ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 640/17107/20
адміністративне провадження № К/990/7398/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.)
у справі №640/17107/20
за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
про визнання протиправним та скасування припису,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У липні 2020 року Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві) про визнання протиправним та скасування припису ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.02.2020 №108.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021.
3.1. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
3.2. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.02.2020 №108.
3.3. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 5255 гривень 00 копійок.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. Держпродспоживслужби отримала скаргу ОСОБА_1 від 24.11.2019 на постачальника послуг, в якій вона просила провести перевірку правомірності зняття у листопаді 2019 року лічильника з комерційного обліку і переведення споживача на загальні норми споживання.
4.2. На підставі звернення споживача, за погодженням Мінекономіки від 20.12.2019 №3631-06/55104-03 і листа Держпродспоживслужби від 09.01.2020 №15.4-4/21249 згідно наказу № 249 від 16.01.2020 та направлення на проведення заходу від 17.01.2020 №199 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання КП "Київтеплоенерго" вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, результати якого зафіксовані в акті від 04.02.2020 №249-1.
4.3. У ході його проведення встановлено порушення Позивачем абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630).
4.4. З указаним порушенням КП "Київтеплоенерго" не погодилося, повідомивши ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві листом від 04.02.2020 №30/3/2/1649 про те, що встановлення вузлів розподільного обліку за адресою: АДРЕСА_1, виконано з недотриманням у повному обсязі вимог діючих на той час нормативних актів та нині не відповідає вимогам чинного законодавства, відтак у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком ОСОБА_1 знято ознаку наявності вузла розподільного обліку.
4.5. У свою чергу, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено КП "Київтеплоенерго" припис від 05.02.2020 №108, в якому було зобов`язано останнього усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме - нараховувати плату за опалення, враховуючи показання квартирного засобу обліку теплової енергії, а також зобов`язано підприємство про виконання припису та вжиті заходи надати контролюючому органу інформацію з документальним підтвердженням до 28.02.2020 з підтвердженням проведення перерахунку в опалювальному періоді 2019-2020 з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі АДРЕСА_1 .
4.6. Вважаючи припис від 05.02.2020 №108 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки у КП "Київтеплоенерго" були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника ОСОБА_1, який був погоджений та взятий на облік. Також судом враховано, що у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком ОСОБА_1 був в наявності вузол розподільного обліку, а отже КП "Київтеплоенерго" було прийнято на абонентський облік індивідуальний лічильник споживача.
6. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та обґрунтував свою позицію тим, що документом, який підтверджує взяття вузла розподільного обліку на абонентський облік, є акт про прийняття вузла розподільного обліку/приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік, складений за формою, що визначена у додатку 2 до Порядку №270, однак такий акт між споживачем та виконавцем комунальної послуги не складався. З огляду на відсутність документального підтвердження наявності технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також підтвердження належними і допустимими доказами взяття вузла розподільного обліку щодо квартири АДРЕСА_1 в указаному будинку на абонентський облік (як до, так і після набрання чинності Порядком №829), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржений припис винесений передчасно та без урахування всіх фактичних обставин, оскільки у ході перевірки ГУ Держспоживслужби в м. Києві не пересвідчилося, що квартирний засіб обліку встановлений та взятий на абонентський облік із дотриманням вимог чинного станом на 13.02.2019 законодавства.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 залишити в силі.
7.1. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статтю 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та положення Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 №270 (далі - Порядок №270), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630). В якості підстави касаційного оскарження відповідач вказує відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", положень розділу ІІІ Порядку №270, абзацу 2 пункту 10 Правил №630 при визначенні правомірності зняття виконавцем з обліку встановленого в квартирі приладу обліку теплової енергії, який був прийнятий на абонентський облік після набрання чинності Порядку №826, при наявності акта прийняття на облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, зокрема, який складено виконавцем не за формою, визначеною Порядком №270.
7.2. В обґрунтування своєї позиції ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві зазначає, що реалізація права споживачів на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік здійснюється шляхом подання споживачем до виконання комунальної послуги відповідної письмової заяви, проведення виконавцем огляду і опломбування вузла розподільного обліку. При цьому, технічна можливість визначається перед встановленням вузлів розподільного обліку. Водночас, зміна виконавця комунальної послуги передбачає лише передачу новому виконавцю актів про прийняття вузлів розподільного обліку на абонентський облік, тобто без проведення повторного прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, який раніше був прийнятий на абонентський облік. Вимогами Порядку №829 не передбачено зняття з обліку лічильників споживачів, встановлення яких було погоджено та які були взяті на абонентський облік, як і не передбачено повторне прийняття на абонентський облік вузлів розподільного обліку, прийнятих на абонентський облік до і під час дії Порядку №829.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 без змін. Свою позицію мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановлення лічильника тепла за адресою АДРЕСА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
12. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
13. Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
14. Як встановлено судами, позапланова перевірка КП "Київтеплоенерго" здійснювалася на підставі звернення фізичної особи за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а відтак була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.
15. Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
16. Як встановлено судами, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що підприємством щодо споживача порушено вимог абз. 2 пункту 10 Правил № 630, згідно з яким справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом 5 пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
17. Крім того, було встановлено й те, що 13.02.2019 між споживачем і виконавцем послуг складено акт прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, в якому зафіксовано встановлення засобу обліку теплової енергії типу Cross №18017954, пломба повірки 12.11.2018. Робоча документація з обладнання вузла теплової енергії на об`єкті "квартира №4" за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 5-Б, містить відбиток штампу Департаменту з технічного забезпечення обліку Структурного підрозділу "Київські теплові мережі" Комунального підприємства "Київтеплоенерго". Між КП "Київтеплоенерго" та ОСОБА_1 укладено договір №164039100040100 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню від 14.02.2019.
18. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
19. Згідно з частиною 7 статті 4 згаданого Закону вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.
У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.
Модель приладу-розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.
Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.