ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 440/7348/21
адміністративне провадження № К/990/35570/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стародуба О.П.,Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у складі судді Удовіченка С.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Бегунца А.О. (головуючий), суддів: Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. у справі за позовом НКРЕКП до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (далі - ТОВ "Кременчукгаз-постачання") про стягнення коштів,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
1. НКРЕКП звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути заборгованість зі штрафу та пені в сумі 1 700 000 грн.
1.1. В обґрунтування позовних вимог зазначає про наявність за відповідачем заборгованості зі сплати штрафу та пені в сумі 1 700 000 грн, яка в добровільному порядку не сплачена.
2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовив.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підставою для стягнення штрафу є постанова НКРЕКП від 10 березня 2021 року № 420 про накладення штрафу за порушення ліцензійних умов в сумі 850 000 грн. Штраф відповідач повинен був сплатити добровільно до 18 квітня 2021 року, проте не сплатив. На суму заборгованості нараховано пеню в сумі 850 000 грн, яка теж не сплачена. Проте рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, зазначену постанову Регулятора визнано протиправною та скасовано.
3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи:
3.1. 10 березня 2021 року на засіданні регулятора, яке відбулося у формі відкритого слухання, на підставі висновків акту від 15 лютого 2021 року №87 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №420 "Про накладення штрафу на ТОВ "Кременчукгаз-постачання" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу", якою на ТОВ "Кременчукгаз-постачання" накладено штраф у розмірі 850 000,00 грн за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме:
- пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС у частині постачання природного газу споживачу на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;
- пункту 1 розділу III Правил у частині постачання природного газу побутовому споживачу за наявності у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
3.2. Вищевказану постанову направлено до ТОВ "Кременчукгаз-постачання" та отримано останнім 18 березня 2021 року.
3.3. Штраф відповідачем у добровільному порядку сплачено не було, тому НКРЕКП нараховано ТОВ "Кременчукгаз-постачання" пеню в розмірі 850 000 грн.
3.4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 440/3895/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, адміністративний позов ТОВ "Кременчукгаз-постачання" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 10 березня 2021 року №420.
3.5. У цій справі суд встановив відсутність підстав для застосування до ТОВ "Кременчукгаз-постачання" штрафу за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2021 року №420 у повному обсязі.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
4. Не погоджуючись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НКРЕКП звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. Арґументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій порушили норми частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийшовши до висновку про наявність встановлених у судовому рішенні, яке набрало законної сили, обставин, що не підлягають доказуванню в справі, яка розглядається.
4.2. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає також пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини третьої статті 5, частини п`ятої статті 22 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII) і з питання застосування цих норм права відсутній висновок Верховного Суду. Мотивами вказує те, що оскарження постанови про накладення штрафу до суду не зупиняє її виконання. При цьому відмова сплатити штраф має наслідком стягнення такого штрафу в судовому порядку за позовом Регулятора.
4.3. Зазначає позивач і про безпідставний розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки на думку особи, яка подала касаційну скаргу, справа, предметом позову в якій є стягнення суми, розмір якої перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, повинна була розглядатися судом першої інстанції за правилами загального, а не спрощеного позовного провадження.
5. ТОВ "Кременчукгаз-постачання" відзив на касаційну скаргу не надав.
23 листопада 2023 року ухвала про відкриття касаційного провадження вручена відповідачу у встановленому порядку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. У касаційній скарзі НКРЕКП зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини третьої статті 5, частини п`ятої статті 22 Закону № 1540-VIII, оскільки за цими нормами на відповідача покладено обов`язок сплати штрафу у встановлені строки, а позивачу надане безумовне право нараховувати пеню за несвоєчасну сплату штрафу та звертатися до суду про стягнення штрафу в примусовому порядку. При цьому, на переконання позивача, оскарження рішення про застосування штрафу не може мати наслідком відмову в позові про стягнення такого штрафу. Скасування ж рішення регулятора про накладення штрафу може бути підставою для повернення суми штрафу з бюджету. Відтак встановлення будь яких обставин у судовому рішенні про оскарження постанови про накладення штрафу не може впливати на вирішення судом справи про стягнення штрафу за позовом НКРЕКП.
8. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в цій частині, колегія суддів виходить за наступного.
9. Частиною першою статті 1 Закону № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
10. Згідно із статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
11. Частиною третьою статті 5 цього Закону встановлено, що рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
12. Частинами першою-четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII установлено, що суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.