ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/283/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Верхацького І.В.,
відповідача - Сенькова Є.І.,
третьої особи - Панченка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (головуючий суддя - Медуниця О.Є., судді: Істоміна О.А., Радіонова О.О.) та рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 (суддя Лісовицький Є.А.)
у справі №913/283/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
про стягнення 35 444 159,54 грн,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.05.2024 №32.2-01/905 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №913/283/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.06.2024 №32.2-01/1040 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №913/283/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі також ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (далі також АТ "Луганськгаз") про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в сумі 35 444 159,54 грн.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" та АТ "Луганськгаз" як споживачем було укладено типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у періоди з 02.10.2022 по 31.10.2022. Нездійснення відповідачем оплати за природній газ, поставлений у вказаний період, стало підставою для звернення ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до господарського суду з цим позовом.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.ТОВ "ГК "Нафтогаз України" згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
2.2.Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
2.3.За твердженнями позивача, у зв`язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" та АТ "Луганськгаз" як споживачем було укладено типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у періоди з 02.10.2022 по 31.10.2022 в обсязі 781 028,77 куб.м та з 01.11.2022 по 02.11.2022 в обсязі 81 662,72 куб.м загальною вартістю 35 444 159,54 грн.
2.4.На підтвердження факту включення відповідача у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" позивач надав до матеріалів справи лист ТОВ "Оператор ГТС України" №ТОВВИХ-23-9006 від 04.07.2023, до якого додано витяги з інформаційної платформи.
2.5.Згідно з відомостями з Інформаційної платформи споживач, АТ "Луганськгаз" (ЕІС код споживача 56Х210000000001V), був внесений до портфеля постачальника "останньої надії" у періоди з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 02.11.2022.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Луганської області рішенням від 19.12.2023 у справі №913/283/23, яке Східним апеляційним господарським судом залишене без змін постановою від 13.03.2024, у задоволенні позову ТОВ "ГК "Нафтогаз України" - відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що втрата відповідачем оперативного контролю над усіма своїми структурними підрозділами на території Луганської області через військову агресію російської федерації проти України свідчить про відсутність споживання саме відповідачем поставленого позивачем у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 природного газу та, відповідно, про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів за постановлений позивачем, але не спожитий відповідачем природний газ.
3.3.Крім того, апеляційний суд зазначив, що, враховуючи сплив максимального строку постачання природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії", та за наявності у АТ "Луганськгаз" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" станом на 02.10.2022 простроченої заборгованості за спожитий природний газ, новий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" на період 02.10.2022-02.11.2022 укладатися не міг, а позивач зобов`язаний був припинити постачання природного газу споживачеві.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у цій справі і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
4.2.ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що:
- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, щодо застосування статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування пункт 9 глави 2 розділу III, абзаців 10-12, 14 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), частини третьої статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", статті 204 ЦК у взаємозв`язку з пунктами 1, 2 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 та абзацами 10-12 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС.
4.3.ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у цій справі і передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.4.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи:
- про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 14.06.2023 у справі №904/2867/22, від 26.07.2023 у справі №913/242/22, щодо застосування норм Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, та норм Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила);
- про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 15 Закону України "При ринок природного газу", пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, пункту 1 розділу VІ Правил;
- про недослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
4.5.ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про те, що касаційна скарга позивача є обґрунтованою та просить її задовольнити.
4.6.ТОВ "ГК "Нафтогаз України" подало клопотання в якому просило зупинити розгляд справи №913/283/23 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.
4.7.Зазначене клопотання мотивовано тим, що ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №908/1162/23 було прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023. Колегія суддів вважала за необхідне передати справу №908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
4.8.ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що на предмет спору у справі №913/283/23 також може впливати дія Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", однак це питання не досліджувалось, ані судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції, що суперечить принципу "jura novit curia".
4.9.Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
4.10.Зі змісту оскаржуваних судових рішень, які є предметом касаційного перегляду, вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позову слугувало те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії" не мало правових підстав для постачання природного газу АТ "Луганськгаз" та укладення договору шляхом публічної оферти через ряд встановлених законодавцем факторів і обставин, які безумовно мали бути враховані при постачанні природного газу постачальником "останньої надії". Тобто на розгляд Верховного Суду у цій справі винесено питання щодо правомірності включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та укладення типового договору шляхом публічної оферти.
4.11.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що результат вирішення спору об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23, не вплине на результат розгляду у цій справі, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до положень статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2.Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 ГПК (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3.Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Правилами, а також положеннями ЦК та Господарського кодексу України, та виникли, на переконання позивача, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором поставки щодо оплати отриманого газу від постачальника "останньої надії" у період з 02.10.2022 по 02.11.2022.
Так, за твердженням позивача, між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та АТ "Луганськгаз" було укладено типовий договір постачання природного газу з постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Договір укладено шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
5.4.Відповідно до пункту 26 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Пунктами 17, 19 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено: оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
5.5.Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у правовідносинах, які склалися, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії", оскільки за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України його визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу; третя особа - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" є оператором газотранспортної системи, оскільки 24.12.2019 НКРЕКП прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.
При цьому судами встановлено, що відповідач, оператор газорозподільної системи, зареєстрований в інформаційній платформі і у спірний період не подавав відомості щодо наявності у нього постачальників природного газу.
5.6.Пунктами 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
У пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС даються наступні визначення алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу; EIC-код - код енергетичної ідентифікації суб`єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу.
Пунктами 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації. Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов`язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім`я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.
Пунктами 1, 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника "останньої надії"; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників. Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; 6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); 9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи; 10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи; 11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); 12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"; 13) належність споживача до категорії побутових; 14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії; 15) належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій; 16) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії"; 17) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для споживачів та не менше ніж за п`ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості).
Крім того, пункт 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
5.7.Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, АТ "Луганськгаз" не подавало у спірний період до інформаційної платформи інформацію, передбачену нормами пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС, а саме: інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).
5.8.Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу (абзац 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
Абзацами 10-12 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії"; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.