ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 463/1698/21
провадження № 61-9237св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Львівська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України, Міністерство внутрішніх справ України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 вересня 2022 року у складі судді Боровков Д. О.та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, який в подальшому уточнювала.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року у справі № 2а-1041/08 Винниківську міську раду та Виконком Винниківської міської ради зобов`язано поновити її на посаді заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань з 16 квітня 2005 року та виплатити середньомісячну заробітну плату та моральну шкоду, відновити знищену трудову книжку.
Однак вищезазначене рішення суду відповідачами не виконано, у зв`язку з чим в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості про відповідні кримінальні правопорушення.
Першим слідчим відділом Територіального управління, розташованого у м. Львові, Державного бюро розслідувань, провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2020 року за № 62020140000000434, за фактом можливих неправомірних дій працівників Личаківського ВП ГУНП у Львівській області та інших посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а саме, незаконне, на думку заявниці, звільнення з роботи, невиконання судових рішень та неналежне проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях за заявами ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України.
28 квітня 2020 року з матеріалами кримінального провадження № 62020140000000434 були об`єднанні матеріали кримінальних проваджень №62020140000000435, 62020140000000436, 62020140000000437, 62020140000000438, 62020140000000439, 62020140000000440.
Вважає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року у справі № 463/3926/22 за її скаргою скасована постанова старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 28 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження №62020140000000434 від 23 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України.
Зазначає, що слідчим безпідставно було відмовлено у задоволені клопотання про визнання її потерпілою у кримінальному проваджені № 62020140000000434.
На її думку, Прокуратура Львівської області не вжила жодних заходів реагування щодо неправомірного закриття кримінального провадження, не скасовувала неправомірні процесуальні постанови слідчого та не зобов`язала слідчого подати клопотання про продовження судового розслідування та подання обвинувального акту щодо винних осіб.
Звертає увагу, що внаслідок порушення її прав, не притягнення до відповідальності винних осіб, покривання злочинів та судову тяганину вона стала інвалідом 2 групи пожиттєво, а відтак, їй спричинено моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 5 000 000 грн.
З урахуванням викладених обставин просила суд:
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету України моральну шкоду завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури в розмірі 5 000 000,00 грн;
- зобов`язати Державну казначейську службу України списати в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами завдання їй моральної шкоди відповідачами, зазначеними нею у позовній заяві, а також причинний зв`язок між шкодою і протиправними (незаконними), на думку позивачки, рішеннями, діями (бездіяльністю) ГУНП у Львівській області, Львівською обласною прокуратурою, Державною казначейською службою України.
При цьому, суд першої інстанції послався на неналежний склад учасників спору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 вересня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.
В касаційній скарзі заявниця просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 17 липня 2023 року Львівська обласна прокуратура просить суд касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу від 19 липня 2023 року Міністерство внутрішніх справ України просить суд касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
20 липня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив Львівської обласної прокуратури від 17 липня 2023 року, в яких остання заперечила проти доводів Львівської обласної прокуратури та підтримала вимоги касаційної скарги.
01 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив Міністерства внутрішніх справ України від 19 липня 2023 року, в яких остання заперечила проти доводів Міністерства внутрішніх справ України та підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
19 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик № 957/0/226-23 від 09 серпня 2023 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4, на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., справу № 463/1698/21 призначено судді-доповідачеві ОСОБА_5. Судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Антоненко Н. О.
Згідно розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик № 584/0/226-24 від 24 квітня 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_5, на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Червинської М. Є., справу № 463/1698/21 призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління, розташованого у м. Львові, Державного бюро розслідувань, провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2020 року за № 62020140000000434, за фактом можливих неправомірних дій працівників Личаківського ВП ГУНП у Львівській області та інших посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а саме, незаконне, на думку заявниці, звільнення з роботи, невиконання судових рішень та неналежне проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях за заявами ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України.
Також встановлено, що 28 квітня 2020 року з матеріалами кримінального провадження № 62020140000000434були об`єднанні матеріали кримінальних проваджень №62020140000000435, 62020140000000436, 62020140000000437, 62020140000000438, 62020140000000439, 62020140000000440.
Матеріалами справи підтверджується, що 10 січня 2022 року постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 було відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 від 01 січня 2021 року про визнання її потерпілою у кримінальному проваджені № 62020140000000434.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2022 року у справі № 463/1164/22 за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 10 січня 2022 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою та з інших питань у кримінальному провадженні № 62020140000000434 від 23 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 від 28 лютого 2022 року кримінальне провадження № 62020140000000434 від 23 квітня 2020 року було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року у справі № 463/3926/22 постановлено задовольнити скаргу ОСОБА_1 ; скасувати постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 28 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження № 62020140000000434 від 23 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172, частиною першою статті 175, частиною першою статті 190, частиною першою статті 212-1, частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України, в задоволенні решти вимог скарги відмовлено за безпідставністю. Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1, слідчий суддя зазначив, що жодного заперечення на скаргу слідчий не подав, що свідчить про його згоду з доводами заявника щодо неповноти та неправильності проведеного досудового розслідування.
З виписки медичної картки амбулаторно (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 консультативної поліклініки Львівського обласного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру від 01 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: стабільна стенокардія ІІІ ФК. Після інфарктний кардіосклероз. Гідроперікард. Недостатність метрального клапана (2+). Дегенеративні зміни аортального клапана (1+). Гіпертонічна хвороба ІІІ, ст. 3, ризик 4 (дуже високий) Гіпертензивне серце. СН ІІ Б, із зниженою систилогічною функцією лівого шлуночка.
З виписки медичної картки амбулаторно (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 . Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова від 10 листопада 2021 року вбачається, що позивачці встановлено аналогічний вищевказаному діагноз.
ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, загальне захворювання, безтерміново, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серія 12 ААБ № 361566 від 21 жовтня 2020 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.