ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 812/1413/16
адміністративне провадження № К/9901/11841/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 (суддя Ірметова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Міронова Г.М., судді Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі №812/1413/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс, відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (далі - Казначейство), в якому з урахуванням заяв про збільшення та про уточнення позовних вимог від 09.03.2017, від 27.04.2017, від 19.06.2017 просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення заяви Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму 2 069 070 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Реєстр) та зобов`язати відповідача вчинити ці дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 2 069 070 грн, водночас в порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем не проведено перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не подано до Казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню за серпень 2015 року; крім того наголосив на тому, що з огляду на зміну з 01.01.2017 механізму повернення бюджетного відшкодування, належним способом захисту його прав на час розгляду справи є визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо невнесення його заяви до Реєстру та зобов`язання відповідача виконати вимоги закону.
Справа розглядалась судами неодноразово й при її первісному розгляді суди першої (постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.09.2017) та апеляційної (ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017) інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Проте, Верховний Суд в постанові від 15.05.2018, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що суди не дослідили зміст листів Служби безпеки України від 15.12.2015, від 25.02.2016, від 01.08.2016, від 26.08.2016 на які посилалась Державна казначейська служба України в листі від 26.05.2017№12-08/486-8648, інформуючи Державну фіскальну службу щодо операцій з бюджетними коштами на користь позивача в зв`язку з існуванням можливості витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності, а відтак не з`ясували, чи мають вони наслідком унеможливлення відповідачу та органу казначейства вчиняти дії передбачені статтею 200 ПК України.
В подальшому рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Офісу, що втілилася у невнесенні заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн. до Реєстру; зобов`язано Офіс внести до Реєстру необхідні дані щодо відшкодування Товариству суми податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн.
Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що податковий орган не вчинив жодних дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року, у той час, як матеріалами справи підтверджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 2069070 грн, заява щодо якої подана разом з вказаною декларацією та уточнюючим розрахунком до неї.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову; при цьому наголошував на відсутності в нього повноважень на виконання функцій контролюючого органу, у тому числі щодо внесення даних про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року до Реєстру щодо позивача з 01.01.2018, оскільки з зазначеної дати його переведено на облік до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області; також вказував на те, що оскільки декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року та уточнюючий розрахунок до неї з заявою про бюджетне відшкодування за серпень 2015 року, були подані в 2015 році, та станом на 01.01.2017 воно не було відшкодовано, то така заява підлягає включенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету (далі - Тимчасовий реєстр); крім того послались на недослідження судами змісту та надання помилкової правової оцінки листам Служби безпеки України, як підстави для зупинення будь - яких дій щодо виплат з державного бюджету коштів на користь позивача.
Позивач у письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій констатовано, що Товариство зареєстроване як юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; крім того, воно є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом №1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість.
До 16.09.2016 позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС та після був переданий до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція)(реорганізована у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби).
Позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 21.09.2015 № 9195246545, із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, у рядках 23 та 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2 053 358 грн.
Надалі Товариство, направивши до контролюючого органу уточнюючий розрахунок №9210165996 від 13.10.2015, збільшило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та визначило її у розмірі 2 069 070 грн.
Проте дій як щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, так і в подальшому у зв`язку зі змінами в законодавстві щодо внесення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року вчинено не було.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
За приписами пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII (далі - Закон №909-VIII) внесено зміни до статті 200 ПК, які набрали чинності з 01.01.2016 та з 01.02.2016 в частині щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Так, з 01.02.2016 пункт 200.7 статті 200 ПК України викладено в редакції, згідно якої у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, платник має зазначити про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде: Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті; Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підпунктами 200.7.2 та 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті.
Зазначені дані не належать до інформації з обмеженим доступом.
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2016) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Згідно пункту 200.12 статті 200 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2016) контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.