1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/744/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників:

прокуратури - Сельська О.З.;

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - Голуменков В.В. (адвокат);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 (у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Крейбух О.Г., Мельник О.В.) у справі

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до: 1. Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради,

2. Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - Прокурор, Скаржник) в інтересах держави в особі Рівненької міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Міська рада, Відповідач 1) та до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - ТДВ "Рівнефармація, Відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 455 від 26.12.2001, укладений між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Рівнефармація" в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 кв.м, що являється протирадіаційним укриттям №67778; та про зобов`язання ТДВ "Рівнефармація" повернути Міській раді протирадіаційне укриття №67778 площею 85 кв.м., що знаходиться в приміщенні підвального поверху п`ятиповерхового житлового будинку № 5 по вул. Директорії в м. Рівне.

Також у позовній заяві Прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк на звернення до суду.

1.2. Прокурор обґрунтовує позов тим, що договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 455 від 26.12.2001 в частині включення до площі підвальних приміщень площі протирадіаційного укриття, що становить 85 кв.м, укладений з порушенням вимог Указу Президента України № 699/94 від 26.11.1994, Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за № 2545-ХІІ, Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію" (чинних на момент виникнення правовідносин) та став підставою вибуття з державної власності протирадіаційного укриття №67778 і його перехід у власність акціонерного товариства.

Як зазначає Прокурор, одна з облікових карток протирадіаційного укриття №67778 датована 1983 роком, отже на момент виконання Державної програми приватизації, Указу Президента України від 30.12.1994 за № 827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" та укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу 26.12.2001, нежитлові приміщення загальною площею 202,2 кв.м, що розташовані по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, включали в себе захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття №67778.

1.3. В обґрунтування строків звернення до суду Прокурор посилається на те, що факт передачі протирадіаційного укриття №67778 було виявлено 28.10.2022 в ході проведеного в межах кримінального провадження №4202081110000076 огляду підвального приміщення будівлі аптеки № 4, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.12.2023 у справі №918/744/23 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 455 від 26.12.2001, укладений між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Рівнефармація", в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 кв.м, що являється протирадіаційним укриттям № 67778. Зобов`язано ТДВ "Рівнефармація" повернути Рівненській міській раді протирадіаційне укриття № 67778 площею 85 кв.м, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п`ятиповерхового житлового будинку № 5 по вул. Директорії в м. Рівне. Розподілено судові витрати.

2.2. За висновками суду першої інстанції Прокурором не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки у відповідності до пункту 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 918/744/23 відмовлено в задоволенні клопотання ТДВ "Рівнефармація" про закриття провадження у справі, задоволено апеляційну скаргу ТДВ "Рівнефармація" на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.2023 у справі №918/744/23, скасовано оскаржуване рішення та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався, зокрема, принципом "належного урядування", положеннями щодо права на мирне володіння майном, закріпленим у Першому протоколі до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997

№ 475/97-ВР (далі - Конвенція), встановленими обставинами справи, такими як відсутність спору між Прокурором в особі Позивача та Відповідачем 1, заявлення позовної вимоги Прокурором в особі Позивача до Відповідача 2 в порядку реституції, при цьому не будучи стороною спірного правочину, заявлення вимоги про повернення майна до особи, яка на дату подання позову не була власником спірного майна. Керуючись зазначеним апеляційний суд дійшов висновку, що суб`єктний склад спору, а також позовні вимоги Прокурором визначені невірно, у зв`язку із чим відмовив в позові.

2.5. Щодо заяви ТДВ "Рівнефармація" про застосування наслідків пропущення строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі застосовуються лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги, враховуючи, що у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено, позовна давність не підлягає застосуванню.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. Непогоджуючись з зазначеною постановою, Прокурор скористався правом на її касаційне оскарження, у касаційні скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №918/744/23 та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2023.

Як підстави для подання скарги Прокурор зазначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує, що при розгляді даної справи апеляційним судом не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 925/1288/20 (щодо можливості витребування майна, лише після з`ясування питання щодо добросовісності чи недобросовісності набуття права власності), від 08.11.2022 у справі №918/1141/22 (щодо можливості у набувача майна та відповідача перед тим, як вчиняти правочин, спрямований на придбання об`єкта цивільного захисту, ознайомитися із вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цього об`єкта та неможливості набуття на нього права приватної власності), від 05.12.2018 у справі № 804/3091/18, від 06.03.2018 у справі № 811/289/16, від 17.10.2018 у справі № 822/1544/16, від 16.05.2018 у справі № 806/1592/16, від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а, від 11.06.2019 у справі №820/2639/18, від 26.09.2019 у справі №804/2272/17, від 21.11.2019 у справі №325/283/16-а, від 05.12.2019 у справі №400/2509/18, від 17.12.2019 у справі №816/844/18, від 12.03.2024 у справі №927/1206/21, від 16.02.2024 у справі №902/1331/22, від 04.04.2023 у справі №904/9070/21 (щодо можливості звернення органу місцевого самоврядування з позовом до іншого органу місцевого самоврядування або органу державної влади, іншого суб`єкта публічно-владних повноважень).

Також скаржник зазначає, що немає висновків Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо статті 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в контексті узаконення можливості подальшого перебування споруди цивільного захисту у приватній власності, незважаючи на протиправність процесу її відчуження з державної/комунальної, власності внаслідок встановленої законодавством заборони на приватизацію таких об`єктів.

Окрім того, Скаржник стверджує, що питання щодо добросовісності набувача такого майна судом апеляційної інстанції не досліджувалось.

3.2. Відповідачі правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

4. Рух справи у касаційному суді

4.1. Ухвалою Суду від 22.04.2024 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №918/744/23 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.05.2024.

4.2. Ухвалою Суду від 21.05.2024 задоволено заяву представника ТОВ "Рівнефармація" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.3. У судовому засіданні 22.05.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.

5. Обставини встановлені судами

5.1. На виконання Державної програми приватизації та Указу Президента України від 30.12.1994 №827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", Рівненською обласною радою (далі - Обласна рада) 25.02.1995 прийнято рішення №25, яким затверджено переліки об`єктів, що перебувають у комунальній власності області і підлягають приватизації згідно з додатками.

Одним із додатків даного рішення затверджено "Перелік підприємств комунальної власності області, приватизація яких здійснюється відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" (далі - Перелік).

До даного Переліку Обласною радою віднесено Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація".

5.2. Крім того, Обласною радою було вирішено передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - РВ ФДМ України) в управління об`єкти комунальної власності області, включені до даних переліків.

На підставі наказу РВ ФДМ України від 21.03.1995 № 88 була проведена інвентаризація та здійснена оцінка вартості майнового комплексу "Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація".

Результати проведеної інвентаризації та оцінка вартості майнового комплексу "Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація" затверджено наказом РВ ФДМ України від 28.04.1995 № 244, яким також затверджено статут утвореного Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" (далі - ВАТ "Рівнефармація").

Ряд приміщень аптек, що не входили до цілісного майнового комплексу Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація", були надані у користування на підставі договорів оренди.

5.3. 01.06.1999 між Управлінням економіки м. Рівне, як орендодавцем, та ВАТ "Рівнефармація", як орендарем, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1173/558 (далі - договір оренди), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення для розміщення аптеки згідно додатку №1.

Своєю чергою, в додатку №1 до Договору оренди перераховані об`єкти, що передаються в орендне користування ВАТ "Рівнефармація". Зокрема, серед перерахованих об`єктів зазначено нежитлове приміщення по вул. Директорії, 5, в м. Рівне площею 202,2 кв.м, у тому числі підвал площею 85,5 кв.м.

Строк договору встановлюється з 01.06.1999 по 01.06.2001 при відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору до закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (пункти 2.1 та 2.2 договору оренди).

5.4. В подальшому, для виконання Державної програми приватизації та Указу Президента України від 30.12.1994 № 827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", органами приватизації вживалися заходи із забезпечення завершення малої приватизації в Україні.

Так, 20.12.1995 Фондом державного майна України видано інструктивний лист за № 10-15-9077. Відповідно до роз`яснень (наданих ФДМ України в лютому 1996) щодо виконання інструктивного листа №10-15-9077, приватизація будівель, споруд, нежитлових приміщень, у яких розташовані об`єкти малої приватизації (приватизовані до набрання чинності Указу Президента України від 30.12.1994 № 827) і на які відповідною місцевою радою не встановлено прямої заборони на приватизацію, згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 30.12.1994 № 827, не потребують включення до переліку об`єктів приватизації та їх затвердження відповідними радами і виконуються власником приватизованого майна. Рішення щодо викупу таких будівель (споруд, приміщень) приймає відповідний орган приватизації за ініціативою власника.

5.5. 06.09.2001, в результаті проведеної інвентаризації, Рівненським міським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення по вул. Директорії, 5, яке орендувало ВАТ "Рівнефармація". Згідно з вказаним документом, загальна площа нежитлового приміщення складає 202,2 кв.м, з яких перший поверх 116,7 кв.м, підвал 85,5 кв.м.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи (справа № 1974) на будинок по вул. Директорії (Плеханова), 5 в м. Рівне, яка знаходиться в КП "Рівненське обласне БТІ" та була заведена в 1963 році, житловий будинок побудований в 1962 році, має 5 поверхів та підвал. Згідно з інформацією журналу № 1 внутрішніх обмірів і підрахунок площ забудови (с.10 витягу) за 25.06.1963 підвал не містить в своєму складі споруди цивільного захисту на момент забудови.

При цьому, станом на 16.07.1990 згідно з технічним паспортом на житловий будинок по вул. Плеханова, 5, в м. Рівне немає відомостей про споруду цивільного захисту у вказаному будинку.

5.6. ВАТ "Рівнефармація" 28.09.2001 подало до Комітету з приватизації заяву про приватизацію шляхом викупу приміщення аптеки №4, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне.

За результатами розгляду даної заяви та поданого до неї пакету документів, комітетом з приватизації Рівненської міської ради 25.12.2001 видано наказ № 104 "Про затвердження вартості нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, Про продаж нежитлового приміщення". Даним наказом затверджено вартість нежитлового приміщення загальною площею 202,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, згідно з експертною оцінкою, та проведення продажі зазначеного приміщення ВАТ "Рівнефармація".

5.7. 26.12.2001 між комітетом з приватизації Рівненської міської ради, як продавцем, та ВАТ "Рівнефармація", як покупцем, було укладено договір № 455 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу (далі - договір купівлі-продажу), згідно з умовами якого продавець зобов`язується продати покупцеві нежитлові приміщення розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, загальною площею 202,2 кв.м, з яких:

- нежитлові приміщення загальною площею 116,7 кв.м, вбудовані в перший поверх п`ятиповерхового цегляного житлового будинку;

- нежитлові приміщення загальною площею 85,5 кв.м, вбудовані в підвал п`ятиповерхового цегляного житлового будинку.

Характеристики будівлі наводяться в технічному паспорті, який виданий Рівненським міським БТІ (пункт 1.2. договору купівлі-продажу).

5.8. Управління комунальною власністю створене шляхом реорганізації Комітету з приватизації міської ради та управління економіки міста відповідно до рішення Рівненської міської ради "Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету" від 02.07.2002 № 41 з правонаступництвом прийнятих ними рішень, узятих зобов`язань, покладених на них законодавством обов`язків та укладених договорів оренди комунального майна, про що зазначено в Положенні про управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 04.10.2022 № 108.

5.9. У процесі приватизації Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація", у 1995, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація", було створене ТДВ "Рівнефармація" (Відповідач 2).

5.10. 02.06.2023 Рівненська окружна прокуратура, за результатами встановлення того, що ряд об`єктів цивільної оборони (цивільного захисту) власності, зокрема № 67778 м. Рівне, вул. Директорії, 5, звернулась до Рівненської міської ради з листом № 50-56-4538ВИХ-23, метою якого було витребування у Ради документації, на підставі якої проведено приватизацію спірних об`єктів нерухомості.

06.06.2023 Рівненська міська рада, листом № 7668-23 повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що на момент приватизації вказані вище приміщення не мали статусу об`єктів цивільної оборони.

5.11. На підтвердження того, що у підвалі п`ятиповерхового цегляного житлового будинку, розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, знаходиться саме протирадіаційне укриття № 67778, яке було відчужене Відповідачу 2, Прокурор надав до матеріалів справи облікові картки протирадіаційного укриття № 67778, одна з яких датована 01.08.1983. Облікову картку протирадіаційного укриття № 67778 завірену печаткою ТДВ "Рівнефармація" 20.06.2022.

Згідно з обліковими картками протирадіаційного укриття №67778, одна з яких датована 01.08.1983 і оформлена та завірена відтиском печатки Аптечного управління Рівненського обласного виконавчого комітету УРСР, - в підвальному приміщенні п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, наявна вбудована захисна споруда (протирадіаційне укриття).

Власником протирадіаційного укриття № 67778 (дослівно згідно з інформацією графи облікової картки "Кому принадлежит:") зазначено "Аптека №4 Минздрав УССР".

Так, пункті 1 облікової картки протирадіаційного укриття "Адрес" вказано адресу останнього, а саме: "г. Ровно, ул. Плеханова, 5".

У розділі "Техническая характеристика" облікової картки протирадіаційного укриття вказано, що дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття 1962 рік, його площа становить 85 кв.м, місткість - 37 осіб, а також, що а також, що укриття вбудоване в будівлю ("подвал").

5.12. 20.06.2022 ТДВ "Рівнефармація", як новим власником, (правонаступником ВАТ "Рівнефармація", утвореного в процесі приватизації Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація") було оформлено нову облікову картку протирадіаційного укриття № 67778, у якій в п.2 "Кому належить" зазначено "ТДВ "Рівнефармація", приватна". Дані зміни до облікової картки протирадіаційного укриття № 67778 було завірено печаткою нового власника, а саме: ТДВ "Рівнефармація".

Зокрема, у пункті 1 зазначеної облікової картки протирадіаційного укриття "Адреса" вказано адресу останнього, а саме: "Рівненська обл., м. Рівне, вул. Директорії, 5".

Власником протирадіаційного укриття №67778 (дослівно згідно карточки "Кому належить:") зазначено "ТДВ "Рівнефармація", приватна. Дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття 1962 рік.

У розділ "Технічна характеристика" облікової картки протирадіаційного укриття (так само як у картці 1983) зазначено, що його площа становить 85 кв.м і воно вбудоване в п`ятиповерхову будівлю.

5.13. Прокурором до матеріалів справи долучено й інші документи:

- у інформації про фонд захисних споруд Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, що є додатком до листа за № вих-1/2970/03-07/22 від 28.11.2022 зазначається протирадіаційне укриття №67778, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Директорії, 5, рік введення в експлуатацію 1982;

- відповідно до інформації ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (лист № 62 05-3537/62 06/2 від 03.08.22), у електронному обліку захисних споруд, звіреному з документальним обліком, який веде Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне обліковано протирадіаційне укриття № 67778, орган управління захисною спорудою як об`єктом нерухомого майна - ТДВ "Рівнефармація";

- інформація аналогічного змісту, що ТДВ "Рівнефармація" значиться як балансоутримувач протирадіаційного укриття № 67778 була надана Відділом з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради (лист № 10-33/189 від 16.08.2022), а також була опублікована у засобах масової інформації, зокрема у публікації "Сховища та укриття у Рівному: актуальна інформація від рятувальників", розміщена за посиланням https://4vlada.com/shovyshcha-ta-ukryttia-u-rivnomu-aktualna-informatsiia-vid- riatuvalnykiv;

- протирадіаційне укриття № 67778 (розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5) зазначено у загальнодержавному електронному обліку захисних споруд, який, відповідно до пункту 23 Порядку створення утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, веде ДСНС.

5.14. Спірне майно, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, є протирадіаційним укриттям, яке відчужено в порядку викупу за договором купівлі-продажу від 26.12.2001.

5.15. Щодо строку звернення із даним позовом до суду, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2022 в ході проведеного в межах кримінального провадження № 4202081110000076 було проведено огляд підвального приміщення будівлі аптеки № 4, розташованої по вулиці Директорії, 5, в місті Рівне.

За результатами проведеного огляду було виявлено, що частина підвального приміщення, набутого ВАТ "Рівнефармація" на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 455 від 26.12.2001 у власність у складі нерухомого майна будівлі аптеки № 4, розташованої по вулиці Директорії, 5, в місті Рівне є протирадіаційним укриттям № 67778. Також, в ході огляду, представниками ТДВ "Рівнефармація", що є правонаступником ВАТ "Рівнефармація", у доповненнях до протоколу огляду підтверджено факт перебування спірного приміщення (що являється протирадіаційним укриттям № 67778) у приватній власності останнього.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні Прокурора та представника Відповідача 2, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

6.2. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 455 від 26.12.2001, укладеного між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та ВАТ "Рівнефармація", в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 кв.м, що являється протирадіаційним укриттям № 67778, та зобов`язання Відповідача 2 повернути Позивачу протирадіаційне укриття № 67778 площею 85 кв.м, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п`ятиповерхового житлового будинку № 5 по вул. Директорії в м. Рівне.

6.3. Підставою позовних вимог Прокурор зазначає неможливість відчуження захисної споруди протирадіаційного укриття із державної або комунальної власності у приватну власність.

6.4. Свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльності, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного та господарського права, закріпленими у статтях 3, 627 Цивільного кодексу України, статтях 6, 43 Господарського кодексу України.

Визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20).

Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу

6.5. У статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне положення закріплено у статті 321 Цивільного кодексу України.

6.6. Відповідно до положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

6.7. Згідно зі статтею 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до положень статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У частині 1 статті 388 Цивільного кодексу України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

6.8. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.

6.9. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим на час виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

6.10. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

6.11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

6.12. Частиною дванадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

6.13. Отже, на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість приватизації (відчуження) зазначених у статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та частині дванадцятій статті 32 Кодексу цивільного захисту України об`єктів, якими є захисні споруди цивільного захисту, у приватну власність.

6.14. Суд першої інстанції задовольнив позов Прокурора в частині визнання спірного договору недійсним, відповідно до положень частин першої-третьої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, мотивуючи це тим, що він укладений з порушенням вимог Указу Президента України № 699/94 від 26.11.1994, Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за № 2545-ХІІ, Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинних на момент виникнення правовідносин) та став підставою для вибуття з державної власності протирадіаційного укриття № 67778 та його перехід у власність акціонерного товариства.

6.15. Згідно з частинами першою - третьою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частинами другою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом на підставі законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

6.16. Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

6.17. Звертаючись з позовом, Прокурор зазначав, що захисні споруди цивільного захисту, якими є протирадіаційні укриття, віднесені до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим не могли відчужуватися із державної чи комунальної власності у приватну.

6.18. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 Цивільного кодексу України).


................
Перейти до повного тексту