ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 759/19076/22
провадження № 61-3958св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорченка Андрія Миколайовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у складі колегії суддів Сушко Л. П., Олійника В. І., Гаращенка Д. Р.
в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту батьківства та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 є її рідним батьком.
Вказувала, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір`ю є ОСОБА_3, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, а батьком є ОСОБА_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Запис про батька у свідоцтві про її народження був зроблений на підставі статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Хоча шлюб між батьками укладено не було, вони довгий час як сім`я проживали разом в батьковій квартирі АДРЕСА_1, що належала йому.
Через деякий час батьки припинили підтримувати стосунки та вона з матір`ю переїхали у квартиру АДРЕСА_2, де проживають разом донині.
Не зважаючи на припинення стосунків з матір`ю, її батько ОСОБА_2 визнавав її за свою доньку, піклувався про неї, брав участь у шкільному та дошкільному житті, дарував подарунки, проявляв турботу та увагу, вітав з усіма святами. Вона неодноразово залишалася в нього на вихідні та свята з ночівлею.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, про що 18 березня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис № 6189 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина. Встановлення факту батьківства має для неї юридичне значення та необхідне їй для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки інших спадкоємців немає, як і не існує спору про право, однак для встановлення вказаного факту та у зв`язку із необхідністю упорядкувати документи, вона змушена звернутися до суду із вказаною заявою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
26 червня 2023 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
13 лютого 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року залишено без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази та позивачкою не доведено спорідненість з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Федорченко А. М. через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду:
-від 02 жовтня 2018 року в справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17, від 07 липня 2021року в справі № 420/370/19, про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обовʼязку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- від 08 вересня 2021 року в справі № 644/7809/18, про те, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, не основані на нормі статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка імперативно перерозподіляє тягар доказування і наслідки ухилення від участі в експертизі;
- від 11 лютого 2022 року в справі № 947/22756/19, про те, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування. Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
- від 09 серпня 2023 року в справі № 712/9928/20, від 13 березня 2024 року в справі № 381/2025/23, про недопустимість надмірного формалізму при застосування судами норм процесуального права.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що суди належним чином не дослідили зібрані в справі докази щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
11 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Святошинського районного суду м. Києва.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва в книзі записів актів громадянського стану про народження 06 серпня 2004 року зроблено відповідний запис № 1833 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06 серпня 2004 року.
У свідоцтві про народження запис про батька був зроблений на підставі статті 135 СК України: батьком позивачки вказаний ОСОБА_4 (а. с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2, про що 18 березня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис № 6189 (а. с. 14).
ОСОБА_2 після смерті було кремовано, що підтверджено копією довідки на одержання праху № 4.177886К (а. с. 59).
16 серпня 2022 року після смерті ОСОБА_2 відкрита спадщина, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 69761136 (а. с. 15).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 51 Конституції України сім, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).
Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).
У статті 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
У частині першій, другій статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття (частина третя статті 128 СК України).
Згідно зі статтею 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується "приватного життя" за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.