ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 580/3589/23
адміністративне провадження № К/990/39478/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення про повернення наказів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 (колегія суддів у складі: Кузьмишиної О. М., Кобаля М. І., Костюк Л. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена" (далі - позивач, ТОВ "Селена") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ у Черкаській області, Казначейство), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДКСУ у Черкаській області, оформленого листом від 14.03.2023 № 04-17-02-10/1910, про повернення частково виконаних наказів від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21) з примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), в межах сум стягнення: стягнення з державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн; стягнення з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн;
- визнати незаконною бездіяльність ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо не стягнення судового збору в розмірі 1978,91 грн з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21);
- зобов`язати ГУ ДКСУ у Черкаській області здійснити заходи щодо безспірного списання (стягнення) судового збору в розмірі 1978,91 грн з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21).
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідачем було прийнято рішення про відкладення безспірного списання з відповідних бюджетів указаних вище сум з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, пунктів 1, 6, 9, 11 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) та статей 18, 75, 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
01.03.2022 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/181/20 (925/1747/21) (із виправленою згідно з ухвалою суду від 09.05.2022 опискою) частково задоволено позовні вимоги боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А. М., від 15.12.2021 № 925/181/20/1143: стягнуто із Державного бюджету України на користь ТОВ "Селена" кошти в сумі 5423,27 грн (з них: кошти з податку на прибуток в сумі 3850,70 грн, з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 1536,69 грн, з екологічного податку в сумі 35,88 грн), а також 2270,00 грн судового збору, а всього: 7693,27 грн; стягнуто з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади, яка є правонаступником Свидівоцької сільської ради на користь ТОВ "Селена" надміру сплачені кошти в загальній сумі 33 270,42 грн (з них: туристичний збір в сумі 447,10 грн, орендна плата за землю в сумі 32 823,32 грн), а також 1978,91 грн судового збору, всього 35 249,33 грн.
09.05.2023 на виконання указаного вище судового рішення видані накази суду.
07.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/181/20 (925/1747/21) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
27.01.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 ГУ ДКСУ у Черкаській області та Державна казначейська служба України листами, відповідно за вих. № 04-17-02-10/712, за вих. № 04-17-02-10/1910 та за вих. № 5-06-06/4443, повідомили позивача про те, що відповідно до Порядку № 845 ГУ ДКСУ у Черкаській області, відповідно до наказів суду від 09.05.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), 17.01.2023 здійснено стягнення коштів з державного бюджету у загальній сумі 3842,57 грн; що стягнення коштів здійснено з урахуванням поданих стягувачем платіжних доручень про перерахування коштів, у межах сум, фактично зарахованих до державного бюджету; що у зв`язку з відсутністю розрахункових документів, які підтверджують факт зарахування коштів до державного бюджету податку на прибуток у сумі 3850,70 грн, зарахування коштів до місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору у сумі 447,10 грн та орендної плати за землю у сумі 32 823,32 грн, безспірне стягнення цих платежів з відповідних бюджетів не здійснювалося; що стягнення судового збору з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади в сумі 1978,91 грн не здійснено, оскільки такі кошти зараховані до спеціального фонду державного бюджету, що унеможливлює подальше виконання; що у зв`язку із викладеними обставинами, ГУ ДКСУ у Черкаській області прийнято рішення про відкладення безспірного списання коштів до надходження на його адресу у місячний строк оригіналів чи копій розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження їх до державного бюджету.
19.07.2022 та 06.03.2023 АТ КБ "ПриватБанк" листами № 20.1.0.0.0/7-220716/345 та № 20.1.0.0.0/7-230213/26228 відмовив ліквідатору у наданні копій платіжних документів, про які зазначали у своїх листах органи Казначейства, у зв`язку із спливом строку їх зберігання та з посиланням на захист персональних даних.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо повернення частково виконаних наказів від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21) з примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), в межах сум стягнення: стягнення з державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн; стягнення з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо не стягнення судового збору в розмірі 1978,91 грн із місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21). Зобов`язано ГУ ДКСУ у Черкаській області здійснити заходи щодо безспірного списання (стягнення) судового збору в розмірі 1978,91 грн із місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Казначейством, після надходження відповідної заяви позивача, не вживались жодні заходи з метою належного виконання судового рішення, за яким стягувачем є позивач. Відсутні докази вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати позивачу заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішень судів.
Таким чином, за висновками суду першої інстанції відповідачем не виконано обов`язку, передбаченого Порядком № 845, щодо виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів, яке набрало законної сили та відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковим до виконання на всій території України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що списання коштів з рахунків боржника і безспірне списання коштів бюджету є двома різними видами безспірних списань та відповідно передбачають відмінний набір документів, необхідних для виконання судового рішення, різну процедуру їх виконання органом Казначейства. При вирішенні цього спору застосуванню підлягають пункти 16-20 Порядку № 845, оскільки саме їх приписами врегульовано питання безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету, а не пункти 24-32 цього Порядку, які застосував суд першої інстанції.
Із обсягу встановлених обставин цієї справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем вживалися вичерпні заходи, направлені на виконання судового рішення. Натомість, позивачем не надано оригіналів чи копій розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження до державного бюджету сум, які підлягають списанню, та які передбачені Порядком № 845.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023.
Підставами звернення з касаційною скаргою відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6 Порядку № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) під час виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, у випадку відсутності у стягувача, який перебуває в процесі банкрутства, оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: незастосування закону, який підлягав застосуванню: статей 19, 129, 129-1 Конституції України, підпункту 2 пункту 4, підпунктів 3, 4, 7 пункту 5, пункту 18 Порядку № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45).
Також зазначає, що факт перерахування коштів до відповідного бюджету вже встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21) на підставі банківських виписок, які є належними та допустимими доказами зарахування коштів до бюджету. Крім того, оскільки ГУ ДКСУ у Черкаській області було стороною у справі № 925/181/20(925/1747/21), то у нього станом на дату подання заяв про виконання рішення була як копія рішення суду про стягнення коштів, так і копії розрахункових документів, на які в рішенні містяться посилання.
Наголошує, що обставина відсутності у банкрута оригіналів або копій розрахункових документів (платіжного доручення, квитанції тощо), які підтверджують перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету), враховуючи, що ліквідатор вжив достатніх заходів задля пошуку цих документів, однак вони вже є знищеними за закінченням терміну зберігання, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.
Відтак, скаржник уважає, що у ГУ ДКС у Черкаській області були відсутні підстави для повернення виконавчих документів стягувачу, оскільки орган казначейства не позбавлений можливості звернутися до відповідних органів для отримання інформації про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а ріішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
23.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Селена" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 580/3589/23.
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Селена" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.
Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок часткового невиконання ГУ ДКСУ у Черкаській області рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21) та виданих на його виконання наказів суду від 09.05.2022, у зв`язку з відсутністю у стягувача оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статі 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" БК України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 14 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (далі - Положення № 1280) передбачено, що Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).
Пунктом 1 Порядку № 845 визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За приписами пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).