ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 1423/14904/2012
провадження № 61-16226св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 27 вересня 2023 року у складі судді Чулуп О. С. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у складі колегії суддів:
Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У червні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК" Дніпрофінансгруп") звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника
ОСОБА_1 .
2. Заява мотивована тим, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2012 року по справі №1423/14904/2012 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №08/07/2007/840-К 1177 від 30 липня 2007 року в розмірі 598 063,94 грн та судові витрати 3 219 грн.
3. При примусовому виконанні виконавчого листа №1423/14904/2012 по стягненню боргу з ОСОБА_1 у розмірі 598 063,94 грн Центральним відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 12 лютого 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), у редакції на час винесення постанови, та у подальшому Дніпровським районним відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 14 квітня 2015 року відповідно до вимог пункту 4 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.
4. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 грудня
2021 року замінено стягувача у справі №1423/14904/2012 з ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
5. Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 21 червня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.
6. Також у кредитній справі, яку передано від ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 відсутній.
7. Посилаючись на те, що із листів від 11 березня 2022 року №5022/02.02-17 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області, від 22 червня 2022 року №21306 Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві, від 20 червня 2023 року №24793/05.2-08 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області вбачається, що виконавчий лист у справі №1423/14904/2012 про стягнення боргу з ОСОБА_1 у розмірі
598 063,94 грн був втрачений органами ДВС при пересилці за територіальністю між відділами ДВС Миколаївської і Дніпропетровської областей, стягувач просив видати дублікат виконавчого листа у справі №1423/14904/2012 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь "КБ "Надра" 598 063,94 грн, стосовно боржника ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
8. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня
2023 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, у задоволенні заяви відмовлено
9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув до моменту набуття заявником права вимоги до боржника, та заявником не надано суду доказів поважності причин для поновлення строку звернення виконавчого листа до виконання, а також такої вимоги не заявлено, тому заява про видачу дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягає.
10. Апеляційний суд погодився з вказаним висновком суду, проте також зазначив про недоведеність втрати виконавчого листа.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не враховано висновків, викладені у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 2-2236/12, від 10 серпня 2023 року у справі № 2-624/11; суди попередніх інстанцій безпідставно вважали, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив; суд апеляційної інстанції невірно навів тлумачення частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції Закону № 606-XIV.
16. Касаційна скарга мотивована тим, що факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачем, перешкоджає виконанню рішення суду і порушує його права.
17. Зазначає, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого листа не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі.
18. При розгляді питання про видачу дублікату перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. При цьому сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
19. Крім того, з листів органів ДВС вбачається, що виконавчий лист був втрачений при пересилці за територіальністю між відділами ДВС Миколаївської і Дніпропетровської областей.
20. Також зазначає, що умовою для видачі дублікату виконавчого документу є подання відповідної заяви до суду відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/ або його зупинення.
21. Вважає, що товариство звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_1 в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
22. Крім того, ненаправлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску поважними та поновлення судами пропущеного строку.
23. Також вважає, що апеляційним судом на власний розсуд проведено тлумачення терміну "заявник" у контексті частини другої статті 26 Закону
№606-XIV, оскільки в даному випадку заявником виступає не стягувач, а Центральний ВДВС міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, який прийняв рішення щодо направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
24. В свою чергу первинний кредитор ПАТ "КБ "Надра", сумлінно користуючись своїми правами, направив заяву про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим листом саме до Центрального ВДВС міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області.
25. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення заявника у справі.
26. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2012 року по справі №1423/14904/2012 стягнуто в солідарному порядку з
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №08/07/2007/840 К-1177
від 30 липня 2007 року в розмірі 598 063,94 грн та судові витрати 3219,00 грн.
28. 16 липня 2013 року представником ПАТ КБ "Надра" було отримано виконавчі листи для пред`явлення їх до примусового виконання.
29. 21 липня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_І_4, який посвідчено нотаріально, та до якого доданий реєстр боржників, внаслідок чого право вимоги за кредитним договором №08/07/2007/840 К-1177 від 30 липня
2007 року, який укладено з ОСОБА_1 та її поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, передано новому кредитору, та між попереднім та новим кредиторами проведено відповідний розрахунок за набуття та відступлення права вимоги.
30. За заявою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" від 27 жовтня 2021 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 грудня 2021 року замінено стягувача у справі № 1423/14904/2012 з ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
31. Згідно з листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області від 11 березня 2022 року перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Центральному відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві перебували виконавчі провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2013 року за №1423/14904/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" судового збору в сумі 3219,00 грн та виконавчого листа №1423/14904/2012 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 598 063,94 грн відповідно. Вказані виконавчі провадження завершені 12 лютого 2015 року з підстав, визначених пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
32. Листом Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві від 22 червня 2022 року повідомлено, що виконавчий документ № 1423/14904/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" в розмірі 598 063,94 грн направлено на подальше виконання до Дніпропетровського ВДВС РУЮ.
33. Відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області від 20 червня 2023 року перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконання до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надходили виконавчі листи № 1423/14904/2012 від 11 червня 2013 року, видані Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" у розмірі 598 062,94 грн та про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн.
34. 02 квітня 2015 року державним виконавцем на підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 1423/14904/2012 про стягнення судового збору з ОСОБА_1 у розмірі 3219,00 грн, оскільки виконавчий документ пред`явлений не за місцем виконання.
35. 14 квітня 2015 року державним виконавцем на підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 1423/14904/2012 про стягнення боргу з ОСОБА_1 у розмірі 598 062,94 грн, оскільки виконавчий документ пред`явлений не за місцем виконання.
36. Проте надати більш детальну інформацію з виконання вказаного рішення суду, а також дані про підтвердження відправки виконавчих документів неможливо, оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року виконавчі провадження знищені у зв`язку з закінченням строку зберігання.
37. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 21 червня 2023 року виконавчий лист № 1423/14904/2012 відносно ОСОБА_1 не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.
38. Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа стягував зазначав, що у кредитній справі, яку було передано від ПАТ "КБ Надра" до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", відсутній виконавчий лист по справі
№ 1423/14904/2012, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва про стягненню боргу з ОСОБА_1 . А відповідно до листів Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській та у Дніпропетровській області, Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві вбачається, що виконавчий лист у справі
№ 1423/14904/2012 щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 втрачено при пересилці за територіальністю між відділами ДВС Миколаївської та Дніпропетровської областей. Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини за яких це сталося, не можуть негативно впливати на права стягувача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
39. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
40. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
41. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
42. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
43. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
44. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.