ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 752/6967/22
провадження № 61-10419св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сільченком Сергієм Олександровичем, на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, про зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Позов обґрунтований тим, що з 08 грудня 2020 року до 27 січня 2022 року позивач працював в АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
У день звільнення відповідач провів з ним розрахунок, проте не в повному обсязі.
Протягом періоду роботи з 01 жовтня 2021 року до 26 січня 2022 року позивач був тимчасово непрацездатним через захворювання на COVID-19. У зв`язку з цим позивачу видано листки непрацездатності. Проте з вини відповідача допомогу з тимчасової непрацездатності йому не було виплачено своєчасно та в повному обсязі.
Просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення допомоги з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності № 2000789658-1, № 696598-2001127516-1, № 696598-2001190154-1, № 696598-2001777830-1, № 696598-2001921533-1, № 696598-2002294458-1, № 696598-2002804791-1, № 696598-2003159144-1, № 696598-2003421571-1, № 696598-2003583711-1, № 696598-2003820802-1, № 696598-2004024417-1, № 2123974-2004083436-1, №2123974-2004346593-1, № 123974-2004566973-1, № 2123974-2004962401-2 у строк, встановлений частиною першою статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язати відповідача невідкладно прийняти рішення про призначення позивачу допомоги з тимчасової непрацездатності на підставі листків непрацездатності, які не були оплачені на момент подання позову, зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили підготувати та подати до Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві заяву-розрахунок на призначення допомоги з тимчасової непрацездатності позивачу, на підставі листків непрацездатності, які не були оплачені на момент подання позову, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток зачас затримки розрахунку при звільненні за період з 28 січня 2022 року до дня вирішення справи, виходячи із суми середньоденного заробітку у розмірі 4 092,86 грн, що на день подання позову становить 417 471,72 грн.
У суді першої інстанції позивач та його представник відмовились від позовних вимог щодо зобов`язання відповідача невідкладно прийняти рішення про призначення позивачу допомоги з тимчасової непрацездатності на підставі листків непрацездатності, які не були оплачені на момент подання позову, зобов`язання відповідача протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили підготувати та подати до Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві заяву-розрахунок на призначення допомоги з тимчасової непрацездатності позивачу, на підставі листків непрацездатності, які не були оплачені на момент подання позову.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо не призначення ОСОБА_1 допомоги з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності № 2000789658-1, № 696598-2001127516-1, № 696598-2001190154-1, № 696598-2001777830-1, № 696598-2001921533-1, № 696598-2002294458-1, № 696598-2002804791-1, № 696598-2003159144-1, № 696598-2003421571-1, № 696598-2003583711-1, № 696598-2003820802-1, № 696598-2004024417-1, № 2123974-2004083436-1, № 2123974-2004346593-1, № 123974-2004566973-1, № 2123974-2004962401-2 у строк, встановлений частиною першою статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Стягнено з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 січня 2022 року до 13 лютого 2023 року у розмірі 1 068 236,46 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив права позивача внаслідок призначення допомоги з тимчасової непрацездатності з порушенням строків, визначених статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Крім того, під час проведення розрахунку необхідно використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки розрахунку при звільненні з використанням даних про середній заробіток позивача.
Розмір компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з дня звільнення до дня ухвалення рішення у справі, а саме: з 28 січня 2022 (з наступного дня після звільнення) до 13 лютого 2023 року (включно), де кількість робочих днів - становить 261 день, (261 робочих дні х 4 092,86 грн) становить 1 068 236,46 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 січня 2022 року до 13 лютого 2023 року (день ухвалення судового рішення) у сумі 1 068 236,46 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо не призначення ОСОБА_1 допомоги з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності № 2000789658-1, № 696598-2001127516-1, № 696598-2001190154-1, № 696598-2001777830-1, № 696598-2001921533-1, № 696598-2002294458-1, № 696598-2002804791-1, № 696598-2003159144-1, № 696598-2003421571-1, № 696598-2003583711-1, № 696598-2003820802-1, № 696598-2004024417-1, № 2123974-2004083436-1, №2123974-2004346593-1, № 123974-2004566973-1, № 2123974-2004962401-2 у строк, встановлений частиною першою статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відмовлено.
Позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.
Стягнено з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 січня 2022 року до 30 серпня 2022 року у розмірі 20 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідно до протоколу комісії від 27 січня 2022 року № 4 позивачу за рахунок коштів фонду було обраховано за період непрацездатності з 20 листопада 2021 року до 10 грудня 2021 року 48 793,57 грн. Проте грошові кошти з Фонду соціального страхування України надійшли лише 07 березня 2022 року та через активні бойові дії в цей період були перераховані позивачу за першої можливості 08 квітня 2022 року.
Отже, затримка прийняття рішення комісією із соціального страхування, а відповідно і затримка щодо подання заявки мали місце через початок повномасштабного вторгнення на територію України російських військ, тому правові підстави для визнання неправомірною бездіяльності відповідача відсутні.
Роботодавець не несе відповідальності за затримку виплати коштів, які має заплатити працівнику Фонд соціального страхування України, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 591/1079/19.
Стосовно затримки у виплаті позивачу коштів, які підприємство зобов`язано виплатити за перші 5 днів непрацездатності, колегія суддів погодилася з судом першої інстанції, що такою затримкою відповідач порушив права позивача.
З урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц щодо зменшення розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, а також засад розумності та справедливості, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягав стягненню на користь позивача зменшено до 20 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Сільченка С. О. направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, просив її скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо не призначення ОСОБА_1 допомоги з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності та залишити в силі рішення суду першої інстанції; в частині задоволення позовних вимог частково про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 15, частини першої статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
- оскільки відбулись істотні зміни правового регулювання механізму видачі листків непрацездатності, а саме переходу від паперового до електронного листка, є необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 591/1079/19, застосованого судом апеляційної інстанції під час ухвалення рішення у справі.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції мав встановити момент, з якого листок тимчасової непрацездатності є придатним для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, а відповідно й строк, протягом якого ця допомога мала бути призначена. Відповідач мав усю необхідну інформацію для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності з електронного реєстру листків непрацездатності. Тому в разі відмови в призначенні допомоги він був зобов`язаний видати або надіслати заявнику відповідне рішення протягом п`яти днів з моменту його прийняття. Відсутність таких рішень зобов`язує відповідача за кожним випадком тимчасової непрацездатності здійснити розгляд документів (листків непрацездатності) протягом десяти днів з моменту набуття ними статусу "готовий до сплати" в електронному реєстрі листків непрацездатності.
Таким чином, за невиконання цих обов`язків у встановлені строки, з урахуванням факту звільнення позивача і не проведення з ним розрахунку у строк, встановлений статтею 116 КЗпП України, на відповідача необхідно покласти відповідальність передбачену статтею 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статтею 117 КЗпП України, за затримку виплати не лише частини допомоги за рахунок коштів роботодавця, а й частину допомоги, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України.
Крім того, відповідач щодо позивача діяв упереджено, направивши усі листки непрацездатності до органів Фонду соціального страхування України. Всі листки були визнані обґрунтованими, але це спричинило суттєву затримку в отриманні допомоги з тимчасової непрацездатності. Суд першої інстанції правомірно врахував, що обставини дисциплінарного проступку, на яких наголошував голова комісії із соціального страхування відповідача не підтвердилися, а позивач був звільнений з роботи за угодою сторін. Враховуючи вказані обставини, сума відшкодування має бути збільшена.
Аргументи інших учасників справи
У серпні 2023 року АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що частиною першою статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не визначено жодних строків виплати допомоги з тимчасового непрацездатності у зв`язку з хворобою працівника. Крім того, відсутній факт протиправної бездіяльності відповідача в затримці призначення допомоги з тимчасової непрацездатності позивачу через воєнний стан та через перевірку листків непрацездатності Фондом соціального страхування України.
Зміна паперових лікарняних на електронні жодним чином не стосується питання відповідальності роботодавця за затримку виплати належних працівникові грошових коштів при звільненні і зміна форми видачі лікарняних листів не змінила зміст обов`язку щодо їх сплати.
Апеляційний суд правильно встановив, що тривалий час Фондом соціального страхування України здійснювалась перевірка правомірності видачі листків непрацездатності, тому вина роботодавця у затримці виплати коштів за рахунок Фонду соціального страхування України відсутня.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, застосовуючи висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, обґрунтовано зменшив суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач порушив встановлений статтею 233 КЗпП України строк на звернення до суду з позовом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження за касаційною відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 08 грудня 2020 року до 27 січня 2022 року працював в АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на посадах заступника директора комерційного департаменту, директора департаменту трейдингу та реалізації готової продукції, заступника директора департаменту трейдингу та реалізації готової продукції, що підтверджується копією трудової книжки, серія НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 27 січня 2022 року № 75/К ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України. У цьому наказі зазначено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 35 календарних днів за період роботи з 08 грудня 2020 року до 27 січня 2022 року.
У день звільнення відповідач провів з позивачем розрахунок, зокрема, йому нараховано компенсацію за невикористану відпустку за період роботи у відповідача з 08 грудня 2020 року до 27 січня 2022 року у кількості 35 календарних днів. Загалом нараховано 106 850,10 грн, виплачено 81 005,97 грн, що підтверджується випискою, підписаною головним бухгалтером Д. Мороз.
За період роботи ОСОБА_1 з 01 жовтня 2021 року до 26 січня 2022 року йому видано листки непрацездатності: листок № 2000789658-1, зареєстрований 02 жовтня 2021 року, відкритий 01 жовтня 2021 року, закритий 06 жовтня 2021 року; листок № 696598-2001127516-1, зареєстрований 11 жовтня 2021 року, відкритий 11 жовтня 2021 року, закритий 22 жовтня 2021 року; листок № 696598-2001190154-1, зареєстрований 12 жовтня 2021 року, відкритий 23 жовтня 2021 року, закритий 25 жовтня 2021 року; листок № 696598-2001777830-1, зареєстрований 25 жовтня 2021 року, відкритий 26 жовтня 2021 року, закритий 26 жовтня 2021 року; листок № 696598-2001921533-1, зареєстрований 27 жовтня 2021 року, відкритий 27 жовтня 2021 року, закритий 05 листопада 2021 року; листок № 696598-2002294458-1, зареєстрований 03 листопада 2021 року, відкритий 06 листопада 2021 року, закритий 12 листопада 2021 року; листок № 696598-2002804791-1, зареєстрований 12 листопада 2021 року, відкритий 13 листопада 2021 року, закритий 19 листопада 2021 року; листок № 696598-2003159144-1, зареєстрований 22 листопада 2021 року, відкритий 20 листопада 2021 року, закритий 26 листопада 2021 року; листок № 696598-2003421571-1, зареєстрований 29 листопада 2021 року, відкритий 27 листопада 2021 року, закритий 03 грудня 2021 року; листок № 696598-2003583711-1, зареєстрований 03 грудня 2021 року, відкритий 04 грудня 2021 року, закритий 10 грудня 2021 року; листок № 696598-2003820802-1, зареєстрований 13 грудня 2021 року, відкритий 11 грудня 2021 року, закритий 17 грудня 2021 року; листок № 696598-2004024417-1, зареєстрований 18 грудня 2021 року, відкритий 18 грудня 2021 року, закритий 19 грудня 2021 року; листок № 2123974-2004083436-1, зареєстрований 21 грудня 2021 року, відкритий 20 грудня 2021 року, закритий 29 грудня 2021 року; листок № 2123974-2004346593-1, зареєстрований 31 грудня 2021 року, відкритий 30 грудня 2021 року, закритий 10 січня 2022 року; листок № 123974-2004566973-1, зареєстрований 10 січня 2022 року, відкритий 11 січня 2022 року, закритий 20 січня 2022 року; листок № 2123974-2004962401-2, зареєстрований 20 січня 2022 року, відкритий 21 січня 2022 року, закритий 26 січня 2022 року.
Зазначене підтверджується витягом з електронного реєстру листків непрацездатності від 09 червня 2022 року № 6337003436191317.
Після звільнення позивача з роботи відповідач сплатив позивачу 48 793,57 грн.
Згідно із листом голови Комісії із соціального страхування відповідача від 07 грудня 2021 року № 130-1-19/4764 останній звернувся до Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щодо перевірки обґрунтованості видачі листків тимчасової непрацездатності.
Листами від 28 грудня 2021 року № 7574-02 та від 30 грудня 2021 року № 9711-6 Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві повідомило, що здійснюється перевірка листків непрацездатності, виданих на ім`я ОСОБА_1, тому Фонд рекомендує розглянути питання щодо призначення матеріального забезпечення та подання заяви-розрахунку після отримання результатів вказаної перевірки.
Після звільнення позивача, яке відбулося 27 січня 2022 року, Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві листом від 27 січня 2022 року № 609-3, який відповідач отримав 31 січня 2022 pоку, повідомило, що за результатами перевірки порушення видання перших шести листків непрацездатності не виявлено.
Також, Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві листом від 20 липня 2022 року № 2507-6, який отримав відповідач 25 липня 2022 року, повідомило, що порушень видання наступних п`яти листків непрацездатності також не виявлено.
Відповідно до протоколу комісії від 27 січня 2022 року № 4 позивачу за рахунок коштів Фонду обраховано за період непрацездатності з 20 листопада 2021 року до 10 грудня 2021 року 48 793,57 грн. Проте грошові кошти з Фонду надійшли 07 березня 2022 року.
Згідно з протоколом засідання Комісії із соціального страхування АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"від 19 серпня 2022 року № 19, позивачу нараховані грошові кошти в сумі 14 358,55 грн за перші 5 днів тимчасової непрацездатності.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно не призначення допомоги з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності
Згідно з пунктом 1 частини першої, частини другої статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності.