ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1297/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
АТ "Чорноморнафтогаз" - Онищенко Т.О.,
АТ "Харківміськгаз" - Зубрич Д.О.,
Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД - Беркута Н.М., Павліченко Л.М.,
Державного реєстратора - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Жигалкіна І. П.
від 20.07.2023 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободін М. М.
від 24.10.2023
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"
про визнання недійсним рішення правління
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)
до Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"; Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", Державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича
про визнання недійсним рішення наглядової ради та скасування реєстраційних записів.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1015 від 12.06.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/1297/23 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. для догляду за дитиною.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 для розгляду справи № 922/1297/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про визнання недійсним рішення правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", оформленого протоколом від 16.03.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виключно наглядова рада наділена повноваженнями на призначення особи, яка має право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності (голова правління, тимчасово виконуючий повноваження голови правління), внаслідок чого прийняття правлінням Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" рішення, що стосується призначення такої особи виходить за межі повноважень правління, що має прямий вплив на права та інтереси позивача, як управителя активами та свідчить на користь очевидної протиправності такого рішення.
Компанія ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED), виступаючи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, звернулася з позовом до Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"; Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", Державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківміськгаз", оформленого протоколом № 1/23 від 15.03.2023, з моменту його прийняття; скасування реєстраційних дій/записів державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства "Харківміськгаз", а саме внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчинені державним реєстратором 16.03.2023 09:08:51 щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинені на виконання рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківміськгаз", оформленого протоколом № 1/23 від 15.03.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: член наглядової ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений лише таким акціонером. Управитель не є акціонером. Компанія таке рішення не приймала; рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, обраних шляхом кумулятивного голосування, приймається загальними зборами; повідомлення Управителя про заміну членів наглядової ради Товариства, обраного шляхом кумулятивного голосування, не відповідає пункту 10.3.11 статуту Товариства та статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства"; легітимними членами наглядової ради Товариства є члени, обрані рішенням загальних зборів акціонерів Товариства; зміна членів наглядової ради Товариства та формування нового складу Товариства, яке прийняло оскаржуване рішення, порушує майнові та корпоративні права Компанії, як власника акцій, на участь в управлінні Товариством.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
17 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду в місті Києві у справі № 757/11188/22-к задовольнив клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021.
Слідчий суддя постановив накласти арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема:
- Компанії "ХІМАЛІТА ЛІМІТЕД" (місцезнаходження: Гемпшир м. Бордон Оак Фарм, Оакхангер Роуд Гемпшир, м. Бордон GU35 9HJ ВЕЛИКА БРИТАНІЯ), у кількості 266 121 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 7,6035% від загальної кількості;
- Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР), у кількості 702 298 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 20,0657% від загальної кількості;
- Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED, місцезнаходження: Irakleous, 9А, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР), у кількості 633 302 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 18,0943% від загальної кількості;
- Компанії ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Karpenisiou, 11, flat/office 301 Nicosia 1077 КІПР), у кількості 671 058 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 19,1731% від загальної кількості;
- Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Laskareos, 21, Strovolos Nicosia 2028 КІПР), у кількості 661 060 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 18,8874% від загальної кількості;
- Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" (ідентифікаційний код 31815603), у кількості 346 605 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна та становить 9,903% від загальної кількості.
Зазначені акції емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз".
24 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив ухвалу у справі № 757/11783/22-к (кримінальне провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021) про передачу арештованих акцій в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", яким погодив пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і Міністерства енергетики щодо передачі в управління Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Це розпорядження було прийнято у порядку статті 211 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
05 липня 2022 року на виконання ухвали слідчого судді та розпорядження Кабінету Міністрів України, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як Установник управління, уклав з Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як Управителем, договір № 11/2022 управління активами (майном). Відповідно до умов договору Управителю було передано в управління акції, у тому числі акції, що емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", у кількості 3 208 444 штук, що становлять 93,727% від загальної кількості. Власниками цих акцій є вищезазначені компанії, у тому числі третя особа з самостійними вимогами.
Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери, прав за цінними паперами з дати укладення такого договору (пункт 1.3 договору).
Строк управління активами визначений з дати підписання договору і до 05 липня 2027 року або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування Активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від Установника Управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід Держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку, визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи Депозитарного обліку цінних паперів (пункт 1.2 договору).
Управління активами за цим Договором здійснюється Управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб, зокрема:
а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;
б) Держави Україна - з метою забезпечення:
- разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій;
- виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження;
- можливості примусового стягнення активів на користь Держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення;
- надходжень до Державного бюджету України доходів від управління Активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим Договором;
в) Установника Управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами (пункт 3.1 договору).
Прийняття Управителем активів в управління за цим договором, наявність активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на активи (пункт 3.2 договору).
Управління активами здійснюється Управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління (пункт 3.5 договору).
Здійснення управління активами Управителем, крім іншого, передбачає участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління (пункт 8.1 договору).
Відповідно до статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз":
- до виключної компетенції Наглядової Ради належить обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління Товариства; прийняття рішення про відсторонення Голови Правління (виконуючого обов`язки Голови Правління) або члена Правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління (пункт 10.2.2.7);
- у разі тимчасової неможливості виконання Головою Правління своїх повноважень (відрядження, хвороба та ін.) його повноваження виконує (здійснює) член Правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в Товаристві, або інший член Правління, призначений відповідним наказом Голови Правління Товариства (пункт 11.4.4);
- Голова Правління має право в тому числі, але не виключно - діяти від імені Товариства, представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами (пункт 11.5.1.1).
Управитель, здійснюючи управління переданими йому корпоративними правами, змінив членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", про що надіслав відповідне повідомлення.
15 березня 2023 року Наглядова Рада Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (у складі, сформованому Управителем) прийняла рішення про обрання Голови Наглядової ради; Секретаря Наглядової ради; припинення повноваження Голови правління товариства та усіх діючих членів правління; обрано нового Голову Правління та членів Правління (протокол № 1/23).
16 березня 2023 року новий склад Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" прийняв рішення, зокрема, про обрання уповноваженої особи, яка може без довіреності вчиняти дії від імені товариства, в тому числі підписувати договори та будь-які інші документи у порядку передбаченому статутом Товариства у разі тимчасового виконання обов`язків Голови Правління Товариства про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 у справі № 922/1297/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, відмовлено у задоволенні первісного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:
- ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, який тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів;
- на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження арештовані активи передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, який в свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України на підставі розпорядження останнього уклав з Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" договір з управління такими активами;
- положеннями укладеного договору передбачено право Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів;
- оскільки Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як Управитель, отримав в управління більше ніж 90 відсотків акцій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" та мав право з метою здійснення управлінських функцій змінювати склад органів товариства, корпоративними правами якого він управляє, то зміна складу Наглядової ради Товариства шляхом направлення повідомлення відповідає вимогам закону;
- отже, на виконання покладених на нього функцій та в межах повноважень відповідно до закону та положень договору Управитель змінив склад Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз";
- Управитель не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність з управління активами. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність з управління активами по своїй суті не є тотожними видами діяльності;
- наглядова рада Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" в межах повноважень, передбачених Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом Товариства переобрала Правління у новому складі;
- з системного аналізу положень статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" вбачається, що Правління компетентне самостійно визначати особу, яка може тимчасово виконувати (наприклад заміщати на час відсутності) повноваження Голови Правління, що узгоджується та не суперечить положенням статуту;
- оскільки судами встановлено відповідність вимогам закону дій Управителя щодо зміни Наглядової ради та складу Правління Товариства і відсутність підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень Наглядової ради та Правління Товариства, відсутні підстави для задоволення вимог про скасування реєстраційних дій, вчинених на виконання таких рішень Наглядової ради та Правління, тому, що ці вимоги є похідними.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у даній справі та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 170 Кримінального процесуального кодексу України, статті 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", пункту 17 частини 2 статті 33, частини 7 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин);
- суд першої інстанції належним чином не дослідив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к про арешт, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи № 320/19614/23, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, чим в свою чергу порушив пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України;
- на думку скаржника, обставини, які встановлюються у справі № 320/19614/23, мають значення для вирішення справи № 922/1297/23, оскільки впливають на оцінку доказів, зокрема, щодо наявності відповідних повноважень у Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", законності дій по заміні членів Наглядової ради, що є предметом оскарження позову третьої особи з самостійними вимогами.
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
До Верховного Суду 05.02.2024, 19.02.2024, 20.02.2024, 14.05.2024 від скаржника надійшли додаткові пояснення у справі.
З огляду на зміст зазначених додаткових пояснень, фактично вони є доповненнями до касаційної скарги, поданими поза межами строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 298 Господарського процесуального кодексу України, а тому такі додаткові пояснення залишаються Судом без розгляду на підставі статей 13, 118 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також залишає без розгляду, на підставі статей 13, 118 Господарського процесуального кодексу України, додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу, подані 08.05.2024 до Верховного Суду Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", оскільки такі пояснення фактично є новим обґрунтуванням заперечень сторони щодо змісту і вимог касаційної скарги скаржника, які подані поза межами строку, встановленого Судом в ухвалі від 21.12.2023 про відкриття касаційного провадження.
5. Розгляд клопотань
27 грудня 2023 року до Верховного Суду від Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) надійшло клопотання про звернення Верховного Суду до Суду Європейського Союзу із запитом про винесення попереднього рішення та до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання Консультативного висновку.
У зазначеному клопотанні заявник просив Верховний Суд:
" 1. Звернутися до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)) із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення з таких питань:
1.1. Чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ "Харківміськгаз" і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ "АТ "Чорноморнафтогаз", є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини)?
1.2. Чи Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року допускає автоматичне (без додаткового судового рішення) повне блокування (позбавлення власника усіх пов`язаних з ними прав) арештованих активів лише на підставі ухвали слідчого судді (яка за національним законодавством не оскаржується) про передачу арештованих доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості?
1.3. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року встановлює різницю між заморожуванням та арештом активів (freezing and seizure orders)?
1.4. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року та acquis communautaire регулює проміжне використання арештованих активів (interim use of assets) урядовими установами або третьою стороною до прийняття рішення про їх остаточної конфіскації або повернення власнику?
1.5. Чи слід вважати порушенням Директиви ЄС 2014/42/EU та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, якщо управління арештованими активами здійснюється з порушенням стандартів ISO 5500015 (огляд предмета управління активами, стандартні терміни та визначення), ISO 5500116 (вимоги до інтегрованої ефективної системи менеджменту для управління активами) та ISO 5500217 (керівництво щодо впровадження такої системи), або інших стандартів ISO?
1.6. Чи в контексті Директиви ЄС 2014/42/EU, є тотожними поняття арешту та управління: "Підприємством" (Businesses) та "Акціями чи іншими цінними паперами" (Shares or other securities)?
2. Звернутися до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання Консультативного висновку (Advisory opinions) щодо наступного питання: "Чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ "Харківміськгаз" і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини), чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини)?"
3. Зупинити розгляд справи № 922/1297/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.".
Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 статті 19 розділу ІІІ "Положення про інституції" Договору про Європейський Союз Суд ЄС ухвалює згідно із Договорами: (а) рішення щодо заяв, поданих Державою-членом, інституцією або фізичною чи юридичною особою; (b) попередні рішення за запитами, поданими судами чи трибуналами Держав-членів, щодо тлумачення права Союзу або дійсності актів, прийнятими інституціями; (с) рішення в інших випадках, передбачених Договорами.
Згідно з статтею 267 Договору про функціонування Європейського Союзу Суд ЄС має юрисдикцію ухвалювати попередні рішення щодо: (а) тлумачення Договорів; (b) дійсності та тлумачення актів інституцій, органів, офісів чи агенцій Союзу;
У випадку, коли таке питання порушено перед будь-яким судом чи трибуналом Держави-члена, цей суд або трибунал, якщо вважає, що рішення стосовно цього питання є необхідним для надання йому можливості ухвалити рішення, може звернутися із запитом до Суду винести рішення щодо цього питання.
У випадку, коли будь-яке таке питання порушено у справі, яка перебуває на розгляді у суді чи трибуналі держави-члена, рішення яких не можна оскаржити за допомогою правових засобів національного законодавства, цей суд або трибунал має порушити таке питання перед Судом.
Якщо таке питання порушено у справі, розгляд якої триває в суді або трибуналі держави-члена стосовно особи, яка перебуває під вартою, Суд ЄС діє із мінімальною затримкою.
Крім того, в Рекомендаціях для національних судів та трибуналів щодо ініціювання провадження стосовно ухвалення попереднього рішення Суду ЄС (2019/C 380/01) підкреслюється, що такі Рекомендації були розроблені для судів чи трибуналів Держав-членів ЄС.
У пункті 1 вказаних Рекомендацій зазначається, що механізм звернення із запитом про ухвалення прийняття попереднього рішення, який є фундаментальним для права ЄС, спрямований на забезпечення уніфікованого тлумачення та правозастосування права ЄС в межах ЄС шляхом надання судам та трибуналам Держав-членів засобів для порушення питань, з метою ухвалення попереднього рішення, у Суді ЄС стосовно тлумачення права ЄС або дійсності актів, прийнятих інституціями, органами, офісами чи агенціями Союзу.
Суд ЄС має юрисдикцію розглядати преюдиціальні запити від судів держав-членів або третіх держав, якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких ЄС або держави-члени є учасниками (стаття 93 Регламенту Суду справедливості). Частина 2 статті 322 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає можливість арбітражній групі подавати преюдиціальні запити до Суду ЄС, якщо у неї виникає питання щодо тлумачення права ЄС.
У рішенні, ухваленому у справі Ceramika Paradyї sp. Z oo v Dyrektor Izby Skarbowej w Јodzi, від 06.03.2007 (справа C-168/06) Суд справедливості відмовив у розгляді преюдиціального запиту від адміністративного суду міста Лодзь (Польща), оскільки запит був поданий стосовно справи, яка була ініційована ще до вступу Польщі у ЄС, а отже, базувалася на праві, яке діяло до набуття членства Польщею. У справі Ceramika Paradyї польський суд звернувся із питанням щодо тлумачення Першої та Шостої Директив про ПДВ. Суд справедливості встановив, що фактичні обставини в основному провадженні стосувались періоду, який передував вступу Польщі до ЄС. Тому Суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції ухвалювати попереднє рішення у цій справі.
У справі Rechberger (справа С-140/97) австрійський суд мав розглянути вимоги кількох покупців, що придбали комплексні тури в туристичних операторів. У цій справі постало питання тлумачення Директиви про комплексні подорожі, комплексні відпустки та комплексні тури, які Австрія вже мала імплементувати з огляду на Угоду про Європейську економічну зону, підписантом якої була Австрія перед вступом до ЄС. У деяких справах провадження було відкрито перед вступом Австрії до ЄС, тоді як в інших справах провадження було відкрито після дати вступу. Суд ЄС дійшов висновку, що він має юрисдикцію ухвалити рішення щодо імплементації Австрією Директиви стосовно періоду, який слідував після вступу Австрії до ЄС.
Отже, з огляду на зазначені вище положення установчих договорів ЄС, зміст Рекомендацій Суду ЄС та враховуючи висновки Суду ЄС в наведених справах, на сьогодні у Верховного Суду немає процесуальної можливості звертатись із запитом про ухвалення попереднього рішення до Суду Європейського Союзу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).
Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 16 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод вищі судові установи Високої Договірної Сторони, як визначено відповідно до статті 10, можуть звертатися до Суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї.
Суд та судова установа, яка звертається із запитом, може отримати консультативний висновок лише у тому випадку, якщо справа перебуває у його провадженні. Суд та судова установа, яка звертається із запитом, зазначає причини свого запиту і надає інформацію щодо відповідних юридичних та фактичних обставин справи, яка перебуває у провадженні.
За змістом пункту 2 Закону України від 05.10.2017 № 2156-VIII "Про ратифікацію Протоколів № 15 і № 16 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод" найвищим судом, визначеним для цілей пункту 1 статті 1 цього Протоколу, є Верховний Суд.
Суд зазначає, що доводи заявника, викладені у вказаному клопотанні, та питання, окреслені заявником, стосуються правовідносин, які не є предметом даного судового провадження, оскільки, заявник фактично не погоджується з тими заходами, які були до нього (його майна, майнових прав) застосовані у межах кримінального провадження.
Так, даним судовим провадженням не вирішується питання правомірності/неправомірності застосування до заявника певних заходів у межах кримінального провадження, та правомірності/неправомірності виконання таких заходів уповноваженими особами (правомірності/неправомірності укладення договору управління, прийняття розпоряджень вищим органом у системі органів виконавчої влади тощо).
Отже, під час розгляду справи принципових питань щодо тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або Протоколами до неї в контексті правовідносин у даній справі, не виникало, а окреслені заявником питання не відносяться до предмету даного судового провадження.
Враховуючи викладене, у даному випадку у Суду відсутні підстави як для звернення до Суду Європейського Союзу із запитом про винесення попереднього рішення та до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання Консультативного висновку, з окреслених заявником питань, так і для зупинення провадження у справі, та відповідно відсутні підстави і для задоволення клопотання заявника.
28 травня 2024 року до Верховного Суду від Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 922/1297/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23.
Зазначене клопотання, з посиланням на приписи частини 2 статті 227 господарського процесуального кодексу України, мотивовано тим, що у справі № 320/19614/23 оспорюється законність розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 року № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках". У справі № 320/19614/23 адміністративний суд надасть оцінку законності вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України на підставі якого, зокрема, укладено договір управління активами майном № 11/2022 від 05.07.2022. Натомість, господарський суд у даній справі позбавлений можливості надавати оцінку законності виданого Кабінетом Міністрів України розпорядження, що є предметом оскарження у справі № 320/19614/23 іншої юрисдикції. Зазначені обставини вказують на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної господарської справи.
Перевіривши доводи зазначеного вище клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зміст поданого скаржником клопотання свідчить про те, що останній просить зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи - № 320/19614/23, за результатами розгляду якої, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 154-р може бути визнано протиправним та скасовано.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України) .
Скаржник просить зупинити провадження у справі на стадії її касаційного перегляду до отримання ним нового доказу на обґрунтування своєї позиції, якого не існувало на час вирішення цього спору судом першої інстанції; так само як і доведення обставини, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 154-р є протиправним, виходить за межі доводів та вимог касаційної скарги та підстав касаційного оскарження.
Разом з тим, суть касаційного перегляду полягає у перевірці в межах доводів та вимог касаційної скарги правильності вирішення судами спору відповідно до встановлених фактичних обставин справи, які були встановлені ними у рішенні або постанові, оскільки у суду касаційної інстанції, який має дотримуватись меж розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутні повноваження приймати та досліджувати докази.
З огляду на викладене вище, Суд не вбачає підстав для задоволення поданого скаржником клопотання про зупинення провадження у справі № 922/1297/23 до вирішення іншої справи № 320/19614/23, оскільки заявником не доведено неможливості розгляду справи за його касаційною скаргою в межах доводів та вимог останньої.
6. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Водночас Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011).
Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави" (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008). Конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд" (друге речення абзацу одинадцятого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(ІІ)/2022).
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 321 Цивільного кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України).