ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 523/13603/21
провадження № 61-177св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "СС Лоун", Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіфін Україна",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 червня 2022 року в складі судді Машкевич К. В. та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними кредитні договори, укладені 11 грудня 2020 року між нею та ТОВ "Еквіфін Україна" і ТОВ "СС Лоун", а також угоди до них та паспорти кредиту.
На обґрунтування позову зазначала, що 10 грудня 2020 року вона помітила, що невстановлені особи заволоділи доступом до її особистих даних та вчинили щодо неї шахрайство, а саме: від її імені зареєструвалися в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Еквіфін Україна" та уклали кредитний договір № 145382-М від 11 грудня 2020 року на отримання кредитних коштів у розмірі 2 000,00 грн шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття такої пропозиції.
Також від її імені було укладено кредитний договір № 1145077-А від 11 грудня 2020 року з ТОВ "СС Лоун" на суму 2 000,00 грн.
Зазначені договори підлягають визнанню недійсними, оскільки укладені без її волевиявлення, грошові кошти за цими договорами вона не отримувала.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з його недоведеності. Позивач не надала належних та допустимих доказів, що спірні правочини укладені від її імені невстановленими особами внаслідок шахрайських дій.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Не врахували, що вона не мала волевиявлення на укладення спірних правочинів. Не встановили, що кредитні кошти були перераховані саме на її банківську картку й що саме вона отримала ці кошти. Необґрунтовано відхилили її клопотання про витребування доказів.
Крім того, суд першої інстанції помилково розглянув справу в спрощеному позовному провадженні, а апеляційний суд на це уваги не звернув.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
20 березня 2023 року справа № 523/13603/21 надійшла до Верховного Суду.
ТОВ "СС Лоун" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
11 грудня 2020 року між ТОВ "СС Лоун" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1145077-А, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 2 000,00 грн на строк з 11 грудня 2020 року по 09 січня 2021 року.
Також 11 грудня 2020 року між ТОВ "Еквіфін Україна" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 145382-М, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 2 000,00 грн на строк з 11 грудня 2020 року по 09 січня 2021 року.
Кредитні договір укладені шляхом їх підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У частині другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".