ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/3456/15 (911/1683/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Бахматський О.О.,
відповідача-1: Лепень О.В., Литвиненко С.С.,
відповідача-2: не з`явився,
уповноваженої особи засновників ТОВ "РГК": Гайсаєва Є.Б., Гуцол Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Інвест-Рокитне"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (колегія суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, Копитова О.С., Отрюх Б.В.)
у справі №911/3456/15(911/1683/22)
за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" арбітражного керуючого Бахматського Олександра Олександровича
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Інвест-Рокитне"; 2) Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська"
про визнання недійсними результатів торгів та правочину щодо продажу майна, вчиненого на аукціоні,
у межах справи № 911/3456/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог і хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.
2. Постановою Господарського суду Київської області від 05.07.2016 припинено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано Боржника банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
3. У межах зазначеної справи у 10.09.2022 ліквідатор Боржника звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Інвест-Рокитне" (далі - Відповідач-1) та Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (далі - Біржа) про:
- визнання недійсними результатів торгів (аукціону) з продажу майна (лот №1) Боржника в процесі процедури ліквідації, проведених 11.09.2019, оформлених протоколом №1 від 11.09.2019 (далі - Аукціон);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна №1209-2019 від 12.09.2019, укладеного між продавцем Боржником та покупцем Відповідачем-1 (далі - Договір).
4. Позов мотивовано посиланням на порушення правил, які визначають процедуру підготовки, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону, внаслідок чого відчуження майна Боржника відбулось за значно заниженою початковою ціною, з порушенням принципів прозорості та вільної конкуренції. Зокрема, ліквідатор Боржника доводив недотримання при проведенні Аукціону вимог статей 61, 75 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), непогодження умов аукціону комітетом кредиторів та відсутність їх визначення судовим рішенням, відсутність оцінки частини відчуженого майна та неякісність звітів про оцінку іншої частини відчужуваного майна, порушення порядку повідомлення про проведення торгів, пов`язаність кредитора Боржника ТОВ "Київоблнерудпром" з переможцем аукціону Відповідачем-1, а також відсутність обов`язкового нотаріального посвідчення Договору.
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 припинено процедуру ліквідації Боржника, введено процедуру санації Боржника, затверджено план санації Боржника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. Аукціон з продажу майна Боржника у складі цілісного майнового комплексу було призначено на 22.12.2016; вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся через відсутність заявок на участь в аукціоні.
7. На підставі договору про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 07.08.2019 №07-08/19 за заявкою на продаж від 07.08.2019 №1 Боржника в особі ліквідатора арбітражного керуючого Давидюка Р.М. Біржа зобов`язалась протягом двох місяців провести аукціон з продажу майна Боржника в процедурі ліквідації, а саме: лот №1 (перелік майна згідно з додатком №1 до договору від 07.08.2019 № 07-08/19).
8. 11.09.2019 на виконання умов вказаного договору Біржа провела торги (аукціон) з продажу лота №1, за результатами яких складено протокол від 11.09.2019 №1; переможцем торгів став Відповідач-1, який запропонував ціну за лот в розмірі 16082950,62 грн. За змістом зазначеного протоколу, продаж майна Боржника здійснювався частинами.
9. Боржник в особі ліквідатора Давидюка Р.М. (продавець) та Відповідач-1 (покупець) 12.09.2019 уклали Договір купівлі-продажу майна №1209-2019. 12.09.2019 сторони підписали акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу майна №1209-2019.
10. Ліквідатор Боржника з метою визначення вартості майна замовив незалежну оцінку суб`єкту оціночної діяльності ПП "Оцінювач".
11. Згідно зі звітом про оцінку КТЗ автотранспортних засобів Боржника в кількості 18 найменувань (18 штук) ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ становить 1124362,60 грн.
12. Відповідно до звіту про оцінку майна основних засобів Боржника в кількості 50 найменувань (50 штук) і одного об`єкта незавершеного будівництва, ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ становить 14799350,89 грн.
13. Щодо дотримання порядку публікації оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника на веб-сайті Вищого господарського суду України, ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України на адвокатський запит представника Відповідача-1 листом від 19.10.2022 №3567/6/05-00-22 повідомило, що у ніч з 13 на 14 січня 2022 року здійснено кібератаку на низку державних інформаційних ресурсів, у тому числі тих, що належать судовій владі України. У зв`язку з цим підприємство не може підтвердити або спростувати факт наявності або відсутності необхідних відомостей та тексту оголошення/повідомлення для вказаних записів оголошень та повідомлень щодо аукціонів з продажу майна.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
14. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
15. Рішення мотивовано безпідставністю посилання ліквідатора Боржника на порушення вимог статей 61, 67, 75 КУзПБ, норми якого не було введено в дію станом на час підготовки та проведення Аукціону. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про дотримання вимог статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Господарський суд встановив наявність звітів про оцінку відчуженого майна, щодо неналежності яких не надходило заяв чи клопотань на час проведення Аукціону. Також суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази відсутності відповідних оголошень 23.08.2022 не підтверджують порушення організатором аукціону правил щодо оприлюднення оголошення саме на час проведення Аукціону, а Закон про банкрутство не передбачає недопуск до участі в аукціоні заінтересованих учасників та не вимагає дотримання нотаріальної форми договору купівлі-продажу, укладеного за наслідками торгів.
16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволено позову, визнано недійсними результати Аукціону та Договір.
17. Постанову мотивовано тим, що при підготовці до Аукціону не дотримано вимоги абзацу 8 частини 8 статті 26 Закону про банкрутство щодо узгодження умов продажу майна частинами, зокрема визначення складу цього майна, з комітетом кредиторів.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
18. Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
19. Касаційну скаргу подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
20. Відповідач-1 вважає, що господарський суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, не врахувавши висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 28.09.2023 у справі №908/216/20(908/3572/21), від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №901/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі №11/19, в частині відсутності безумовних підстав для визнання недійсними результатів аукціону через допущення певних порушень в процесі підготовки та проведення торгів, а лише щодо таких порушень, які вплинули на результати аукціону.
21. Відповідач-1 стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до подібних правовідносин положень частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 55 Закону про банкрутство з точки зору обрання позивачем неефективного способу захисту, який не призводить до відновлення порушеного права у спосіб реституції, а має наслідком лише створення підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження.
22. Також Відповідач-1 посилається на відсутність висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо тлумачення словосполучення "у разі продажу частини майна", що міститься в частині 8 статті 26 Закону про банкрутство та можливості застосування її до випадків продажу всього майна боржника у складі 1 лоту.
23. Відповідач-1 зазначає, що частина 8 статті 26 Закону про банкрутство визначає лише право комітету кредиторів погоджувати склад майна у випадку продажу частини майна, але сама процедура продажу регламентована розділом 4 Закону про банкрутство, який не встановлює обов`язку арбітражного керуючого погоджувати склад майна з комітетом кредиторів.
24. При цьому Відповідач-1 наголошує, що все майно Боржника було включено до одного лоту, тобто фактично здійснено продаж цілісного майнового комплексу, а не частини майна. На думку Відповідача-1, по суті продаж усього майна Боржника в складі одного лоту схожий на продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу, різниця полягає виключно в способі визначення початкової вартості майна.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
25. Керуючий санацією Боржника подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу - без задоволення.
26. Керуючий санацією Боржника заперечує проти доводів Відповідача-1 про неефективність визначеного в цій справі способу захисту, посилаючись на положення статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, якими врегульовано законний спосіб поведінки відповідача та в разі дотримання яких визнання недійсним правочину не потребує будь-якого іншого судового розгляду, тому є ефективним способом захисту.
27. На думку керуючого санацією Боржника, формування арбітражним керуючим при проведенні Аукціону лоту у вигляді сукупності всього майна Боржника не сприяло збільшенню кількості зацікавлених осіб для участі у торгах та продажу такого майна за найвищою ціною, оскільки більшість проданого майна є рухомими речами.
28. Також керуючий санацією Боржника наголошує, що частина проданого на Аукціоні майна (згідно з переліком, наведеним у відзиві) як складова лота №1 не була оцінена, а оцінка іншого майна проведена неналежно, що підтверджується рецензією на відповідний звіт; розміщене на веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про проведення Аукціону не містить усіх необхідних відомостей, а на веб-сайті Міністерства юстиції України взагалі відсутня інформація про розміщення відповідного оголошення.
29. Керуючий санації Боржника також посилається на неврахування місцевим господарським судом положень частини 9 статті 28 Закону про банкрутство щодо обставин укладення Договору купівлі-продажу із Відповідачем-1 як особою, пов`язаною з одним із кредиторів Боржника, та вимог частини 4 статті 50 Закону про банкрутство щодо обов`язкового нотаріального посвідчення Договору, за яким відчужено, зокрема, нерухоме майно.
30. Крім того, до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий адвокатом Гуцалом Р.І. від імені ОСОБА_1 як третьої особи та уповноваженої особи засновників (учасників) Боржника. Однак ОСОБА_1 не надала доказів залучення її у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку до участі у цій справі відокремленого позовного провадження (зокрема як третьої особи, що заявляє або не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору), у матеріалах справи таких доказів також немає. Водночас наявність у ОСОБА_1 процесуального статусу уповноваженої особи засновників (учасників) Боржника у справі про банкрутство не надає підстав вважати її учасницею цієї справи відокремленого позовного провадження, склад учасників якої визначається згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України та не є тотожним складу учасників справи про банкрутство згідно з КУзПБ. З огляду на таке відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без розгляду.
Позиція Верховного Суду
31. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
32. Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом вирішення спору про визнання недійсними результатів Аукціону та укладеного за його результатами Договору. Під час касаційного перегляду, зокрема, постало питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту прав.
33. Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
34. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
36. Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).
37. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
38. Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, яка підлягає врахуванню відповідно до вимог частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України), у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес; якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.
39. Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).
40. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
41. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
42. Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.
43. З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.
44. Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.
45. Одним з таких способів захисту є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу в порядку, визначеному частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство та статтею 73 КУзПБ.
46. Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
47. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з:
1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів. Тобто процедура проведення аукціону на практиці об`єднує в собі, зокрема, етапи: 1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника; 2) оформлення результатів аукціону, який
з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону). Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону;
правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.