ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1988/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Солдатенка А. М. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (колегія суддів: Барсук М. А. - головуючий, Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 (суддя Паламар П. І.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання бездіяльності та дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи, що передували ухваленню оскаржуваних судових рішень
1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк"), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність АТ "Ощадбанк" щодо нездійснення зупинення неналежного переказу коштів на рахунок позивача на загальну суму 147 486,00 грн;
- визнати дії АТ "Ощадбанк" щодо виконання операції повернення грошових коштів, зарахованих на рахунок позивача, на загальну суму 147 486,00 грн протиправними.
1.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідач всупереч визнання підозрілими проведення банківських операцій, зокрема, переказів коштів, він не зупинив їх проведення.
1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.01.2024, визначено обов`язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1, викликано його в судове засідання 17.01.2024.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Господарський суд міста Києва постановив ухвалу від 17.01.2024 у справі № 922/1988/23, якою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зарицької К. Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишив без розгляду. Позов ОСОБА_1 залишив без розгляду.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що в судове засідання 17.01.2024 позивач не з`явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав, проте явка позивача була визнана судом обов`язковою, його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тому суд першої інстанції, посилаючись на положення частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 .
2.3. Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 922/1988/23 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у цій справі всіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною 4 статті 202 та пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача в судове засідання, а тому зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 922/1988/23, направити справу № 922/1988/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. ОСОБА_1, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Скаржник також зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 23.01.2021 у справі № 916/1873/20, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
3.3. АТ "Ощадбанк" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи ОСОБА_1, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, натомість оскаржувані судові рішення - є такими, що ухвалені з дотриманням норм процесуального права. Тому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 922/1988/23 - без змін.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
4.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
4.4. Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом.
4.5. Згідно із частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
4.6. Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.7. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.8. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив, що за змістом частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Верховний Суд дійшов висновку про те, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, Верховний Суд у справі № 905/458/21 сформував висновок про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
4.9. Як установив суд апеляційної інстанції, Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.12.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу № 922/1988/23 до судового розгляду на 17.01.2024; викликав у наступне судове засідання ОСОБА_1 .
4.10. Суд апеляційної інстанцій встановив, що ця ухвала від 05.12.2023 була доставлена представнику позивача - Зарицькій К. Ю. до її електронного кабінету 06.12.2023 та направлена засобами поштового зв`язку на адресу позивача (поштове відправлення було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою).
4.11. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що 15.01.2024 представник позивача адвокат Зарицька К. Ю. направила на електронну пошту клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Як установив суд першої інстанції, із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник позивача звернулася з пропуском встановленого процесуального строку, без клопотання про його поновлення та без вказівок на поважність причин пропуску цього строку, а також не подала доказів надсилання відповідачу копії зазначеного клопотання.
4.12. Враховуючи, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було подане представником позивача адвокатом Зарицькою К. Ю. з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, суд першої інстанції дійшов висновку, що це клопотання належить залишити без розгляду.