РІШЕННЯ
Іменем України
21 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/167/24
адміністративне провадження № П/990/167/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Єресько Л.О.,
Мартинюк Н.М.,
Радишевської О.Р.,
Соколова В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом ОСОБА_1
до Президента України Зеленського Володимира Олександровича
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
Установив:
Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
09.05.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо звернення позивача від 31.03.2024 про підготовку конституційного звернення і звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції України, статей 103, 108 Конституції України (щодо моменту закінчення повноважень Президента України у разі непроведення чергових виборів Президента України через введений в країні воєнний стан, згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану");
- зобов`язати Президента України розглянути звернення позивача від 31.03.2024 по суті та надати письмову відповідь за наслідком розгляду.
На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що 31.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Президента України із зверненням, у якому просив підготувати звернення і звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції України, статей 103, 108 Конституції України, щодо моменту закінчення повноважень Президента України у разі непроведення чергових виборів Президента України через введений в країні воєнний стан, згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану". 11.04.2024 Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України направив на адресу позивача лист, у якому повідомлено, що звернення позивача передано до відділу інформаційно-аналітичної роботи Департаменту з питань звернень громадян для врахування та використання у роботі. Позивач зауважує, що по суті свого звернення відповідь він не отримав; із листа відповідача неможливо з`ясувати, чи буде Президент України звертатися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції України. Позивач уважає, що у такий спосіб відповідач не надав відповіді на звернення позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.
07.06.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, оскільки, як указує відповідач, звернення позивача розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства. За доводами відповідача, звернення позивача, у розумінні Закону України "Про звернення громадян", є пропозицією, а на відміну від заяв чи скарг, за результатами розгляду пропозицій, не передбачено обов`язку прийняття рішень органами державної влади та їх посадовими особами. Відповідач указує, що звернення (пропозицію) позивача від 31.03.2024 розглянуто в Офісі Президента України у визначений законом спосіб, з повідомленням позивача про результати із дотриманням відповідних термінів такого розгляду. Зважаючи на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Процесуальні дії у справі
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н.М., Радишевської О.Р., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у строк, установлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Установлені судом фактичні обставини справи
31.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Президента України Зеленського В.О. із зверненням, у якому зазначив, що 31.03.2024 мали відбутися чергові вибори Президента України. Проте Центральна виборча комісія не оголосила початку виборчої компанії на посаду Президента України через введений в країні воєнний стан, оскільки вибори в умовах воєнного стану заборонені згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану.
У зверненні вказувалося, що у суспільстві поширюється дискусія щодо терміну припинення повноважень Президента України через нечіткість відповідних норм Конституції України, а саме: з моменту закінчення п`ятирічного терміну, чи з моменту вступу на посаду новообраного Президента, що, на думку заявника, має бути вирішено у демократичний спосіб, відповідно до закону, а саме відповідним висновком Конституційного Суду України.
У прохальній частині звернення ОСОБА_1 просив підготувати звернення і звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції України, статей 103, 108 Конституції України щодо моменту закінчення повноважень Президента України у разі непроведення чергових виборів Президента України через введений в країні воєнний стан, згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
У відповідь Офіс Президента України листом від 11.04.2024 № 22/016458-15 повідомив позивача, що звернення ОСОБА_1 передано до відділу інформаційно-аналітичної роботи Департаменту з питань звернень громадян для врахування та використання в роботі.
Позивач, уважаючи, що у такий спосіб відповідач не надав відповіді на його звернення, звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права та акти їхнього застосування
За змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із пунктом 2 частини першої якої правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності Президента України.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Конституційний Суд України в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту . Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України "Про звернення громадян".
Закон України "Про звернення громадян" забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.