ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 420/29265/23
адміністративне провадження № К/990/8429/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 420/29265/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, постановлену суддею Хурсою О.О.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати на користь позивача, додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова КМУ №168);
1.2. стягнути з Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, військової частини НОМЕР_1 на користь позивача заборгованість з виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 за період часу з 03.11.2022 по 24.02.2023 в сумі 400000 грн;
1.3. визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, військової частини НОМЕР_1, щодо не виплати на користь позивача, одноразового грошового забезпечення, внаслідок втрати працездатності, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 №975 (далі - Постанова № 975);
1.4. стягнути з Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, військової частини НОМЕР_1, на користь позивача заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 975 у розмірі 181121 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зауважував, що 03.11.2022 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав ВМС ЗСУ та з того ж дня у статусі капітан-лейтенанта, заступника командира електромеханічної бойової частини військової частини НОМЕР_2 -В приступив до виконання обов`язків військовослужбовця у зоні активних бойових дій на лінії зіткнення та зоні враження ворожих військ, а з 20.12.2022 за наказом командувача угруповання різнорідних сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України прибув у розпорядження до складу цих сил, де виконував бойові розпорядження із забезпечення оборони України у зв`язку із військовою агресією російської федерації до 23.02.2023 (до звільнення у запас). Однак, незважаючи на безпосередню участь у бойових діях, набутий по факту і за законом статус учасника бойових дій, відповідачами не проведено виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168.
2.1. Також позивач наголошував, що внаслідок виконання бойових завдань в нього погіршився стан здоров`я, він втратив працездатність, що підтверджується наданою ним медичною документацією. Тож хоч станом на 23.10.2023 (дата складання позову) відсоток втрати працездатності позивачеві не встановлено, але Постановою № 975 передбачено виплату одноразової допомоги у випадку втрати працездатності без встановлення інвалідності, якої позивачу також не виплачено при звільненні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам пунктам 2, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, а також через подання позову з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України, надано десятиденний строк для усунення недоліків, роз`яснено, що в іншому випадку позовна заява буде повернута.
3.1. Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції зауважив, що позивач лише 25.10.2023 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, за період з 03.11.2022 по 24.02.2023 та одноразового грошового забезпечення, внаслідок втрати працездатності, передбаченої Постановою № 975, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
3.2. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
3.3. Також суд першої інстанції указав, що позивач, звернувши викладені позовні вимоги одночасно до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1, не навів правових обґрунтувань щодо наявності у Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати безпосередньо такі виплати, що не відповідає положенням частини п`ятої статті 160 КАС України. Тому позивачу необхідно чітко визначити відповідачів по справі та вимоги до них як суб`єктів владних повноважень.
3.4. Крім того, суд першої інстанції констатував, що позивач всупереч пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у спірний період він проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 -В, правонаступником якої є військова частина ВЧ НОМЕР_3, не надав доказів на підтвердження вказаних обставин.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 позовна заява повернута позивачу без розгляду із роз`ясненням, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4.1. Повертаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зауважив, що позивач подав заяву на усунення недоліків, в якій зазначив, що пропуск строку звернення до суду відбувся через його бойову медичну реабілітацію як учасника бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, та необхідність госпіталізації, що стало наслідком процесу погіршення стану здоров`я, який тривав довгий час, та включає в себе період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року, перебування на стаціонарному лікуванні підтверджував виписним епікризом від 16.10.2023, а тому звертатися до суду, готувати позови і збирати докази позивач не міг через свій стан здоров`я.
4.2. Суд вважав непідтвердженими належними доказами твердження позивача про погіршення стану його здоров`я, який тривав довгий час та включає період із лютого по жовтень 2023 року, оскільки виписний епікриз № 3117/809 від 16.10.2023 містить дату госпіталізації 05.10.2023, що вказує на те, що госпіталізація позивача відбулась вже після закінчення строку, коли він мав право звернутись до суду з цим позовом. Суд виходив з того, що матеріали позовної заяви не містять доказів, які підтверджують погіршення стану здоров`я позивача починаючи з лютого 2023 року, а тому, за оцінкою суду, госпіталізація позивача не вплинула на перебіг процесуального строку звернення до суду. У підсумку суд дійшов висновку, що позивач до заяви на усунення недоліків не надав належних та достатніх доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. Через це суд виснував, що позивач у встановлений строк не усунув в повному обсязі недоліки позову.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2024 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
5.1. Суд апеляційної інстанції констатував, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 20.11.2023, не містить висновків про не усунення позивачем недоліків позовної заяви в частині дотримання вимог частини п`ятої статті 160 КАС України, а тому суд цієї інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв виконання позивачем вимог ухвали від 01.11.2023 в частині, яка стосується дотримання вимог частини п`ятої статті 160 КАС України.
5.2. Залишаючи без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 був звільнений з лав ЗСУ у запас 23.02.2023, проте адміністративний позов подав до суду 25.10.2023, тобто через вісім місяців після звільнення з лав ЗСУ, а адміністративний позов не містить відомостей щодо наявності обставин, які об`єктивно заважали позивачу звернутися до суду з позовом з дотриманням строків звернення до суду (тримісячний строк з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав, або повинен був дізнатись). При цьому позивач щомісяця отримував грошове забезпечення та отримав розрахунок при звільненні, відтак повинен був знати про порушення прав після отримання грошового забезпечення. Через це позивач помиляється, що про порушення свої прав дізнався 16.10.2023 (дата виписки зі стаціонарного лікування, де позивач перебував на оздоровленні), як зазначив у заяві від 13.11.2023 та апеляційній скарзі.
5.3. Апеляційний суд відхилив посилання апелянта на надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки у додатку до позову лише вказано "медичні документи позивача військовослужбовця", а до заяви про усунення недоліків позовної заяви не надано жодного додатку, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. Не зважаючи на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про відсутність доказів перебування на лікуванні з лютого 2023, апелянт посилаючись на вказану обставину, не надав жодних доказів до апеляційної скарги, враховуючи те, що копія позову з усіма додатками була повернута позивачу та отримана ним 25.11.2023 до подання 12.12.2024 апеляційної скарги. За вказаних обставин апеляційний суд відхилив і посилання апелянта на необхідність догляду за батьками.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
6. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.
6.1. Касатор наголошує, що виконав ухвалу суду першої інстанції про залишення без руху його позову шляхом направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви від 13.11.2023, де, серед іншого, заявив прохання про поновлення строку звернення до суду, пропущеного з поважних причин.
6.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій помилково віднесли цей спір до трудових, у зв`язку з чим безпідставно застосували до його позову тримісячний строк, передбачений статтею 233 КЗпП України.
Позиція інших учасників
7. Міністерство фінансів України у письмовому відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, підкреслюючи, що Мінфін не здійснює ані призначення, ані виплати як додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, так і одноразової допомоги, передбаченої Постановою № 975, а тому він не може бути відповідачем у цій справі за вказаними позовними вимогами.
8. Військова частина НОМЕР_4 у письмовому відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, наполягаючи на пропуску позивачем строку звернення до суду із таким позовом. Покликаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 № 240/532/20, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, військова частина уважає, що до цього спору підлягає застосуванню місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки цей спір є спором про проходження публічної служби.
9. Військовій частині НОМЕР_3, Міністерству оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронні кабінети через систему "Електронний суд", правом подати відзив на касаційну скаргу ці особи не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
11. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі частини другої статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
12. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, колегія суддів виходить із такого.
13. Спір у цій справі виник у зв`язку із стягненням виплат на користь військовослужбовця за особливості проходження військової служби в умовах воєнного стану.
14. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
17. Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.