ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/13674/21
провадження № 51-669км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Вступ
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня
2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягала в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На вказану ухвалу слідчого судді було подано апеляційну скаргу, яку після перевірки Київський апеляційний суд ухвалою від 11 січня 2024 року повернув особі, що її подала.
Суд апеляційної інстанції своє рішення обґрунтував тим, що ОСОБА_6 всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України подав апеляційну скаргу з пропуском п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та без порушення питання про поновлення цього строку.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в цьому провадженні має відповісти на доводи щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні апеляційним судом рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій скарзі касатор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що висновок апеляційного суду про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді й не порушив питання про його поновлення, є незаконним, оскільки ухвалу слідчого судді від 27 серпня 2021 року, яку було постановлено без його належного виклику, йому було направлено лише 10 листопада 2023 року та фактично він отримав її, як про це зазначав у поданій апеляційній скарзі, 22 листопада 2023 року, а тому строк на апеляційне оскарження цієї ухвали має обчислюватися лише з дня отримання ним копії судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
не надходили.
У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу частково.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За правилами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Стосовно допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Як визначено приписом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини також неодноразово зазначав, що ст. 6 зазначеної Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2, 3 ст. 395 КПК України подається протягом п`яти днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на положення пунктів 5, 7 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк; при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні; якщо закінчення строку, що обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Статтею 116 КПК України, зокрема, передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі установи до закінчення строку.
Повертаючись до матеріалів цього провадження, колегія суддів зазначає, що, обґрунтовуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, тобто відповідна скарга розглядалася з викликом особи, яка подала таку скаргу, а тому перебіг строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді обчислюється протягом п`яти днів з дня її оголошення.