ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 621/1463/20
провадження № 51-496км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 17 липня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та прокурора на вищевказану ухвалу апеляційного суду, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220300000351, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Білотин Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком районного суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі статей 75, 76 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7, у невстановлені в ході досудового розслідування час і місці, незаконно придбав бойові припаси, вибухові речовини, вогнепальну зброю та вибухові пристарої, які переніс до приміщення гаражів № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 ), що обліковуються за ОСОБА_8 та якими, як її співмешканець, користується ОСОБА_7, де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту їх виявлення і вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку (з 16:20 17 травня по 2:20 18 травня 2018 року).
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок районного суду щодо ОСОБА_7 в частині вирішення долі речових доказів змінив, ухвалив передати речові докази на потреби Збройних сил України. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК закрити кримінальне провадження. На думку захисника, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме ОСОБА_7 вчинив інкриміноване кримінального правопорушення, а протилежні висновки судів ґрунтуються лише на припущеннях та недопустимих доказах. Зокрема захисник вказує, що протокол обшуку є недопустимим доказом, оскільки слідчу дію було проведено без передбаченого законом дозволу та з грубими порушення вимог КПК. Допущені районним судом порушення не були усунуті апеляційним судом, який своїх висновків належним чином не мотивував та залишивши апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, не зазначив підстав, з яких визнав її необґрунтованою. Таким чином судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК і підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, судом першої інстанції безпідставно звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, оскільки достатньою мірою не враховано суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження, а також дані про особу винного. Про вказані порушення прокурор наголошував в апеляційний скарзі, проте вони залишились поза увагою суду, тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК і підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав свою касаційну скаргу та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора. Прокурор підтримав касаційну скаргу, подану прокурором та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вогнепальної зброї, вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Водночас, з вироку суду убачається, що ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав і пояснив, що досудове розслідування щодо нього сфабриковано працівниками поліції та його колишньою дружиною. При цьому підтвердив, що має ключі від гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, які вони будували разом, а тепер вони переоформлені на його цивільну дружину - ОСОБА_8, з якою він мешкає двадцять років. При цьому зазначив, що дозвіл на обшук згаданих гаражів не надавав, він ніколи не був мисливцем і не отримував дозволу на зберігання будь-якої зброї. Однак, вилучення бойових припасів, вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв з гаражів, якими він користується, та їх кількість, не спростував.
Разом з тим, твердження засудженого ОСОБА_7 про не причетність до вчинення злочину не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_7 обґрунтовано послався на показання: свідка ОСОБА_9, котра пояснила, що засуджений є її колишнім чоловіком, з яким вона не проживає і не спілкується більше двадцяти років. Доступу до гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, і ключів до цих приміщень вона ніколи не мала, і не розуміє, чому ОСОБА_7 вказує на неї, як на ініціатора кримінального провадження; свідка ОСОБА_8, котра пояснила, що проживає з ОСОБА_7 більше двадцяти років в цивільному шлюбі. Гараж № НОМЕР_1 завжди належав їй, а гараж № НОМЕР_2 був оформлений на його колишню дружину - ОСОБА_9, і вона, користуючись допомогою знайомих, переоформила його на своє ім`я, щоб ОСОБА_9 потім не змогла поділити його як спільне майно подружжя. Підтвердила, що власноручно написала згоду на проведення обшуку, а також те, що вона фактично не користується цими гаражами, а користується ними ОСОБА_7 . Зазначила, що була присутня весь час проведення обшуку, з гаражів виносили багато зброї. Під час обшуку велась відеофіксація, погроз з боку працівників поліції не було; свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, котрі підтвердили, що бачили як ОСОБА_7 користувався гаражами; свідка ОСОБА_12, який пояснив, що був понятим під час обшуку, де також був присутній ОСОБА_7 і його дружина. Будь-яких скарг чи заперечень вони не висловлювали, ОСОБА_7 адвоката не просив; свідка ОСОБА_13, котрий був понятим під час обшуку та пояснив, що ОСОБА_7 був також присутній при проведенні слідчої дії. Слідчий зачитав ухвалу суду і почав проводити обшук під відеозапис. Виявили патрони і гранати, після чого було прийнято рішення викликати спеціалістів. ОСОБА_7 начебто стало погано, тоді викликали швидку медичну допомогу; свідка ОСОБА_14, заявника у вказаному кримінальному провадженні, котрий пояснив, що у 2018 році між ним і ОСОБА_7 виник конфлікт, під час якого останній погрожував йому пістолетом, а тому йому точно було відомо, що у засудженого є зброя, про що він і заявив у поліцію; свідка ОСОБА_15, співробітника карного розшуку, який зазначив, що під час проведення обшуку були дотримані всі вимоги законодавства, слідчий зачитав ухвалу і вручив її ОСОБА_7, а він своїми ключами відчинив двері гаражу. Було вилучено велику кількість вибухових речовин, боєприпасів, патронів тощо. Весь час були присутні користувачі цих гаражів - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Засуджений нічого не пояснював, але і не спростовував, що це не його предмети; свідка ОСОБА_16, слідчого у кримінальному провадженні, який пояснив, що звертався до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. Оскільки на гаражі не оформлюється право власності, та інформація не заноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нумерація гаражів, якими користується ОСОБА_7, була зазначена в клопотанні про обшук зі слів свідків, що потім було відображено в ухвалі слідчого судді. Однак, на його думку, це не впливає на законність проведеної слідчої дії, оскільки в ухвалі було зазначено про гаражі, якими фактично користується ОСОБА_7, і саме в цих гаражах було проведено обшук, а права сторонніх осіб при цьому порушено не було. Крім того, присутня ОСОБА_8, на ім`я якої оформлені гаражі, надала власноруч написану письмову заяву про згоду на проведення обшуку, і жодних заперечень під час проведення слідчої дії не висловлювала. Ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_8, під час обшуку не висловлювали здивувань, звідки в їхніх гаражах з`явилося стільки зброї і вибухових небезпечних предметів, які вибухотехніки вивозили декілька днів. Зазначив, що під час обшуку ОСОБА_7 не просив викликати адвоката. Також судом було допитано свідка ОСОБА_18, від допиту свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 сторона обвинувачення відмовилась, свідок ОСОБА_21 помер.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в основу вироку були покладені належні та допустимі докази, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; витяг з ЄРДР; копії ордерів реєстрації гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 ; ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 15 травня 2018 року, відповідно до якої було надано дозвіл на проведення обшуку із застосуванням відеозапису приміщень гаражів № 2851 та АДРЕСА_3, які перебувають у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою відшукання та вилучення вогнепальної зброї, яка зберігається без передбаченого законом дозволу; письмову заяву ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення обшуку у належних їй гаражах № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, в якій вона зазначила, що цими приміщеннями фактично володіє ОСОБА_7 ; протокол обшуку з фототаблицями; довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів; акти перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів; протокол огляду місця події та предметів, вилучених під час обшуку; ілюстративну таблицю до протоколів огляду місця події; СД-диски з відеозаписами обшуків гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2; постанови про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання; клопотання слідчого та ухвали слідчого судді про доручення на проведення судово-балістичної, вибухово-технічної експертиз; висновки експертів; протокол пред`явлення речей для впізнання, відповідно до якого ОСОБА_21 впізнав однозарядний пістолет кустарного виробництва, який він передав ОСОБА_7 на початку 1990-х років.