?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1796/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Волковицької Н. О.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 і Фермерського господарства "В.В.С."
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 (колегія суддів: Тарасова І. В. - головуючий, Білоусова Я. О., Пуль О. А.)
за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради Полтавської області в особі Шишацької територіальної громади
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;
2) ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні другого відповідача - Фермерське господарство "В.В.С.",
про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок,
за участю: прокурора Колодяжна А. В. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради Полтавської області в особі Шишацької територіальної громади (далі - Шишацька селищна рада) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просив:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, площею 3,9289 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради Шишацького району (далі - спірна земельна ділянка), для ведення фермерського господарства, укладений 19.10.2016 між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1112107153257 від 07.12.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17929338 від 07.12.2016;- зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Шишацької селищної ради спірну земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської рад (теперішня назва Яреськівський старостинський округ Шишацької територіальної громади).
1.2 Позов обґрунтовано тим, що ураховуючи вимоги статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у земельних торгах (аукціоні).
1.3 Оскільки на момент укладення договору оренди ОСОБА_1 вже отримав значну кількість земельних ділянок та створив і зареєстрував Фермерське господарство "В.В.С." (далі - ФГ "В.В.С."), в якому є одним із засновників, то отримання ним спірних земельних ділянок мало відбутися на конкурентних засадах за результатами проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди. На думку прокурора, ГУ Держгеокадстру під час розгляду поданого клопотання та вирішення питання щодо надання в оренду земель на пільгових умовах не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у клопотанні ОСОБА_1, та перевірки наявності раніше переданих останньому земель для ведення фермерського господарства та реєстрації ФГ "В.В.С.".
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у позові відмовлено.
2.2 Суд виходив з того, що на момент передачі в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної форми власності, розпорядником якої було ГУ Держгеокадастру. Тобто станом на момент укладення договору оренди (19.10.2016) Шишацька селищна рада не була розпорядником земельної ділянки. Зазначена селищна рада також не є правонаступником ГУ Держгеокадастру, відповідно, до неї не перейшли права та обов`язки суб`єкта, якому вони належали раніше. З огляду на те, що матеріали справи не містять, а сторонами не доведено наявності у Шишацької селищної ради права розпорядження земельною ділянкою на момент вчинення правочину, відсутні докази порушення прав позивача станом на 19.10.2016. В інших позовних вимогах відмовив з огляду на те, що вони є похідними.
2.3 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 це рішення суду скасовано та прийнято нове - про задоволення позову в частині зобов?язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку. В іншій частині у позові відмовлено.
2.4 Суд керувався тим, що ГУ Держгеокадастру передало Шишацькій селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі і спірну земельну ділянку. Спірний договір є нікчемний в силу положень частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Оскільки Шишацькій селищній раді передано земельну ділянку у комунальну власність, то вона є орендодавцем. У зв?язку з тим, що ОСОБА_1 вже реалізував своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, суд зобов?язав його повернути земельну ділянку селищній раді, протлумачивши позовну вимогу в цій частині як негаторний позов. Також суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди з огляду на неналежний спосіб захисту.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ФГ "В.В.С." просять скасувати постанову та залишити в силі рішення суду.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги посилаються на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
3.3 Стверджують, що спірні правовідносини не врегульовані законодавством та не були висвітлені у правових позиціях Верховного Суду. Заявник вказує на відсутність правопорушень у зв`язку з укладанням спірного договору оренди в жовтні 2016 року після його входу до складу засновників фермерського господарства в травні 2016 року, адже первинне волевиявлення щодо вступу в спірні правовідносини мало місце 06.08.2014, після чого розпочалась переддоговірна стадія правовідносин, яка не має жодних часових обмежень.
3.4 Позивач в своїй заяві жодним чином не вказує на конкретні обставини нанесення шкоди інтересам держави, а відповідач має докази добросовісного виконання обов`язків орендаря та абсолютного розуміння та підтримки громади в якій він здійснює свою діяльність.
3.5 Суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для врахування додаткових доказів, які були долучені до справи відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи (вказані докази мають істотне значення для розгляду даної справи). Оспорювані правовідносини є припиненими у зв`язку із тим що строк на який було укладено спірний договір оренди сплив, і між ОСОБА_1 та Шишацькою селищною радою укладено новий договір оренди щодо спірної земельної ділянки - обставини виникнення діючих (нових) правовідносин судами не встановлювалися та не досліджувались. У своїй позовній заяві представники прокуратури оспорювали орендні правовідносини між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 - вказані відносини є припиненими, а тому розгляд справи є безпідставним, але ці обставини абсолютно не враховані судом апеляційної інстанції.
3.6 У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру стверджує, що мало повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою, а позивач не надав доказів порушень законодавства відповідачем. Однак вказаний відзив не може бути прийнятий до розгляду, адже не містить відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, тобто фактично є приєднанням до касаційної скарги. При цьому ГУ Держгеокадастру у порядку статті 297 ГПК України не додало документ про сплату судового збору, тому вказаний відзив колегія суддів залишає без розгляду.
3.7 У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін оскаржувану постанову, зазначаючи, що наявні правові підстави для повернення земельної ділянки позивачу.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 26.08.2014 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагенства з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0085 га для ведення фермерського господарства в оренду з земель за межами населеного пункту на території Яреськівської сільської ради Шишацького району.
4.2 У додатках до вказаного клопотання зазначено: ксерокопія паспорта та коду; копія диплома; викопіровка земельної ділянки та обґрунтування.
4.3 В обґрунтуванні від 26.08.2014 зазначено про те, що ОСОБА_1, маючи вищу сільськогосподарську освіту, тридцять років практичної роботи в сільському господарстві, має бажання створити фермерське господарство та взяти у довгострокове користування на правах оренди землю площею 2,0085 га на території Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області для вирощування сільськогосподарських культур; матеріально-технічною базою для обробки землі забезпечений.
4.4 Відповідно до наказу ГУ Держземагенства "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 03.10.2014 № 3758-сг надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0085 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області.
4.5 Надалі наказом ГУ Держгеокадастру від 12.10.2016 № 7800 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 в оренду спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства.
4.6 На підставі зазначеного наказу 19.10.2016 ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 уклали договір оренди спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Договір укладено на 7 років (пункт 8 договору).
4.7 Право оренди земельної ділянки зареєстровано державним реєстратором Шишацької селищної ради 07.12.2016, номер запису про інше речове право - 17929338.
4.8 Відповідно до даних Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб-підприємців 19.05.2016 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ФГ "В.В.С.", код ЄДРПОУ 40492995, засновниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1
4.9 Суди зазначили, що як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після укладення вказаного договору оренди ОСОБА_1 . фермерське господарство не створив, а фактичне користування спірною земельною ділянкою передав раніше створеному ФГ "В.В.С.".
4.10 До того ж за змістом листа ГУ Держгеокадастру від 02.12.2019 № 10-16-0.3-7583/2-19 ОСОБА_1 земельні ділянки за результатами земельних торгів у формі аукціону на території Шишацького району не надавалися, та надано інформацію стосовно земельних ділянок державної власності, які надані ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, у кількості 36 одиниць (у цьому числі спірна земельна ділянка).
4.11 Право оренди ОСОБА_1 на ці земельні ділянки відображено в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.08.2023 № 343907282.
4.12 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.13 У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ФГ "В.В.С." зазначають, що ОСОБА_1 виконав усі умови, передбачені Законом України "Про фермерське господарство", з метою реалізації свого права. Звернення з клопотанням про надання в оренду спірної земельної ділянки відбувалося до набрання чинності Законом України від 18.02.2016 № 1012-VІІІ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", тобто до 03.04.2016.
4.14 Таким чином, спірним питанням є правомірність/неправомірність договору оренди спірної земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів з урахуванням того, що таке право реалізовано заявником вже неодноразово.
4.15 Конкурентний спосіб набуття прав на земельну ділянку державної чи комунальної власності врегульовано статтею 134 ЗК України, частиною 2 якої передбачено перелік випадків, коли такі земельні ділянки або права на них не підлягають продажу на земельних торгах і до яких належала передача громадянам земель для ведення фермерського господарства.
4.16 До внесення змін до ЗК України абзац 16 частини 2 статті 134 ЗК України передбачав, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
4.17 Законом України від 18.02.2016 № 1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", який набув чинності з 03.04.2016, було внесено зміни до частини 2 статті 134 ЗК України шляхом викладення абзацу 16 в такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва".
4.18 Отже, з 03.04.2016 земельні ділянки для ведення фермерського господарства було виключено з переліку земель, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
4.19 Водночас за положенням пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини 2 статті 134 ЗК України, що виключаються цим Законом.
4.20 Оскільки ОСОБА_1 отримав дозвіл 03.10.2014 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, тому згідно наведеного він мав право на отримання вперше земельної ділянки без проведення земельних торгів.
4.21 З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не виключає дотримання порядку її надання (передачі), визначеному статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальною нормою щодо статті 123 ЗК України.
4.22 Так, Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
4.23 Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").
4.24 Отже, при вирішенні питання щодо вимог про законність рішення відповідного органу щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та дійсність договорів, укладених на підставі таких рішень, застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальний щодо статті 123 Земельного кодексу України.
4.25 Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, відповідний орган (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
4.26 Однак суд апеляційної інстанції встановив, що у цьому випадку в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що, звертаючись до органу державної влади із заявою про отримання земельної ділянки в оренду, ОСОБА_1 обґрунтував розмір земельної ділянки, яку просив передати йому в оренду, з урахуванням можливості її обробітку. Також не надано доказів того, що ОСОБА_1 надавав пояснення та докази щодо перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.