ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 308/14046/19
провадження № 61-10849св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Гудими Д. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганна Денисівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2022 року у складі судді Придачука О. А. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2023 року
у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Г. Д., про визнання іпотечного договору припиненим та зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Позов мотивований тим, що 03 вересня 2007 року між ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № MKMOGL00000249.
04 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку придбану за кредитні кошти квартиру АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що оскільки основне зобов`язання за кредитним договором припинилося виконанням, проведеним належним чином,
ОСОБА_1 просила визнати іпотечний договір від 04 вересня 2007 року, укладений між нею і АТ КБ "ПриватБанк", посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г. Д., реєстровий
номер 2127, припиненим, зняти накладені заборони та скасувати запис
у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 5628085 від 08 вересня 2007 року та запис у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером обтяження 5628086 від 08 вересня 2007 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від
03 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 04 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк", посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г. Д. за
№ 2127.
Знято заборону відчуження нерухомого майна - квартири
АДРЕСА_1 шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку від 08 вересня 2007 року № 5628086 та з Єдиного реєстру заборон на відчуження об?єктів нерухомого майна запису про обтяження від 08 вересня 2007 року № 5628085, тип обтяження - заборона на нерухоме майно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив із того, що зобов`язання за кредитним договором, яке було забезпечене іпотекою, виконане і є припиненим, а тому є підстави для задоволення позову.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від
03 жовтня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 липня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка не надала жодних доказів неможливості внесення коштів на рахунок погашення кредиту. Вона не була позбавлена можливості погасити заборгованість шляхом переказу коштів
з іншого свого рахунка на рахунок, визначений кредитним договором.
ОСОБА_1, маючи намір уникнути виконання зобов?язання у валюті договору - доларах США, діючи недобросовісно, вирішила сплатити кошти
у валюті гривні на рахунок депозиту нотаріуса. Не існує жодного судового рішення, яким було би визнано припиненим зобов?язання ОСОБА_1 за кредитним договором № MKMOGL00000249. Вимога про припинення іпотеки без наявності рішення суду про припинення основного зобов?язання
є передчасною. Суди не встановили розміру заборгованості за договором на день внесення коштів на депозит нотаріуса.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня
2022 року у справі № 910/14224/20, від 16 січня 2019 року у справі
№ 464/3790/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року зупинено дію рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня
2022 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 червня
2023 року до закінчення касаційного провадження.
03 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.
Фактичні обставини справи
03 вересня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKMOGL00000249, згідно з яким банк надав
ОСОБА_1 кредит у розмірі 35 000,00 дол. США строком до 02 вересня 2037 року включно.
Сторони договору погодили, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у період
з 05 до 10 числа кожного місяця у сумі 378,51 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками та винагороди.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між
ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк" 04 вересня 2007 року укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г. Д. та зареєстрований у реєстрі за № 2127, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру
АДРЕСА_1 .
У зв`язку з посвідченням вказаного договору іпотеки приватний нотаріус Капітула Г. Д. 08 вересня 2007 року зареєструвала у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження стосовно вказаної квартири - заборона на нерухоме майно (реєстраційний номер 5628085) та
у Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження - іпотека (реєстраційний номер 5628086).
18 березня 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до ОСОБА_1
з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2007 року № MKMOGL00000249.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня
2016 року у справі № 308/2789/16-ц позов задоволено та стягнено
з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2007 року № MKMOGL00000249 у розмірі
32 634,20 дол. США (що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2015 року становить 766 251,01 грн) та судовий збір у розмірі 11 493,77 грн.
25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
АТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсною зміни відсоткової ставки, зобов`язання вчинити певні дії, розірвання договору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого
2017 року у справі № 201/14866/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок платежів за кредитним договором від 03 вересня 2007 року № MKMOGL00000249, укладеним між ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк", з 06 грудня 2011 року
з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць (12 % річних), в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зі змісту вказаного рішення відомо, що позов ОСОБА_1 був поданий
у зв`язку з поданням до неї позову АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості, з якого їй стало відомо про збільшення банком відсоткової ставки за договором з 12 % на 20,16 % річних.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року провадження у справі № 308/2789/16-ц за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі
№ 201/14866/16-ц.