ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 357/10078/22
провадження № 61-15033св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів:Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення факту спільного проживання, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є рідними братами та постійно спільно проживали як одна сім`я з 2019 року по день смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, в тому числі, спільні витрати по утриманню та ремонту житла, спільне харчування, придбавали майно для спільного користування, надавали один одному взаємну допомогу.
У зв`язку зі збройною агресією рф проти України, введенням на території України воєнного стану ОСОБА_5 25 лютого 2022 року був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України як старший солдат (водій- механік).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від травми, заподіяної йому в наслідок військових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки КП БМР "Комунальник" № 04 від 15 березня 2022 року ОСОБА_5 похований на кладовищі села Скребиші Білоцерківського району Київської області.
З родичами загиблого була проведена зустріч, під час якої роз`яснено право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої діючим законодавством.
Однак, перешкодою в реалізації гарантованого державою права на отримання вказаної одноразової допомоги для заявника є те, що він не має офіційного підтвердження належності до сім`ї загиблого, хоча вони є рідними братами, постійно проживали за однією адресою, були поєднані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, тобто, документально факт того, що заявник належить до сім`ї загиблого - не підтверджено, місця реєстрації у них були різні, а фактичне місце проживання - одне: АДРЕСА_1 .
Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для реалізації його прав внаслідок загибелі військовослужбовця - члена його сім`ї. Встановити цей факт іншим шляхом, ніж судовим, у нього можливості не має.
Заявник просив:
встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1, з 2019 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні трава та обов`язки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у складі судді Орєхова О. І. заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 з 2019 року по день смерті ОСОБА_5 .
Судові витрати покладено на заявника.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час розгляду цієї цивільної справи було підтверджено належними та допустимими доказами в їх сукупності (наявними в матеріалах справи документами, показаннями ОСОБА_6 ) та не були спростовані заінтересованою собою ОСОБА_2, що заявник та померлий ОСОБА_5 дійсно разом проживали за однією адресою в зазначений заявником у заяві період, вели спільне господарство, несли спільні витрати, робили ремонт в будинку, в якому проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Козачкова В. Л., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3, задоволено частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання залишено без розгляду.
У задоволенні клопотання адвоката Плаксія Р. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, про закриття провадження відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
у апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3, висловлювала свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1, посилалась на те, що 01 серпня 2006 року шлюб між нею та ОСОБА_5 (померлим) був розірваний. Однак, з початку 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відновили відносини як чоловік та дружина та почали спільно проживати сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2, вели спільний бюджет, спільне господарство, спільно відпочивали, мали між собою розподілені права та обов`язки членів подружжя;
таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник ОСОБА_1, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження, оскільки ОСОБА_3 не довела, що оскаржене рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на її права та обов`язки та вказав, а також через те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2019 року по 12 березня 2022 року, суд апеляційної інстанції відмовив. Апеляційний суд вказав, що підставою апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є те, що ОСОБА_3 з 2017 року спільно проживала з померлим як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, що підтверджується актом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 11 квітня 2022 року щодо підтвердження факту сумісного проживання, а також тим, що сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) адресоване саме ОСОБА_3 .
У задоволенні заявленого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Козачкова В. Л. про закриття провадження через те, що за своєю правовою природою вимоги ОСОБА_1 пов`язані з публічно-правовими відносинами, а отже підлягають вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, суд апеляційної інстанції відмовив, оскільки зі змісту поданої заявником заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, в тому числі, виникнення спадкового права, у зв`язку із загибеллю брата заявника ОСОБА_5, а також отримання одноразової грошової допомоги, пов`язаних із участю та загибеллю ОСОБА_5 під час бойових дій на території України.
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат ОСОБА_3, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд врахував правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 263/1265/18 (провадження № 61-9939св19), від 30 червня 2021 року у справі № 299/3692/19 (провадження № 61-7181св20), а саме що таке відшкодування можливе у справах позовного провадження, так як у справах окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року скасувати, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року залишити в силі, стягнути на користь заявника судові витрати, понесені в суді касаційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції був позбавлений права при розгляді справи брати до уваги заперечення ОСОБА_3 проти задоволення заяви та встановлювати існування спору про право, оскільки ОСОБА_3 не довела належними та допустимими доказами, що між нею та ОСОБА_5 мали місце усталені стосунки, що притаманні подружжю, зокрема, не підтвердила факт ведення спільного господарства та побуту з ОСОБА_5, наявність у них спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально та матеріально, а також що ОСОБА_5 публічно висловлювався щодо їх спільного проживання та позиціонування їх як сімейної пари, яка проживає разом, нерозглянуті судом справи про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з особою, щодо якої цей факт встановлено судом першої інстанції;
судове рішення, яким було встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, прийняття ОСОБА_3 спадщини та/або її звернення за отриманням пільг чи грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 відсутнє;
поза увагою апеляційного суду залишилося те, що ОСОБА_3 не довела, які її права та інтереси будуть відновлені та захищені, внаслідок скасування рішення суду першої інстанції;
апеляційний суд не звернув уваги, що акт про підтвердження факту сумісного проживання не містить фіксації такого факту, складений депутатом сільської ради, який немає повноважень для його складання. Щодо сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого), вказує, що Міністерство оборони України та його структурні підрозділи не наділені повноваженнями встановлення сімейних відносин між військовослужбовцями та іншими особами;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 3 СК України, частини другої та частини третьої статті 352, пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України у подібних правовідносинах, а саме у правовідносинах де: (1) судом першої інстанції встановлено факт проживання заявника з загиблим військовослужбовцем; (2) особа, яка не брала участі у справі, подає апеляційну скаргу у справі про встановлення юридичного факту; (3) апелянт стверджує, що вона проживала однією особою з загиблим військовослужбовцем; (4) на момент розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанціях, відсутні нерозглянуті судом справи про встановлення факту проживання особи, яка не приймала участь у справі та подала апеляційну скаргу на судове рішення, з загиблим військовослужбовцем, а також немає судового рішення, яким би було встановлено такий факт.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 357/10078/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 є рідними братами, про що в матеріалах справи наявні свідоцтва про народження останніх, де батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
ОСОБА_5 у зв`язку з введенням на території України військового стану 25 лютого 2022 року був мобілізований до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України як старший солдат (водій- механік).
Відповідно до довідки про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від вибухової травми з ушкодженням голови.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки КП БМР "Комунальник" № 04 від 15 березня 2022 року, яка видана ОСОБА_9, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, похований на кладовищі с. Скребиші Білоцерківського району Київської області.
У відповіді виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 19 жовтня 2022 року зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - з 18 листопада 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав разом із своїм братом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказаний будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності заявнику.
Відповідно до медичних документів (виписки із медичних карток хворого) померлого ОСОБА_5, місце проживання ОСОБА_5 вказано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до товарного чека від 01 серпня 2021 року було придбано цеглу будівельну та вказано доставку за адресою: АДРЕСА_1, де отримувачі зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вказані їх номери телефонів.
Відповідно до товарного чеку № 7242 від 23 січня 2022 року було придбано будівельні матеріали ОСОБА_5, адреса доставки: АДРЕСА_1 .