ДОДАТКОВА УХВАЛА
20 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1103/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,
за участю представників:
позивача - не з`явився
відповідача 1 - не з`явився
відповідача 2 - не з`явився
третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 904/1103/23
за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Технолоджіз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Матеріальні Активи-2"
про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів, витребування акцій, зобов`язання списати та зарахувати акції на рахунок у цінних паперах
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Технолоджіз" (відповідач 2), з вимогами про:
- розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-137/19 від 22.03.2019, укладеного між ОСОБА_1, від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Матеріальні Активи 2" та ОСОБА_2 ;
- витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 98 438 шт. простих бездокументарних іменних акцій емітента ПрАТ "Агенція Безпеки "Скорпіон", код ЄДРПОУ: 34059350, що мають міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA4000104855;
- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Технолоджіз" провести безумовні облікові операції - списання 98 438 шт. простих бездокументарних іменних акцій емітента ПрАТ "Агенція Безпеки "Скорпіон", що мають міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) НОМЕР_1 з рахунку у цінних паперах, відкритого на ім`я ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Технолоджіз" та зарахування цих цінних паперів на рахунок у цінних паперах, відкритий у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Технолоджіз" на ім`я ОСОБА_1 .
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 позов задоволено повністю.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу
4. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2024 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 і додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 у справі № 904/1103/23
Стислий виклад вимог заяви
5. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1103/23 у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь заявника 28 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення
6. Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.
7. У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
8. За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
9. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
10. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
11. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
12. Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
13. Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
15. Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
16. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
17. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
18. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
19. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
20. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
21. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи
Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.