ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 303/3949/23
провадження № 51-7583км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071040000299 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), в силу ст. 89 КК, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього певні обов`язки. Вирішено цивільний позов.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене в умовах воєнного стану), за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6, а вирок суду-без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі потерпілий, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що посилання в ухвалі апеляційного суду про повне відшкодування засудженим шкоди не відповідає дійсності, оскільки на момент подання касаційної скарги ОСОБА_8 нічого не відшкодовано, а було повернуто лише ті кошти, які були вилучені у нього працівниками поліції. Зазначає, що апеляційний суд не надав жодної оцінки доводам апеляційної скарги щодо даних про особу засудженого, який не працює, не одружений, вчинив крадіжку з проникненням під час дії в Україні воєнного стану. Вказує про невірне встановлення судом апеляційної інстанції пом`якшуючої обставини-щире каяття, оскільки після викриття засуджений не вчинив жодних дій для усунення або зменшення наслідків скоєного ним злочину, під час розгляду справи в суді першої інстанції не висловлював критики своєї поведінки. На переконання потерпілого, визнання вини та визнання цивільного позову без реальних дій, пов`язаних із зменшенням наслідків кримінального правопорушення, свідчить лише про намагання ОСОБА_8 уникнути реального покарання.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий, його представник та прокурор підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК в касаційній скарзі потерпілим не оспорюються і згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК Судом не перевіряються.
Доводи потерпілого стосовно того, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів про неправильне застосування місцевим судом положень ст. 75 КК і, як наслідок, необґрунтоване звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, є слушними з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК.