ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа №340/2259/23
адміністративне провадження № К/990/6592/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Черниш О.А. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року (прийняту головуючим суддею Баранник Н.П., суддями: Малиш Н.І., Щербак А.А. ),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент), в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Департаменту у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції;
- зобов`язати Департамент призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року (далі - Порядок № 4).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ та у поліції. З 23 серпня 2017 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, отриманої у 2013 році зв`язку з виконанням ним службових обов`язків. Позивач звернувся до Департаменту із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII), однак відповідачем відмовлено у виплаті такої допомоги з посиланням на те, що минуло три роки з дня виникнення права на її отримання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, викладену у листі №С-507/42-05ЦА/03-2023 від 30 березня 2023 року.
Зобов`язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодися суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, розглядаючи заяву позивача від 28 лютого 2023 року про виплату йому одноразової грошової допомоги, не врахував обставин того, що установлений частиною шостою статті 100 Закону №580-VIII строк пропущений позивачем з об`єктивних та незалежних від нього обставин (з вини МВС та її підрозділів позивач не міг надати відповідачу належним чином оформлені акти розслідування нещасного випадку) відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, що призвело до порушення права позивача на отримання цієї соціальної виплати, яка є гарантованою допомогою з боку держави, що призначається і виплачується поліцейським у випадку втрати ними працездатності.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Департамент звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини шостої статті 100 Закону №580-VIII і дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову врахувавши те, що поведінка позивача під час перебігу строку для отримання одноразової грошової допомоги свідчить про його небайдужість до реалізації свого права на отримання такої допомоги, з огляду на ініціювання вирішення у судовому порядку спорів, зокрема, щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку та складання відповідних актів (справа №340/4121/20).
Окрім того, на думку відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 лютого 2022 року у справі №580/3295/20, про те, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про реалізацію свого права на отримання одноразової грошової допомоги після спливу законодавчо визначеного трирічного строку з дня виникнення такого права. Вказаний строк, за загальним правилом, вважається преклюзивним і не підлягає поновленню, що свідчить про відсутність законодавчо передбачених умов для призначення та виплати позивачу одноразової допомоги.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
6. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 лютого 2024 року.
7. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №340/2259/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року зупинено виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/2259/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 червня 2024 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. 14 березня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 стверджує про обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень. Зазначає, що ним вчинялися активні дії для отримання одноразової грошової допомоги, водночас, у зв`язку із неналежним оформленням документів, які дають право на отримання вказаної допомоги, встановлений частиною шостою статті 100 Закону №580-VIII, строк був пропущений. Зауважує, що Порядком № 4 визначено, що за належне оформлення документів, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідають органи поліції, а не особа, яка за такою допомогою звертається; посадові особи органів поліції, згідно пункту 2 розділу ІІІ вказаного Порядку повинні сприяти особам, які мають право на призначення одноразової грошової допомоги, в отриманні та оформленні ними необхідних документів, чого з боку відповідача здійснено не було.
З огляду на це позивач зауважує, що реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги він зміг лише після оформлення необхідних для цього документів (актів за формою Н-1, Н-5).
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
12. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 1997 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в органах поліції.
13. У період проходження служби в органах внутрішніх справ 25 лютого 2013 року ОСОБА_1, який на той час проходив службу у відділі внутрішньої безпеки у Кіровоградській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, отримав травму - тілесні ушкодження у вигляді часткового розриву медіального меніску лівого колінного суглобу, гемартроз, пошкодження зв`язок лівої гомілки.
14. За результатами розслідування нещасного випадку комісія, призначена за дорученням в.о. начальника відділу внутрішньої безпеки у Кіровоградській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України №18/11-251 від 14 березня 2013 року, 21 березня 2013 року склала акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1 про те, що нещасний випадок пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
15. З 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію як такий, що прибув з МВС. Позивач проходив службу в Департаменті внутрішньої безпеки, який є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.
16. Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №50 о/с від 27 лютого 2017 року ОСОБА_1 з 28 лютого 2017 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації).
17. Позивач не погодився зі своїм звільненням та у лютому 2017 року звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі (справа №П/811/200/17).
18. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року в адміністративній справі №П/811/200/17 за позовом ОСОБА_1 наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №50о/с від 27 лютого 2017 року про його звільнення зі служби в поліції визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу.
19. На виконання цього рішення суду наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №171 о/с від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 з 01 березня 2017 року поновлено на службі в поліції.
20. Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №190 о/с від 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 з 24 жовтня 2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (через хворобу).
21. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №1140/3229/18 за позовом ОСОБА_1 змінено дату звільнення, зазначену у наказі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №190 о/с від 23 жовтня 2018 року, з "24 жовтня 2018 року" на "21 вересня 2018 року".
22. Крім того, у серпні 2017 року військово-лікарська комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (далі - ТМО МВС України по Кіровоградській області) здійснила медичний огляд ОСОБА_1, встановила йому відповідні діагнози, викликані травмою та захворюваннями.
23. Постановою ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" (свідоцтво про хворобу №389 від 17 серпня 2017 року) встановлено причинний зв`язок травми ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків (акт про нещасний випадок форми Н-1 від 21 вересня 2012 року), а також причинний зв`язок його захворювань з виконанням службових обов`язків. Крім того, встановлено непридатність позивача до служби в поліції.
24. Відповідно до довідки МСЕК Серії 12 ААА №610917 ОСОБА_1 з 23 серпня 2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01 жовтня 2018 року, причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, ступінь втрати працездатності - 40%. За наслідками повторного огляду 06 серпня 2018 року відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №627705 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново.
25. У жовтні 2017 року позивач звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявою, у якій на підставі статті 97 Закону №580-VIII просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності.
26. Відповідач листом №10503/4207/0217 від 22 листопада 2017 року відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги, пославшись на те, що наданий позивачем до заяви акт розслідування нещасного випадку складений з порушеннями вимог пунктів 3.2, 3.5, 3.8, 3.13, 3.15, 3.16 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27 грудня 2002 року (далі - Порядок № 1346).
27. Не погодившись з цією відмовою, позивач у грудні 2017 року звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про стягнення одноразової грошової допомоги.
28. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2019 року у справі №404/7871/17, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суди установили, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки подані позивачем документи складені без дотримання вимог Порядку №1346. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року позивачу відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ці судові рішення.
29. При цьому у лютому 2019 року ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" прийняла постанову №2 від 27 лютого 2019 року, якою скасувала постанову ВЛК у свідоцтві про хворобу №389 від 17 серпня 2017 року про причинний зв`язок травми з виконанням службових обов`язків.
30. Позивач не погодився з таким рішенням та у березні 2019 року оскаржив його до суду.
31. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у справі №340/622/19 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" №2 від 27 лютого 2019 року.
32. У березні 2020 року та у січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявами, в яких просив скласти належним чином акти за формами Н-5 та Н-1 щодо нещасного випадку, який стався з ним 25 лютого 2013 року у період проходження служби в органах внутрішніх справ.
33. Оскільки ці органи відмовили позивачу у проведенні повторного розслідування нещасного випадку, той звернувся до суду з відповідним позовом.
34. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №340/4121/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо проведення службового розслідування стосовно події, яка трапилась 25 лютого 2013 року з працівником відділу внутрішньої безпеки в Кіровоградській області ДВБ МВС України ОСОБА_1, зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України провести службове розслідування стосовно цієї події та скласти відповідні акти на підставі висновків розслідування.
35. Постановою державного виконавця від 05 жовтня 2022 року ВП№69970415 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №340/4121/20, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом у цій справі.
36. Після цього наказом Міністра внутрішніх справ України №770 від 25 листопада 2022 року призначено комісію з метою розслідування нещасного випадку, який стався 25 лютого 2013 року з колишнім підполковником міліції, старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах ВВБ у Кіровоградській області ОСОБА_1 .
Ця комісія у листопаді-грудні 2022 року провела розслідування нещасного випадку та за його результатами встановила, що нещасний випадок, який стався 25 лютого 2013 року з колишнім підполковником міліції, старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах ВВБ у Кіровоградській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України) ОСОБА_3, стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Про результати розслідування складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 23 грудня 2022 року та акт про нещасний випадок за формою Н-1, які 26 грудня 2022 року затверджені Міністром внутрішніх справ України.
37. У січні 2023 року позивач звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявою від 18 січня 2023 року про виплату йому одноразової грошової допомоги та долучив до неї необхідні документи.
38. Відповідач листом №С-189/42-05ЦА/02-2023 від 20 лютого 2023 року повернув подані ОСОБА_1 документи на доопрацювання, пославшись на те, що окремі з наданих до заяви копій документів не засвідчені належним чином.
39. У лютому 2023 року ОСОБА_1 знову звернувся до Департаменту із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та долучив до неї необхідні належним чином засвідчені документи.
40. Відповідач листом №С-507/42-05ЦА/03-2023 від 30 березня 2023 року відмовив у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із закінченням строку реалізації права на її отримання, установленого частиною шостою статті 100 Закону №580-VIII.
41. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
42. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
43. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
44. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
46. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
47. У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
48. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
49. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
50. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
51. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
52. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
53. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
54. Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних функцій.
55. Відповідно пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
56. Проаналізувавши наведені приписи Основного Закону України, КСУ у рішенні від 22 квітня 2020 року № 3-р(І)/2020 вказав, що визначення конкретних підстав, строків та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейському або іншим особам, які мають право на її отримання, в разі смерті (загибелі) поліцейського, встановлення його інвалідності або часткової втрати працездатності, що стало наслідком виконання повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, належить до дискреційних повноважень Верховної Ради України як єдиного органу держави, уповноваженого приймати закони (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України)".
57. За приписами пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII підставою для виплати одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
58. Таким чином, зазначені положення Закону №580-VIII застосовуються виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 5 лютого 2020 року у справі №810/836/18, від 30 березня 2020 року у справі №826/2761/18, від 23 квітня 2020 року у справі №822/999/18, від 13 травня 2020 року у справі №810/593/18, від 13 травня 2020 року у справі №810/593/18, від 20 липня 2021 року у справі № 287/129/17-а, від 13 квітня 2022 року у справі № 420/6878/18, від 2 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, від 08 листопада 2022 року у справі №380/8892/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 640/27462/20 та від 03 квітня 2024 року у справі № 580/1291/23.
59. Статтею 101 Закону №580-VIII передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
60. Відповідно до частини другої статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
61. Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі також - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських у тому числі курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, які були відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року №788).
62. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу І Порядку №4 випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - це події, пов`язані із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участю в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
63. Пунктами 1-3 розділу IV Порядку №4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
64. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
65. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
66. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Пунктом 5 розділу І Порядку №4 передбачено, що ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону №580-VIII.
67. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що днем звільнення позивача згідно наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №190 о/с від 23 жовтня 2018 року є 21 березня 2018 року.
68. При цьому відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №610917 ОСОБА_1 з 23 серпня 2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.
69. З огляду на це, на підставі наявних у справі доказів, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем отримано травму в період проходження служби при виконанні службових обов`язків; позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (через хворобу); інвалідність встановлена позивачу до моменту звільнення зі служби в поліції.