Постанова суду № 607/8938/22 від 19.06.2024 про визнання майнових прав на об`єкти інвестування

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 607/8938/22

провадження № 61-11791св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства";

третя особа - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вароди Павла Борисовича на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2023 року у складі судді Братасюка В. М., постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костів О. З., Хома М. В., та додаткову постанову цього суду від 02 серпня 2023 року

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" (далі - ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства") про визнання майнових прав на об`єкти інвестування.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 12 лютого 2020 року між ним та ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" було укладено п`ять договорів про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- договір № 2.1 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 3, яка розташована на 2 поверсі будинку, загальною чисельністю кімнат 1, площею 36 кв. м, із загальним розміром пайового внеску 360 000 грн, що еквівалентно 14 400 доларів США, та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року;

- договір № 2.2 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 4, яка розташована на 2 поверсі будинку, загальною чисельністю кімнат 1, площею 40 кв. м, із загальним розміром пайового внеску 400 000 грн, що еквівалентно 16 000 доларів США, та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року;

- договір № 2.3 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 16, яка розташована на 7 поверсі будинку загальною чисельністю кімнат 1, площею 36 кв. м, із загальним розміром пайового внеску 360 000 грн, що еквівалентно 14 400 доларів США, та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року;

- договір № 2.4 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 17, яка розташована на 7 поверсі будинку загальною чисельністю кімнат 1, площею 40 кв. м, із загальним розміром пайового внеску 400 000 грн, що еквівалентно 16 000 доларів США, та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року;

- договір № 2.5 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі будинку загальною чисельністю кімнат - 1, площею 18 кв. м, із загальним розміром пайового внеску 157 500 грн, що еквівалентно 6 300 доларів США, та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року.

На виконання умов цих договорів він сплатив відповідачу грошові кошти, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера, однак ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" свої зобов`язання не виконано, будівництво не завершено, будинок не введено в експлуатацію.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним майнові права на об`єкти інвестування, а саме на квартири №№ 3, 4, 16, 17 та приміщення цокольного поверху, що розташовані за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, із залученням коштів пайовиків, в тому числі позивача, здійснювалося на підставі договору підряду від 22 липня 2019 року, укладеного між підрядником ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" та замовниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на належних останнім на праві приватної власності земельних ділянках з кадастровими номерами: 6110100000:01:014:0009, площею 0,023 га, власник ОСОБА_3 ; 6110100000:01:014:0010, площею 0,0459 га, власник ОСОБА_3 ; 6110100000:01:014:0032, площею 0,0173 га, власник ОСОБА_4, що підтверджується інформаційними довідками з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 03 липня 2021 року.

Згідно з пунктом 1.7 договору підряду від 22 липня 2019 року замовником передано функції генеральному підряднику ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" в особі генерального директора Соколюка О. О. функції: укладання договорів пайової участі з пайовиками будівництва вказаного будинку та отримання від них коштів; коректування, внесення змін, погодження проектно-кошторисної документації; здачу завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Дозвільними документами на проведення вказаного будівництва є Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, які видано Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради 05 січня 2015 року за № 479, в намірах забудови яких зазначено - будівництво 8-ми квартирного житлового будинку, та Декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована в Управлінні ДАБІ у Тернопільській області 13 серпня 2015 року за № ТП082152250340, в якій вказано - будівництво 8-ми квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери земельних ділянок 6110100000:01:014:0009, 6110100000:01:014:0032, 6110100000:01:014:001, характеристика житлових будинків: кількість поверхів - 4, кількість квартир: 2 однокімнатні загальною площею 87,25 кв. м, житловою 39,78 кв. м; 6 трикімнатних загальною площею 511,71 кв. м, житловою 311,13 кв. м.

З огляду на зазначене судом встановлено, що укладені між сторонами договори №№ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, не відповідають дозвільними документами на проведення будівництва вказаного будинку, квартири № 3 та № 4 мають площу 36 кв. м та 40 кв. м, що суперечить Декларації про початок виконання будівельних робіт, а квартира № 16 площею 36 кв. м на 7-му поверсі будинку, квартира № 17 площею 40 кв. м на 7-му поверсі будинку, та приміщення в цокольному поверсі будинку площею 18 кв. м взагалі не передбачені як об`єкти будівництва в 4-ох поверховому будинку.

Тому місцевий суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки оплата позивачем пайових внесків за об`єкти нерухомості, що по своїй суті є об`єктами самочинного будівництва, не може бути підставою набуття майнових прав, згідно укладених договорів №№ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, суд звернув увагу на те, що згідно з пунктом 1.3 договору підряду від 22 липня 2019 року саме ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" несе боргові зобов`язання перед пайовиками будівництва до виконання своїх зобов`язань за договорами пайової участі, саме відповідач як забудовник зобов`язаний забезпечити права інвесторів, оскільки він превентивно підтвердив належність умов договорів, та вважав себе зобов`язаним їх належно виконувати, в той же час будівництво повинно було провадитись згідно із затвердженою проектно-кошторисної документацією, що визначено пунктом 1.2 договору підряду від 22 липня 2019 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Варода П. Б. оскаржив його в апеляційному порядку.

26 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Молень Р. Б. подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив залучити ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Клопотання було мотивоване тим, що належну ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, самовільно зайняли невідомі особи та здійснили на ній будівництво багатоквартирного житлового будинку.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 червня 2023 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, залучено її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вароди П. Б. залишено без задоволення, а заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2023 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також апеляційний суд зазначив, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 жовтня 2015 року у справі № 607/14177/15-ц за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право власності на: 1/2 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0230 га, кадастровий номер 6110100000:01:014:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частину (0,0130) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0459 га, кадастровий номер 6110100000:01:014:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частину (площею 101 кв. м) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0491 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, на момент видачі 05 січня 2015 року дозвільних документів на проведення спірного будівництва, якими є Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а також Декларація про початок виконання будівельних робіт від 13 серпня 2015 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно не міг звертатися до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про видачу вказаних документів.

У зв`язку з цим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07 квітня 2021 року № 285 скасовано Містобудівні умови та обмеження від 05 січня 2015 року № 479 забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а наказом начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 15 квітня 2021 року № 24 скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 13 серпня 2015 року № ТП082152250340.

Відтак, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, збудований без дозволу на виконання будівельних робіт, не є об`єктом незавершеного будівництва та на нього не може бути визнано майнові права.

Додатковою постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000 грн.

Додаткове судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що подаючи відзив на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Молень Р. Б. просив стягнути судові витрати та зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат, які ОСОБА_2 очікує понести під час розгляду справи складає 10 000 грн. 05 липня 2023 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),представник ОСОБА_2 - адвокат Молень Р. Б. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підтвердження цих витрат представник ОСОБА_2 - адвокат Молень Р. Б. надав: договір про надання правничої допомоги № 01/12 від 01 грудня 2021 року, укладений між адвокатським об`єднанням "Молень, Багранюк та партнери" та ОСОБА_2 ; додаткову угоду № 8 від 29 червня 2023 року до цього договору, якою встановлено розмір гонорару адвокатського об`єднання у фіксованій сумі 7 000 грн, які клієнт зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання не пізніше шістдесяти днів з дня прийняття рішення; акт № 8 від 03 липня 2023 року про надання правничої допомоги.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що представляючи інтереси ОСОБА_2, адвокат Молень Р. Б. виконав значну роботу, оскільки позивач не залучив її довірителя до участі у справі в суді першої інстанції, у зв`язку з чим адвокат Молень Р. Б. змушений був подати обґрунтовану заяву до суду апеляційної інстанції про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, а також - відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Вароди П. Б.

Враховуючи наведене, оскільки адвокат Молень Р. Б. надав докази на підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартість, а сторона позивача не подала письмове клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, то апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 - адвоката Моленя Р. Б. про ухвалення додаткового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Варода П. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2023 року, постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року та додаткову постанову цього суду від 02 серпня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15, від 29 травня 2019 року у справі № 761/20844/13 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

18 вересня 2023 року справа № 607/8938/22 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій суду про неможливість визнання за позивачем майнових права на об`єкти інвестування внаслідок скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, декларації про початок виконання будівельних робіт, які були чинні на час виникнення майнових прав на об`єкти інвестування, є помилковими. Скасування дозвільних документів на будівництво автоматично не припиняє майнових прав особи на об`єкт будівництва за рахунок якої воно створено, навіть при набутті таким об`єктом статусу самочинного будівництва.

ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" як забудовник не виконало належним чином взятих на себе зобов`язань перед ОСОБА_1 за договорами про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку, будівництво не завершило та не ввело будинок в експлуатацію, а тому з урахуванням сплачених пайових внесків позивачем ефективним способом захисту його порушених прав є визнання за ним майнових прав на об`єкти інвестування.

Крім того, ухвалюючи додаткове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7 000 грн, апеляційний суд не врахував клопотання про зменшення судових витрат, заявлене представником ОСОБА_1 - адвокатом Вародою П. Б. у судовому засіданні, в обґрунтування якого він послався, зокрема на те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Висновки суд апеляційної інстанції про те, що клопотання про зменшення судових витрат має бути виключно письмовій формі є необґрунтованим, оскільки процесуальний закон не встановлює вимог щодо усної чи письмової форми клопотання про зменшення судових витрат, яка подається (заявляється).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Молень Р. Б. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, тому підстави для їх скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" було укладено п`ять договорів про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- договір № 2.1 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 3, яка розташована на 2 поверсі будинку, загальною чисельністю кімнат 1, площею 36 кв. м (пункти 1.1, 1.2), із загальним розміром пайового внеску 360 000 грн, що еквівалентно 14 400 доларів США (пункт 3.1), та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року (пункт 2.1.5). На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатив ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" грошові кошти в загальній сумі 252 000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера: від 12 лютого 2020 року на суму 100 000 грн; від 21 лютого 2020 року на суму 100 000 грн; від 28 лютого 2020 року на суму 52 000 грн (т.1 а.с.13-18);

- договір № 2.2 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 4, яка розташована на 2 поверсі будинку, загальною чисельністю кімнат 1, площею 40 кв. м (пункти 1.1, 1.2), із загальним розміром пайового внеску 400 000 грн, що еквівалентно 16 000 доларів США (пункт 3.1), та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року (пункт 2.1.5.). На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатив ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" грошові кошти в загальній сумі 280 000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера: від 28 лютого 2020 року на суму 48 000 грн; від 23 березня 2020 року на суму 166 000 грн; від 15 квітня 2020 року на суму 66 000 грн (т.1 а.с.19-24);

- договір № 2.3 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 16, яка розташована на 7 поверсі будинку загальною чисельністю кімнат 1, площею 36 кв. м (пункти 1.1, 1.2), із загальним розміром пайового внеску 360 000 грн, що еквівалентно 14 400 доларів США (пункт 3.1.), та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року (пункт 2.1.5). На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатив ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" грошові кошти в загальній сумі 252 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 16 липня 2020 року (т.1 а.с.25-30);

- договір № 2.4 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді квартири № 17, яка розташована на 7 поверсі будинку, загальною чисельністю кімнат 1, площею 40 кв. м (пункти 1.1, 1.2), із загальним розміром пайового внеску 400 000 грн, що еквівалентно 16 000 доларів США (пункт 3.1), та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року (пункт 2.1.5.). На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатив ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" грошові кошти в загальній сумі 308 850 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 06 серпня 2020 року на суму 204 564 грн та від 09 вересня 2020 року на суму 104 286 грн (т.1 а.с.31-37);

- договір № 2.5 з наступною передачею пайовику його частки у вигляді приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі будинку загальною чисельністю кімнат - 1, площею 18 кв. м (пункти 1.1, 1.2), із загальним розміром пайового внеску 157 500 грн, що еквівалентно 6 300 доларів США (пункт 3.1), та терміном завершення робіт з будівництва до кінця четвертого кварталу 2020 року (пункт 2.1.5). На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатив ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" грошові кошти в загальній сумі 111 240 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 10 червня 2020 року (т.1 а.с.38-43).

ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" зобов`язання перед ОСОБА_1 за вищевказаними договорами не виконано, будівництво не завершено, будинок не введено в експлуатацію.

Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, із залученням коштів пайовиків, в тому числі позивача ОСОБА_1, здійснювалося на підставі договору підряду від 22 липня 2019 року, укладеного між ТзОВ "Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства" як підрядником та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як замовниками, на належних останнім на праві приватної власності земельних ділянках з кадастровими номерами: 6110100000:01:014:0009, площею 0,023 га, власник ОСОБА_3 ; 6110100000:01:014:0010, площею 0,0459 га, власник ОСОБА_3 ; 6110100000:01:014:0032, площею 0,0173 га, власник ОСОБА_4, що підтверджується інформаційними довідками з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 03 липня 2021 року.

З огляду на зазначене судами встановлено, що укладені між сторонами договори №№ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, не відповідають дозвільними документами на проведення будівництва вказаного будинку, квартири № 3 та № 4 мають площу 36 кв. м та 40 кв. м, що суперечить Декларації про початок виконання будівельних робіт, а квартира № 16 площею 36 кв. м на 7-му поверсі будинку, квартира № 17 площею 40 кв. м на 7-му поверсі будинку, та приміщення в цокольному поверсі будинку площею 18 кв. м взагалі не передбачені як об`єкти будівництва в 4-ох поверховому будинку.

Також часткова оплата позивачем пайових внесків за об`єкти нерухомості, що по своїй суті є об`єктами самочинного будівництва, не може бути підставою набуття майнових прав, згідно укладених договорів № 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 про спільну пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, апеляційним судом встановлено, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 жовтня 2015 року у справі № 607/14177/15-ц за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право власності на: 1/2 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0230 га, кадастровий номер 6110100000:01:014:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частину (0,0130) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0459 га, кадастровий номер 6110100000:01:014:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частину (площею 101 кв. м) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0491 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.175-178).

Отже, на момент видачі, а саме 05 січня 2015 року, дозвільних документів на проведення спірного будівництва, якими є Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а також Декларація про початок виконання будівельних робіт від 13 серпня 2015 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно не міг звертатися до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про видачу вказаних документів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вароди П. Б. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

................

Перейти до повного тексту