ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 164/2093/19
провадження № 61-3006св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Україна",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Абакаров Мурад Мавлетханович, на постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А.,
Здрилюк О. І.,від 22 січня 2024 року, і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог і заперечень на них
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,
ТОВ "Інвест Фінанс Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 вересня 2017 року між
ним та ТОВ "Інвест Фінанс Україна" укладено договір про споживчий кредит № LF0002, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі
80 000, 00 грн. В цей же день, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами укладено договір іпотеки № LF0002-І. Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки він передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
3. Зазначав, що 26 червня 2018 року між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року та про відступлення права вимоги за договором іпотеки № LF0002-І від 14 вересня 2017 року.
У подальшому ОСОБА_2 скористався іпотечним застереженням. 17 грудня 2018 року за відповідачем зареєстровано право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки.
4. Згідно з доводами позивача, спірний договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором укладені з порушенням чинного законодавства України, оскільки кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа. Відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою і тому не має права надавати фінансові послуги, не може бути кредитодавцем за кредитним договором. Реєстрація речового права на підставі недійсних договорів тягне за собою скасування рішення державного реєстратора.
5. З урахуванням зазначеного, позивач просив: визнати недійсними договір про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26 червня 2018 року; скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 прав та їх обтяжень, індексний номер 44733154 від 20 грудня 2018 року та стягнути з відповідачів судові витрати.
6. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що оспорювані правочини не порушують жодної правової норми, твердження позивача безпідставні, а позовні вимоги необґрунтовані.
Основні мотиви рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 09 жовтня
2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не зазначив конкретних фактів порушення його майнових прав та інтересів внаслідок укладення оспорюваних договорів та не довів, що в результаті визнання договорів недійсними його права будуть захищені та відновлені. Отже, відсутність порушення оскаржуваним правочином суб`єктивного права, на захист якого спрямований заявлений позов, є самостійною та єдиною підставою для відмови позивачу у задоволенні позову.
9. Оскільки, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 прав та їх обтяжень є похідною вимогою від визнання договорів відступлення права вимоги, яка задоволенню не підлягає, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Основні мотиви постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Волинського апеляційного суду від 22 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 09 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
11. Визнано договір про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року, укладений між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" та ОСОБА_2, недійсним. Визнано договір про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором іпотеки № LF0002-І від 14 вересня 2017 року, укладений між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" та ОСОБА_2, недійсним. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, вчинене державним реєстратором
Гейзером С. А. КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", індексний номер 44733154 від 20 грудня 2018 року, за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1350269107101. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскількивнаслідок укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, іпотечним договором, укладених з ОСОБА_1, право вимагати виконання зобов`язань перейшло від ТОВ "Інвест Україна" до фізичної особи ОСОБА_2 .
13. Отже, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Водночас, не встановлено, щоб
ТОВ "Інвест Україна" перебувало у процедурі ліквідації.
14. Враховуючи те, що відступлення прав за іпотечним договором могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (кредитним договором), а, як зазначено вище, таке відступлення на користь ОСОБА_2 було неможливим, тому й відступати право за договором іпотеки ТОВ "Інвест Україна" не мало права.
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 27 лютого 2024 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Абакаров М. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня
2024 року та залишити в силі рішення Маневицького районного суду Волинської області від 09 жовтня 2023 року.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі
№ 909/968/16, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17,
у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17,
у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19, від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20, від 27 грудня 2023 року у справі № 731/498/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Посилається на те, що Волинський апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, а також зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. У касаційній скарзі заявниквказує, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відкриття апеляційного провадження, оскільки заявник не у повному обсязі сплатив судовий збір.
18. Вважає, що при зверненні до суду з цим позовом позивач не надав належних доказів порушення його майнових прав та інтересів внаслідок укладення оспорюваних договорів та не довів, що у результаті визнання таких договорів недійсними його права будуть захищені та відновлені. Відсутність порушеного або оспореного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
19. Згідно з доводами касаційної скарги, оспорюваний договір відступлення права вимоги є договором цесії, а не факторингу, оскільки цим договором не передбачено можливості надання відповідачем боржнику будь-яких банківських або інших фінансових послуг. Виходячи з презумпції правомірності договору, встановленої статтею 204 ЦК України, оспорювані договори є дійсними та правомірними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 164/2093/19.
21. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року справу
призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
22. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про задоволення позовних вимог. Вважає, що спірні договори про відступлення права вимоги є такими, що суперечать приписам чинного законодавства, зокрема частині третій статті 512, статті 1054 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. 14 вересня 2017 року між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № LF0002, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 80 000, 00 грн. Загальні витрати за кредитом становлять 90,90 процентів від суми кредиту. Загальна вартість кредиту (тобто загальна сума виданого кредиту та загальні витрати за кредитом) становить 152 715, 64 грн. Кредит використовується позичальником на споживчі цілі.
24. 14 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвест Фінанс Україна" було укладено договір іпотеки № LF0002-І. Цим договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у позичальника на підставі договору про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року, укладеного ним із іпотекодержателем у простій письмовій формі на суму 80 000, 00 грн на строк до 14 вересня 2019 року. Умовами договору визначено, що повернення суми грошових коштів (суми кредиту) буде відбуватися частинами у розмірах, в порядку та в строки, визначених згідно з графіком платежів, що є додатком до договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором іпотекодержатель передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що розташована на 3 поверсі 5 поверхового будинку, кількість житлових кімнат - 1, розмір житлової площі - 11,4 кв. м, розмір загальної площі - 24,0 кв. м. Вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
25. Відповідно до пункту 4.1.7 вказаного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором, що обумовлює основне зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
26. Згідно з пунктом 5.1 зазначеного договору звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України:
- у разі порушення будь-якого основного зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, та/або зобов`язання іпотекодавця за цим договором;
- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця та/або позичальника або визнання його банкрутом (у разі, якщо іпотекодавець та/або позичальник є юридичною особою);
- у разі ліквідації іпотекодавця та/або позичальника (у разі, якщо іпотекодавець та/або позичальник є юридичною особою);
- в інших випадках відповідно до законодавства України.
27. Також сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:
- передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку";
- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".
28. 26 червня 2018 року між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" (цедент) та ОСОБА_2 (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року (основним договором), за яким цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за основним договором, загальна сума заборгованості за яким становить 125 638, 28 грн.
29. 26 червня 2018 року між ТОВ "Інвест Фінанс Україна" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким первісний кредитор ТОВ "Інвест Фінанс Україна" передає, а новий кредитор ОСОБА_2 приймає всі права вимоги за договором іпотеки № LF0002-І, що укладений між первісним кредитором (як іпотекодержателем) і ОСОБА_1 (як іпотекодавцем), посвідчений 14 вересня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О. В. та зареєстрований у реєстрі № 1577, з урахуванням всіх додатків, договорів про внесення змін або доповнень, які виступають в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з договору про надання споживчого кредиту. Сторонами погоджено, що відступлення права вимоги за договором іпотеки здійснюється у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки.
30. Державним реєстратором Гейзером С. А. 17 грудня 2018 року зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
31. Підставою виникнення права власності зазначено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № LF0002-І, серія та номер: 702, виданий 26 червня 2018 року, видавник приватний нотаріус Киселюк О. В., договір іпотеки № LF0002-І від 14 вересня 2017 року.
32. Запис внесений згідно з рішенням державного реєстратора Гейзера С. А. Волинського обласного бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44733154 від 20 грудня 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
34. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.