ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10126/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1.,
відповідача - ОСОБА_2., ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - скаржник, позивач)
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 (суддя: Котков О. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (головуючий суддя Алданова С. О., суддів: Євсікова О. О., Корсака В. А.)
у справі № 910/10126/23
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення грошових коштів
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулось з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафних санкцій за державним контрактом на поставку (закупівлю) ІНФОРМАЦІЯ_26 НОМЕР_1 в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3, з них: пені - ІНФОРМАЦІЯ_4 та штрафу - ІНФОРМАЦІЯ_5.
1.1. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів НОМЕР_1 в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим відповідно до п. 7.2. контракту з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції.
Короткий зміст судових рішень
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.09.2023 у справі № 910/10126/23, залишеним без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024, позов задовольнив.
2.1. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем поставки товару згідно зі встановленими специфікацією умовами. Зауважив, що при укладанні контракту сторони усвідомлювали, що контракт укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) / істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій / обставин (окупація території агресором, куди повинні поставитись товари, знищення безпосередньо товарів та / або бази / складів / приміщень виконавця, де тимчасово зберігалися (у разі відсутності інформації від замовника щодо місця поставки товарів) товари для замовника тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади. Вказав на недоведеність відповідачем підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 за порушення виконання зобов`язань за контрактом НОМЕР_1.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. У касаційній скарзі відповідач просить Суд судові рішення попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме:
- ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, від 14.02.2024 у справі № 910/3015/23, від 19.01.2024 у справі № 924/373/23, від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 28.11.2023 у справі № 916/1504/22, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16;
- порушення норм процесуального права, зокрема статей 2, 7, 11, 76- 79, 86, 91, 236- 238 ГПК України в частині виконання процесуального обов`язку щодо дослідження поданих Відповідачем доказів на підтвердження підстав для зменшення неустойки (штрафних санкцій).
Доводи інших учасників справи
5. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суди попередніх судових інстанцій встановили, що 29.03.2022 року між ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - замовник) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - виконавець) укладено державний контракт № НОМЕР_1 (надалі - контракт), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства ІНФОРМАЦІЯ_6 у кількості та у строки, зазначені в специфікації товарів, що поставляються за державним контрактом, що постачається в умовах воєнного стану з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини (додаток 1), а замовник - прийняти через вантажоодержувача та оплатити такі товари.
6.1. У п. 1.2. контракту визначено, що підставою для укладення контракту є введення воєнного стану від 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постанова Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 та "ІНФОРМАЦІЯ_7" від НОМЕР_2, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі змінами).
6.2. За змістом пункту 2.1. контракту орієнтовна вартість товару на момент укладання контракту становить ІНФОРМАЦІЯ_8. Вартість товару встановлено на підставі листа виконавця від НОМЕР_3.
6.3. Відповідно до пункту 3.1. контракту товар поставляється виконавцем замовнику та передається вантажоодержувачу в пункті перетину державного кордону (місця поставки), який сторони узгодять додатково та письмово.
6.4. Поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки, з підписанням сторонами акта приймання-передачі товару у разі необхідності підписання такого документа. Товар передається виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією, копіями сертифікатів якості, сертифікатами походження (п. 3.2. контракту).
6.5. Відповідно до пункту 3.4. контракту датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата, зазначена в товаросупровідній документації.
6.6. Згідно з пунктом 4.1. контракту виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного специфікацією та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.5 контракту.
6.7. У пункті 7.2. контракту сторони погодили, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_9 від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 діб з виконавця додатково стягується штраф у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_10 вказаної суми.
6.8. Відповідно до пункту 7.3. контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за контрактом у разі настання обставин непереборної сили, які виникли незалежно від волі сторін та мали безпосередній вплив на можливість виконання зобов`язань за контрактом.
6.9. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за контрактом внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.
6.10. Додатковою угодою № НОМЕР_4 сторони визначили, що вартість (ціна) товару без урахування ПДВ становить ІНФОРМАЦІЯ_11. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом (КПКВ НОМЕР_5) у 2022 році за контрактом становлять ІНФОРМАЦІЯ_12, у 2023 році - ІНФОРМАЦІЯ_13.
6.11. Відповідно до специфікації товару, що поставляється за контрактом (додаток 1), відповідач мав поставити позивачеві відповідний товар у строк до ІНФОРМАЦІЯ_14.
6.12. На виконання умов контракту позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_12, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_6.
6.13. Суди встановили, що до ІНФОРМАЦІЯ_14 (кінцевої дати поставки товару за контрактом) відповідач поставив лише частину товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_15 із загального обсягу ІНФОРМАЦІЯ_16 (тобто ІНФОРМАЦІЯ_17) у визначений контрактом строк, а ІНФОРМАЦІЯ_18 товару на суму ІНФОРМАЦІЯ_19. (тобто ІНФОРМАЦІЯ_20) поставлено за межами строку поставки.
6.14. Для виконання умов контракту Відповідач уклав зовнішньоекономічний контракт № НОМЕР_7 з ІНФОРМАЦІЯ_21 (далі - Іноземний постачальник) про поставку товару, якого не вистачало в Україні.
6.15. У листі від НОМЕР_8 відповідач повідомив позивача про виникнення обставин, які ускладнюють виконання зобов`язань за контрактом, у зв`язку з чим просив прийняти рішення щодо укладення додаткової угоди про продовження строку поставки товару за контрактом НОМЕР_1.
6.16. У відповідь на зазначений лист позивач листом НОМЕР_9 повідомив відповідача, що не вбачає підстав для перенесення строків поставки товару.
6.17. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач долучив до відзиву на позовну заяву копію висновку № НОМЕР_10 ІНФОРМАЦІЯ_23, у якому засвідчено наявність істотної зміни обставин, які сторони не могли передбачити при укладанні контракту НОМЕР_1, що надає відповідачу право ініціювати внесення змін до контракту в частині зміни строку поставки залишку товару. У висновку зазначено, що суттєве ускладнення виконання зобов`язань продавця за контрактом щодо поставки залишку товару спричинене складнощами в організації його транспортування авіаційним транспортом та забезпеченням доставки за рахунок альтернативного варіанту - морським транспортом. Залишок товару за контрактом буде доставлено в морський порт третьої країни, запланований час прибуття морського судна в морський порт призначення - ІНФОРМАЦІЯ_22.
6.18. Скаржник зазначає, що висновок № НОМЕР_10 ІНФОРМАЦІЯ_23 був направлений позивачу листом ІНФОРМАЦІЯ_22.
6.19. Крім того, відповідач до відзиву на позовну заяву долучив сертифікат № НОМЕР_11 про форс-мажорні обставини, виданий ІНФОРМАЦІЯ_24 № НОМЕР_12, яким засвідчено існування форс-мажорних обставин за контрактом НОМЕР_1 у період з 10.06.2022, що тривали станом на 06.06.2023.
6.20. Зі змісту цього сертифіката вбачається, що обставинами непереборної сили вважається виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) у зазначеного в сертифікаті контрагента за контрактом від ІНФОРМАЦІЯ_25 № НОМЕР_7, укладеним з ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виконання державного контракту № НОМЕР_1.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд заяв / клопотань
7. Ухвалою від 15.05.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 910/10126/23 за касаційною скаргою на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.1. Згідно з розпорядженням керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.06.2024 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т. М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/10126/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Ємець А. А. (головуючий), Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
7.2. 11.06.2024 до Верховного Суду надійшло від Відповідача клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні у цій справі, а також повторно він заявив це клопотання у судовому засіданні 18.06.2024, що підтверджується протоколом судового засідання. Протокольною ухвалою від 18.06.2024 Верховний Суд у задоволенні клопотань відмовив.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами перегляду рішення суду першої інстанції.
8.1. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційних скарг, наведених скаржниками і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.3. Так, обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник у касаційній скарзі, зокрема, з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушення судами норм матеріального права, а саме: частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України, щодо вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, від 14.02.2024 у справі № 910/3015/23, від 19.01.2024 у справі № 924/373/23, від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 28.11.2023 у справі № 916/1504/22, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16 та з порушенням норм процесуального права - статей 2, 7, 11, 76- 79, 86, 91, 236- 238 ГПК України, а саме: прийняття рішень без повного, об`єктивного, належного дослідження всіх обставин справи та надання їм належної правової оцінки без дослідження зібраних у справі доказів.
8.4. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому колегія суддів зазначає, що саме скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підставу, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначає сам скаржник), покладається на скаржника.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.7. Водночас наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали б бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.8. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд першої чи апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин як за пунктом 1, так і за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями, відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.