ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/15167/18
провадження № 61-2778св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк", в інтересах якого діє адвокат Півторак Тарас Олегович,та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України про визнання зобов`язань припиненими та вилучення записів про обтяження і заборону відчуження нерухомого майна.
Позов обґрунтовано тим, що 15 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", було укладено іпотечний договір № 028/15-13, за умовами якого позивачка передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за укладеним з АКБСР "Укрсоцбанк" договором від 15 січня 2007 року № 028/25 про надання невідновлювальної кредитної лінії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, про що 08 вересня 2015 року АТ "Укрсоцбанк" повідомив її син ОСОБА_3 .
Однак 19 січня 2018 року позивачка дізналася, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Білан С. В. перебуває виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу № 17817, про звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним між нею та банком договором іпотеки № 028/15-13, а саме на квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 за період з 10 грудня 2014 року до 30 травня 2017 року у сумі 1 815 617,76 грн.
Банк не визнає, що внаслідок непред`явлення банком у визначений законом шестимісячний строк після смерті позичальника ОСОБА_2 вимог про погашення наявної заборгованості, а також за відсутності у позичальника спадкоємців, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після її смерті, що унеможливлює покладення на іпотекодавця обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором.
З огляду на це ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просила:
- визнати припиненим з 17 березня 2016 року зобов`язання за договором № 028/25-8 про надання невідновлювальної кредитної лінії, укладеним 15 січня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2 ;
- визнати припиненим з 17 березня 2016 року іпотечний договір № 028/15-13, укладений 15 січня 2007 року між нею і АКБСР "Укрсоцбанк", про передання в іпотеку квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис № 16790828 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис № 16790881 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що смерть боржника в основному зобов`язанні не є підставою для припинення іпотеки з огляду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а під час розгляду справи установлено наявність у ОСОБА_2 спадкоємців першої черги: чоловіка ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 .
Чоловіка спадкодавця відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України суди вважали таким, що прийняв спадщину як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, а сина спадкодавця - ОСОБА_3 - спадкоємцем, який повідомив ПАТ "Укрсоцбанк" про смерть ОСОБА_2 .
Крім того, враховуючи звернення банку в межах шестимісячного строку після того, як йому стало відомо про смерть боржника, до нотаріуса з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позову ОСОБА_1 про припинення договору іпотеки. При вирішенні спору суди виходили також з того, що правове значення для додержання кредитором строку на пред`явлення вимог до боржника має дата пред`явлення такої вимоги, зокрема дата звернення до нотаріуса, а не дата заведення нотаріусом спадкової справи за такою заявою.
ОСОБА_1 не є стороною договору кредиту № 028/15-13, укладеного 15 січня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2, тому, враховуючи можливість переходу спірних правовідносини у порядку правонаступництва до спадкоємців боржника, які не були залучені до участі у справі, вимоги позову про визнання цього кредитного договору припиненим є безпідставними.
У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 про скасування записів
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно слід відмовити як
у похідних вимогах.
Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року скасовано,
а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що майновий поручитель ОСОБА_1 не є спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті боржника ОСОБА_2, та не встановив, чи прийняли спадщину спадкоємці ОСОБА_6, а також чи надавала ОСОБА_1 згоду на забезпечення виконання основного зобов`язання новими боржниками.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
Визнано припиненими з 17 березня 2016 року зобов`язання за договором № 028/25-8 про надання невідновлювальної кредитної лінії, укладеним 15 січня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2 .
Визнано припиненим з 17 березня 2016 року іпотечний договір № 028/15-13, укладений 15 січня 2007 року між нею і АКБСР "Укрсоцбанк", про передання в іпотеку квартири АДРЕСА_1 .
Скасовано запис № 16790828 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Скасовано запис № 16790881 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, не є особою, що прийняла спадщину в розумінні частини третьої статті 1268 ЦК України, і відповідати за зобов?язаннями ОСОБА_2 перед банком не має жодних юридичних підстав.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини не звертались. Отже, спадщина у встановленому законом порядку не прийнята.
Доказів того, що ОСОБА_1 надавала згоду на забезпечення виконання основного зобов`язання новими боржниками у порядку частини першої статті 523 ЦК України матеріали справи не містять.
Відтак, зобов`язання за кредитним договором та договором іпотеки мають бути визнані припиненими, а запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна має бути виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
26 лютого 2024 року через засоби поштового зв`язку адвокат Півторак Т. О., який діє в інтересах АТ "Сенс Банк", подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника АТ "Сенс Банк" мотивована тим, що в разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, які несуть відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо поручитель не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
Зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем).
У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.
За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який постійно проживав з нею на час її смерті, а також її син - ОСОБА_3, не звертались до нотаріуса із заявами про відмову від спадщини. Натомість ОСОБА_3 повідомив кредитора про смерть боржника саме як спадкоємець останньої.
Враховуючи, що кредитор у межах шестимісячного строку після того, як йому стало відомо про смерть боржника звернувся до нотаріуса з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позову ОСОБА_1 про припинення договору іпотеки.
Крім того, квартира, яка є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 15 січня 2007 року № 028/15-13, набута у власність ОСОБА_1 під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_3, тому є їх спільною сумісною власністю як подружжя.
Тобто ОСОБА_3 є як майновим поручителем за кредитним договором ОСОБА_6, який надавав згоду на іпотеку його дружиною ОСОБА_1 квартири, так і спадкоємцем - новим боржником, що прийняв спадщину після смерті боржника ОСОБА_2, а тому його згода та згода ОСОБА_1 на забезпечення виконання основного зобов`язання - не потрібна.
Також до Верховного Суду 27 березня 2024 року від імені Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України у порядку самопредставництва ОСОБА_7 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 441/1647/15-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, від 12 вересня 2020 року у справі № 761/42332/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України мотивована тим, що така підстава для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитними договором, відсутня у статті 17 Закону України "Про іпотеку". При цьому спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4, який постійно проживав з нею на час її смерті, а також ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини, а також те, що банк у межах шестимісячного строку після того, як йому стало відомо про смерть боржника звернувся до нотаріуса з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2, позовні вимоги є безпідставними.
ОСОБА_1 не є стороною кредитного договору, тому не може порушувати питання про його припинення.
Вимоги про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є належним способом захисту порушеного права, крім того пред`явлені до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, яке не є належним відповідачем у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 до суду не подала.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/15167/18 за касаційною скаргою представникаАТ "Сенс Банк" - адвоката Півторака Т. О.та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року поновлено Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції Українистрок на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, прийнято касаційну скаргу Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України до провадження у справі № 756/15167/18, відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції Українипро зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 січня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/25-8, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 301 280,00 дол. США строком до 14 лютого 2018 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами (а. с. 167-171).
На забезпечення виконання вказаного зобов`язання 15 січня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк" укладено іпотечний договір № 028/15-13, за умовам якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 134,5 кв. м, що належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, серія НОМЕР_1, виданого 23 лютого 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 від 15 листопада 2018 року є запис № 16790828, внесений державним реєстратором ДП "Сетам" Хибою А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 жовтня 2016 року, індексний номер 31765181, про внесення відомостей до Державного реєстру іпотек щодо виникнення іпотеки на підставі договору про внесення змін, серія та номер 7045, укладеного 23 листопада 2011 року.
Крім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 листопада 2018 року в розділі актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень міститься запис № 16790681, внесений державним реєстратором ДП "Сетам" Хибою А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 жовтня 2016 року, індексний номер 31765181, щодо заборони на відчуження нерухомого майна на підставі договору іпотеки, серія та номер 028/15-13, укладеного 15 січня 2007 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 15 липня 2015 року Головним управлінням реєстрації населення у Натанії, держава Ізраїль, ОСОБА_8, ім`я батька ОСОБА_9, ім`я матері ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із заявою ОСОБА_3 від 08 вересня 2015 року він повідомив ПАТ "Укрсоцбанк" про смерть ОСОБА_2 .
Зі змісту вимоги (претензії) ПАТ "Укрсоцбанк" від 02 березня 2016 року
№ 08.306-297/3290, поданої до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори 04 березня 2016 року, відомо, що банку відповідно до заяви ОСОБА_3 від 08 вересня 2015 року стало відомо про смерть
ОСОБА_2, яка за життя була позичальником за договором кредиту
від 15 січня 2007 року № 028/25-8, і її заборгованість на 02 березня
2016 року становила у гривневому еквіваленті 1 815 617,76 грн, а тому банк просив долучити цю вимогу до матеріалів спадкової справи.
Листом від 25 березня 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк" досилало на адресу Одинадцятої київської державної нотаріальної контори вимогу, скріплену печаткою банку, та повідомляло, що лист ОСОБА_3 банк одержав 16 вересня 2015 року.
31 березня 2016 року державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори за заявою кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" завів спадкову справу № 351/2016 до майна ОСОБА_2, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини не зверталися.
04 вересня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Білан С. В. вчинив виконавчий напис, згідно з яким звернено стягнення на предмет іпотеки за укладеним між позивачкою і банком договором іпотеки № 028/15-13, а саме на квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення кредитної заборгованості
ОСОБА_2 за період з 10 грудня 2014 року до 30 травня 2017 року в сумі
1 815 617,76 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року у справі № 756/1569/18 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. та зареєстрований в реєстрі за №17817 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Правове регулювання спірних відносин
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає не повністю.
Предметом позову є вимоги про визнання припиненими зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами, вилучення записів про обтяження і заборону відчуження нерухомого майна.
Підставами позову ОСОБА_1 зазначила те, що у зв`язку із непред`явленням банком у визначений законом шестимісячний строк після смерті позичальника ОСОБА_2 вимог про погашення наявної заборгованості, а також відсутності у позичальника спадкоємців, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після її смерті, неможливо покласти на іпотекодавця обов`язок виконання зобов`язання за кредитним договором.
Щодо доводів касаційної скарги АТ "Сенс Банк" в частині визнання припиненим кредитного зобов`язання
Задовольняючи позовні вимоги про визнання припиненим зобов`язання, що випливає з кредитного договору, укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 15 січня 2007 року, суд апеляційної інстанції керувався вимогами статті 608 ЦК України та виходив з того, що такі зобов`язання припинено внаслідок смерті ОСОБА_2 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1281ЦК України передбачено порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
Так, відповідно до вказаної норми спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.