Зазначене спростовує посилання ОСОБА_1 на неможливість звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк.
Аргументи інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки здійснювала догляд за дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та через недобросовісні дії відповідача.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про долучення нових доказів у суді апеляційної інстанції, оскільки представник відповідача не зазначив поважних причин щодо неможливості їх подання у суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження за касаційною відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 травня 2021 року ОСОБА_2 подала до Дванадцятої київської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
02 серпня 2021 року ОСОБА_2 подала до Дванадцятої київської нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3, у заяві зазначила, що "..інших спадкоємців, передбачених законодавством України та пережившого чоловіка, немає…".
02 серпня 2021 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дванадцятої київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Мельник М. П. від 14 вересня 2021 року № 6739/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3, оскільки вона пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно з випискою з медичної карти ОСОБА_4 страждає на ДЦП, гіперкінетичний варіант, когнітивні розлади, туговухість.
Відповідно до довідки від 20 вересня 2021 року № 02-30/73 ОСОБА_4 навчається у спеціальній школі-інтернаті № 15 м. Києва на індивідуальній формі навчання та потребує постійного супроводу матері.
Згідно з медичним висновком Державного закладу "Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України" ОСОБА_4 проходив курс реабілітаційного лікування з 08 лютого 2021 року до 19 лютого 2021 року, з 24 травня 2021 року до 04 червня 2021 року .
Відповідно до довідки Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_4 проходив курс реабілітації з 01 липня 2021 року до 31 липня 2021 року.
Згідно з випискою від 03 вересня 2021 року ОСОБА_4 з 17 серпня 2021 року до 03 вересня 2021 року проходив курс реабілітації у громадській організації "Крок у суспільство".
Допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що вони, позивач та відповідач працювали в одному магазині, позивач працювала виключно на вихідних і часто її заміняла відповідач, яка обіймала вищу посаду.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.