ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/5012/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Фірсова В. Д. (адвоката),
відповідача - Ковальчука Р. М. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 (колегія суддів: Поліщук Л. В. - головуючий, Багатир К. В., Таран С. В.) у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Бичек Ліліани Віталіївни
до Одеського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення 2 112 868,43 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та клопотання
1.1. У листопаді 2023 року Фізична особа - підприємець Бичек Ліліана Віталіївна (далі - ФОП Бичек Л. В.) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ у сумі 2 112 868,43 грн, що складається з суми основного боргу - 875 529,38 грн, інфляційних витрат - 364 520,21 грн, 3 % річних - 72 537,01 грн та пені - 800 281,83 грн.
1.2. ФОП Бичек Л. В., обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалася на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ, зокрема, щодо оплати вартості проектно-вишукувальних робіт у сумі 875 529,38 грн. ФОП Бичек Л. В. у позові зазначала, що після отримання проектно-вишукувальної та супровідної документації жодних дій на погашення заборгованості Одеське квартирно-експлуатаційне управління не вчинило. Посилаючись на положення пункту 7.1 договору підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ та враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", позивачка також просила стягнути суму заборгованості з урахуванням інфляційних збільшень, 3 % річних та пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.
1.3. Одеське квартирно-експлуатаційне управління 06.02.2024 подало клопотання про закриття провадження у справі. Зазначене клопотання мотивоване тим, що 14.01.2021 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення у справі № 916/82/21, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, яким у задоволенні позовних вимог ФОП Бичек Л. В. до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ відмовив.
Як зазначав відповідач, у подальшому Господарський суд Одеської області ухвалив рішення від 27.06.2022 у справі № 916/25/22, яким задовольнив позовні вимоги ФОП Бичек Л. В. до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ. Однак згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 916/25/22 рішення суду першої інстанції у справі № 916/25/22 скасовано та провадження у справі № 916/25/22 закрито.
Одеське квартирно-експлуатаційне управління зазначало, що позивачка втретє звернулася з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ. За твердженням відповідача, сторони у справах № 916/82/21, № 916/25/22 та № 916/5012/23 є ідентичними, предмет позову - стягнення 875 529,37 грн заборгованості за виконанні роботи за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КБР, а підстави позову - неналежне виконання зобов`язань щодо оплати робіт за одним і тим самим договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 №2-КРБ.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 провадження у справі № 916/5012/23 за позовом ФОП Бичек Л. В. до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 2 112 868,43 грн закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі № 916/5012/23, виходив із того, що позов у цій справі поданий за наявності такого, що набрало законної сили рішення суду у справі № 916/82/21, яке було ухвалене судом у межах спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у цій справі. Суд першої інстанції також зазначив, що враховує висновок апеляційного господарського суду у справі № 916/82/21.
2.3. Відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 916/5012/23 ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 про закриття провадження у справі № 916/5012/23 скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у справі № 916/5012/23 та у справах № 916/82/21 та № 916/25/22 позови заявлено з різних фактичних підстав та з різним предметом спору, хоча і стосуються одного і того ж договору. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Одеське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 916/5012/23, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі № 916/5012/23 залишити без змін.
3.2. Звертаючись із касаційною скаргою, Одеське квартирно-експлуатаційне управління посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Одеське квартирно-експлуатаційне управління посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 910/14629/18, від 13.11.2019 у справі № 914/111/19, від 19.05.2020 у справі № 910/6569/19, від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19. Одеське квартирно-експлуатаційне управління вважає, що додаткові вимоги, заявлені позивачкою у справі № 916/5012/23, доповнюють предмет спору, тому предмет і підстави у справі № 916/5012/23 та у справах № 916/82/21 та № 916/25/22 є ідентичними.
3.3. ФОП Бичек Л. В. у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Одеського квартирно-експлуатаційного управління на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 916/5012/23. Позивачка вважає, що постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 916/5012/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
4.3. Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі № 916/5012/23 та вирішено передати справу на розгляд суду першої інстанції.
4.4. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
4.5. Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
4.6. Порядок звернення до господарського суду врегульований положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема, частиною 1 статті 162 якого передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
4.7. Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
4.8. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
4.9. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
4.10. Отже, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 9901/306/20, та у постановах Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі № 912/30/18.
4.11. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/9158/16.
4.12. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зазначено, що під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
4.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц зазначила, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
4.14. У справі, що розглядається, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ в загальному розмірі 2 112 868,43 грн, що складається з суми основного боргу в розмірі 875 529,38 грн, інфляційних витрат у розмірі 364 520,21 грн, 3% річних у розмірі 72 537,01 грн та пені в розмірі 800 281,83 грн.
Підставами позову у справі № 916/5012/23 є неналежне виконання Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням взятих на себе зобов`язань за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2-КРБ.
4.15. Господарські суди попередніх інстанцій при розгляді справи встановили, що ФОП Бичек Л. В. зверталася до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, в якому просила стягнути з відповідача 875 529,37 грн заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2КРБ.
Згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 916/82/21, у задоволенні позову ФОП Бичек Л. В. до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення 875 529,37 грн заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2КРБ відмовлено.
4.16 Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що у подальшому ФОП Бичек Л. В. зверталася до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса про стягнення 875 529,37 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі № 916/25/22, позивачка посилалася на порушення відповідачем умов договору підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2КРБ.
Відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 у справі № 916/25/22 позов ФОП Бичек Л. В. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на користь ФОП Бичек Л. В. заборгованість у розмірі 875 529,37грн.
Водночас згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 916/25/22 рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 у справі № 916/25/22 скасовано. Провадження у справі № 916/25/22 закрито.
4.17. Як зазначив суд першої інстанції, у справі № 916/25/22 суд апеляційної інстанції констатував, що підстави позову у справі № 916/82/21 ідентичні зі справою № 916/25/22, а саме позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати робіт за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації №2КРБ від 14.04.2020; предметом позову у справі № 916/25/22 та у справі № 916/82/21 є вимога про стягнення заборгованості з відповідача за виконані позивачем роботи в сумі 875 529,37 грн за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.04.2020 № 2КРБ. У справі № 916/25/22 суд апеляційної інстанції зазначив, що подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення у справі № 916/82/21, яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.18. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі № 916/5012/23, що розглядається, виходив із того, що склад сторін у справі № 916/82/21 та у справі № 916/25/22 відповідає складу сторін у справі № 916/5012/23, що розглядається. Предметом позову у справі № 916/5012/23, що розглядається, є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду від 14.04.2020 № 2-КРБ у загальному розмірі 2 112 868,43 грн, що складається з суми основного боргу в розмірі 875 529,38 грн, інфляційних витрат у розмірі 364 520,21 грн, 3% річних у розмірі 72 537,01 грн та пені у розмірі 800 281,83 грн. Підставами позову у справі № 916/5012/23, що розглядається, є неналежне виконання Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням взятих на себе зобов`язань за умовами договору підряду від 14.04.2020 № 2-КРБ.