ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/4833/21
провадження № 61-18531св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє його представник - адвокат Вовченко Кристина Сергіївна, на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ ФК "Довіра та Гарантія", Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А., ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.
В обґрунтування позову Товариство посилалось на те, що 10 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк", назву якого у подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк"), та ОСОБА_1 було укладено договір № 6-034/07Р про надання кредитних коштів у іноземній валюті для споживчих цілей у розмірі 312 000,00 доларів США на строк до 01 серпня 2022 року.
Вказані кошти були надані для придбання об`єкту житлової нерухомості, а саме - квартири АДРЕСА_1, яка була набута ОСОБА_1 у власність за договором купівлі-продажу № 3686, посвідченим приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Сень-Силка І. В.
Вказана квартира стала предметом договору іпотеки № 6-034/07Р, укладеного 14 серпня 2007 року АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1, для забезпечення виконання зобов`язання останнього за кредитним договором № 6-034/07Р.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києві від 04 червня 2015 року у справі № 756/4383/15-ц в межах поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано право власності по частині на квартиру АДРЕСА_1 .
28 вересня 2015 року ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна, реєстровий № 2253, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., відповідно до якого квартира під АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_2 .
В подальшому, 29 жовтня 2015 року (тобто, через один місяць), квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність ОСОБА_4 , на підставі договору дарування, укладеним між ОСОБА_2 ( Дарувальник ) та ОСОБА_4 ( Обдаровувана ), в інтересах якої діяв її законний представник - батько ОСОБА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. С. за реєстровим № 1434.
Разом із тим, ще у червні 2015 року у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі № 756/7110/15-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 204 215,66 доларів США.
На виконання указаного рішення суду Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2/756/666/16 від 25 травня 2016 року.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Гавриліва А. В. від 07 червня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2/756/666/16 від 25 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 6-034/07Р від 10 серпня 2007 року у сумі 204 215,66 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 4 204 772,26 грн.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року, яке ухвалено у справі № 756/7110/15-ц, не виконано.
10 серпня 2017 року між ПАТ КБ "Правекс Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги № б/н, відповідно до якого останнє отримало право вимоги за кредитним договором № 6-034/07Р від 10 серпня 2007 року.
Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 вересня 2015 року, реєстровий № 2253, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., було укладено з метою ухилення від виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, а тому такий договір є фіктивним і має бути визнаний судом недійсним.
Крім того, згідно з умовами вказаного договору, квартира АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_1 в цілому, у той час як відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києві від 04 червня 2015 року останньому на праві власності належала лише її частина, що свідчить про порушенням норм чинного законодавства.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер: 2253, виданий 28 вересня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., відповідно до якого продавець, а саме ОСОБА_1 передав у власність покупцю - ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- відновити становище сторін договору купівлі-продажу, серія та номер: 2253, виданий 28 вересня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., яке існувало до порушення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на дату укладення оспорюваного договору в ОСОБА_1 були відсутні правові підстави для фіктивного відчуження свого майна, оскільки жодного судового рішення про стягнення з нього на користь позивача грошових коштів не існувало.
Також суд вказав, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу квартири вчинено із дотриманням вимог чинного законодавства України, а саме з нотаріальним посвідченням, з отриманням згоди колишньої дружини відповідача та з визначенням експертом ринкової вартості об`єкту нерухомості.
При цьому спірну квартиру було відчужено за ринковою вартості, згідно Звіту про оцінку майна, про що зазначено в п. 2.2 оспорюваного договору.
Розрахунки між сторонами оспорюваного договору з урахуванням вимог Постанови НБУ № 210 від 06 червня 2013 року відбувалися у безготівковій формі, про що свідчить долучене платіжне доручення № 1 від 28 вересня 2015 року на суму - 1 444 800 грн.
Вказані обставини та докази, на думку суду, підтверджують реальність правовідносин, що виникли між сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу, та спростовують позицію позивача.
У зв`язку із цим, суд дійшов висновку, що доводи позивача з приводу фраудаторності оспорюваного договору ґрунтуються на припущеннях, а наявні у справі докази підтверджують факт реального настання правових наслідків, обумовлених договором.
Також суд вказав, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки задоволення позовних вимог не створить для нього жодних правових наслідків, не захистить та не відновить його права.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ ФК "Довіра та Гарантія" звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер: 2253, виданий 28 вересня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., відповідно до якого продавець, а саме ОСОБА_1 передав у власність покупцю - ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та застосовано наслідки недійсності правочину.
Відновлено становище сторін договору купівлі-продажу, серія та номер: 2253, виданого 28 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуМихайленком С. А., яке існувало до порушення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири судове провадження у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" було розпочате, а само зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором об`єктивно вже існувало, що свідчить про наявність підстав для висновку, що оспорюваний договір є фраудаторним.
При цьому суд вказав, що ані ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", ані ПАТ "Правекс-Банк" не були учасниками оскаржуваного договору купівлі-продажу, тому не повинні були володіти інформацією щодо існування договору з часу його укладення, у зв`язку із чим підстави для застосування у цій справі строку позовної давності відсутні.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26 грудня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вовченко К. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 22 вересня 1990 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_1 .
10 серпня 2007 між АКБ "Правекс-Банк", який у подальшому змінило своє найменування на ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6-034/07Р, відповідно до якого банком ОСОБА_1 надано кредит на загальну суму 312 000,00 доларів США на строк до 01 серпня 2022 року.
14 серпня 2007 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І. В., зареєстрованого в реєстрі за № 3868, набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Вказана квартира стала предметом договору іпотеки № 6-034/07Р, укладеного 14 серпня 2007 року АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1, для забезпечення виконання зобов`язання останнього за кредитним договором № 6-034/07Р.
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києві від 04 червня 2015 року у справі № 756/4383/15-ц позов задоволено; поділено майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наступним чином: визнано за ОСОБА_3 право власності на частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 111,70 кв. м, що складається з трьох жилих кімнат житловою площею 60,70 кв.м; визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 111,70 кв.м, що складається з трьох жилих кімнат житловою площею 60,70 кв.м.
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ "Правекс-Банк"), ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сень-Силка І. В., ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", про визнання недійсним договору іпотеки № 6-034/07Р, укладеного 14 серпня 2007 року АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 (справа № 756/12508/14-ц).
Як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 28 вересня 2015 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києві від 18 березня 2015 року у справі № 756/12508/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Правекс-Банк", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотекибуло припинено обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
28 вересня 2015 року ОСОБА_1 відчужив квартиру АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів, наданих на вимогу суду приватним нотаріусом Михайленком С. А., ОСОБА_3 надала згоду на продаж її чоловіком ОСОБА_1 нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_1 .
У подальшому між ОСОБА_2 та малолітньою ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої діяв її законний представник - батько ОСОБА_1, було укладено договір дарування квартири від 29 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Соколовим О. С., зареєстрований в реєстрі за № 1434.
Через неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе обов`язків за кредитним договором утворилася заборгованість, у зв`язку із чим у червні 2015 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до суду з відповідним позовом до боржника.
12 серпня 2015 року було розпочато судове провадження за вказаним позовом (справа № 756/7110/15-ц).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі № 756/7110/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 6-034/07Р у сумі 204 215,66 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 4 204 772,26 грн.
На виконання указаного рішення суду Оболонським районним судом м. Києві було видано виконавчий лист № 2/756/666/16 від 25 травня 2016 року.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Гаврилів А. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 07 червня 2016 року згідно виконавчого листа № 2/756/666/16 від 25 травня 2016 року.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року, ухвалене у справі № 756/7110/15-ц, не виконано.
У подальшому між ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами № б/н, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 6-034/07Р від 10 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", у зв`язку із чим ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у справі № 756/7110/15-ц замінено стягувача у виконавчому провадженні.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 756/12508/14ц (провадження № 61-20573св19) позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Правекс-Банк", ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сень-Силка І. В., ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", про визнання недійсним договору іпотеки, задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 14 серпня 2007 року № 6-034/07Р, укладений між ОСОБА_1 та АКБ "Правекс-Банк".
12 січня 2022 року, під час розгляду справи судом першої інстанції, представником відповідача ОСОБА_1 подано клопотання про застосування строку позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.