1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 385/290/23

провадження № 61-16488св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фермерське господарство "Олена",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до фермерського господарства "Олена" (далі - ФГ "Олена") про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди.

2. Позовна заява мотивована тим, що згідно державного акта про право приватної власності на землю серія VI-КР №035817 від 20 травня 2002 року їй належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0192, площею 3.0101 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

3. 30 листопада 2012 року між нею та ФГ "Олена" було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну їй земельну ділянку, тобто до 30 листопада 2022.

4. Вказувала, що починаючи з осені 2022 року вона неодноразово зверталась до ФГ "Олена" з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.

5. 09 грудня 2022 року вона звернулась до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній їй земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи.

6. Зазначала, що отримавши інформаційну довідку № 317195472 від 09 грудня 2022 року, їй стало відомо, що 30 листопада 2022 року державним реєстратором Корсун В. С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 16 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

7. Звертала увагу, що вона не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала те не бажає подальшої співпраці з ним.

8. Вважала, що такі дії відповідача грубо порушують її права як власниці земельної ділянки, тому вона вимушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належна їй земельна ділянка використовується без законних на те підстав.

9. Посилалась на те, що додаткова угода до договору оренди землі від 16 листопада 2022 є неукладеною, тому вважає, що саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договору оренди землі, проведена 30 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 48594628.

10. Враховуючи наведене просила суд зобов`язати ФГ "Олена" усунути перешкоди у користуванні належної їй земельної ділянки з кадастровим 3521110100:02:000:0192, площею 3.0101 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 16 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 30 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 48594628.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

11. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2023 року у складі судді Панасюка І. В. позов задоволено.

12. Зобов`язано ФГ "Олена" усунути перешкоди у користуванні належної їй земельної ділянки з кадастровий номер 3521110100:02:000:0192, площею 3.0101 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 16 листопада 2022 року до договору оренди землі від 30 листопада 2012 року, укладеного між сторонами. Здійснено розподіл судових витрат.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що додаткова угода б/н від 16 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року, позивачкою не підписувалася та не укладалася, тому реєстрація неукладеної між сторонами додаткової угоди порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження належної їй земельною ділянкою. Суд вважав, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права, шляхом скасування державної реєстрації, є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ФГ "Олена" задоволено, рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено.

15. Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивачкою обрано неналежний захист порушеного права, оскільки на час укладення додаткової угоди законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування державної реєстрації договору. Державній реєстрації підлягала не сама угода, а речове право, яке виникло на її підставі. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 з такими вимогами у вказаній справі не зверталась.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

20. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17, від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц, від 01 грудня 2021 року № 656/236/18, від 07 червня 2022 року у справі № 144/338/18, від 11 листопада 2022 року у справі № 394/486/21від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц, від 06 квітня 2023 року у справі № 388/964/21, від 04 липня 2023 року у справі № 388/965/21, від 28 липня 2023 року у справі № 391/797/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Також підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявниця зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що задоволення позову про скасування державної реєстрації додаткової угоди, яка не укладалась, забезпечить реальне відновлення порушеного права, шляхом повернення в стан, що існував до відповідної державної реєстрації.

23. Також заявниця просить стягнути витрати на правову допомогу в суді касаційної інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

24. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ФГ "Олена", у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. ОСОБА_1 згідно державного акту про право приватної власності на землю серія VI-КР № 035817 від 20 травня 2002 року належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0192, площею 3.0101 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

26. 05 січня 2012 року між позивачем та ФГ "Олена" було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну їй земельну ділянку.

27. 17 грудня 2022 року позивачка зверталась до ФГ "Олена" з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.

28. З інформаційної довідки № 317195472 від 09 грудня 2022 року вбачається, що 30 листопада 2022 року Державним реєстратором Корсун В. С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 16 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

Позиція Верховного Суду

29. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

30. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

31. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

35. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

36. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

37. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

38. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

39. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

40. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

41. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

42. Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

43. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

44. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України "Про оренду землі").

45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

46. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

47. Частиною першою статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

48. Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

49. У справі, яка переглядається Верховним Судом, обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації додаткової угоди від 16 листопада 2021 року № б/н до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" 30 листопада 2012 року, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не підписувала зазначену додаткову угоду, тому ця угода є неукладеною, а державна реєстрація - незаконною.

50. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, заявляючи клопотання про витребування в Благовіщенській міській раді оригіналу реєстраційної справи про внесення змін до іншого речового права права оренди (продовження строку оренди) на підставі додаткової угоди № б/н від 16.11.2022 до договору оренди землі, обґрунтовував його тим, що фермерське господарство не має можливості надати оригінал додаткової угоди до договору оренди землі у зв`язку з його втратою.

51. Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача, витребувано у Благовіщенської міської ради Кіровоградської області оригінал реєстраційної справи про внесення змін до іншого речового права права оренди (продовження строку оренди) на підставі додаткової угоди № б/н від 16.11.2022 до договору оренди землі.

52. Ухвала суду про витребування документів, що безпосередньо стосуються предмету спору, не виконана, представником Благовіщенської міської ради повідомлено суд про відсутність у Благовіщенської міської ради оригіналу додаткової угоди від 16 листопада 2022 року, укладеної із позивачем.

53. Суд апеляційної інстанції вказував про те, що оскільки суду не надано відповідачем оригіналу додаткової угоди від 16 листопада 2022 року, суд першої інстанції був позбавлений можливості призначити у справі відповідну експертизу.

54. Разом із тим, вказані обставини сторонами не оспорюються. Касаційна скарга ОСОБА_1 містить доводи лише щодо ефективного способу захисту її прав, а тому з огляду на вимоги статті 400 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення перевіряється судом касаційної інстанції тільки у цій частині.

Щодо способу захисту прав

55. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.


................
Перейти до повного тексту