Постанова
Іменем України
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 295/6959/22
провадження № 61-4000св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2024 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Талько О. Б., та касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Талько О. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування постанови та акту державного виконавця.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бородін Д.В. вказали на необхідність залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою сторони позивача в судове засідання на розгляд справи;
оскільки позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання на розгляд справи, причин неявки до суду не повідомили і від них не надходило до суду заяв про розгляд справи за їхньої відсутності, тому існують підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат у справі залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
ухвала про залишення позовної заяви ОСОБА_1 в справі постановлено 14 листопада 2023 року, а відтак, саме з цього дня відліковується п`ятиденний строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Відповідач ОСОБА_2 та його представник були присутні в судовому засіданні 14 листопада 2023 року під час вирішення питання щодо залишення позову без розгляду;
в порушення вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України відповідач подав до суду докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу лише 27 листопада 2023 року, в той час як передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк для їх подання закінчився 20 листопада 2023 року. При цьому вимог про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем не заявлено, як і не зазначено про поважність причини його пропуску;
положення частини восьмої статті 141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву (клопотання). Тому клопотання відповідача про компенсацію судових витрат щодо стягнення з позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу подано до суду з пропуском строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим клопотання підлягає залишенню без розгляду. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бородіна Д. В. задоволено частково. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2023 року скасовано і постановлено нову, якою у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бородіна Д. В. відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
за приписами частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина 6 статті 142 ЦПК України). А згідно частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору;
суд першої інстанції до вказаних правовідносин помилково застосував вимоги частини 8 статті 141 ЦПК України, якими передбачено п`ятиденний строк для подання доказів представником відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу. У той же час такі правовідносини, враховуючи, що судові дебати не проводилися, регулюються приписами частини шостої статті 142 ЦПК України, відповідно до яких суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду. Таким чином, постановлена ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню;
представник відповідача в порядку надання останньому професійної правничої допомоги приймав особисту участь у судових засіданнях в суді першої інстанції на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01 грудня 2021 року (а. с. 162, том 5). До клопотання про компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи від 27 листопада 2023 року долучено відповідні докази про надання правничої допомоги представником відповідача, саме як адвокатом, та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (а. с. 163, том 5);
посилаючись на зловживання позивачем процесуальними правами, представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів у підтвердження таких обставин, і таких доказів не встановлено судом. Тому правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про компенсацію судових витрат ОСОБА_2, понесених за надання правничої допомоги, немає.
Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерчук С. С. задовольнити частково, постановлено у цивільній справі № 295/6959/22 додаткову постанову.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені під час апеляційного розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
12 березня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Нестерчук С. С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. В обґрунтування поданої заяви, адвокатом надано копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 12 березня 2024 року на загальну суму 5 000 грн (том 6 а.с.164). Крім того, у матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 03-1/24 від 04 березня 2024 року, у пункті 2.1 якого сторони погодили, що гонорар адвоката складає 5 000 грн та копія ордеру (том 5, а. с.250-252);
представник ОСОБА_1 - адвокат Нестерчук С. С. у ході апеляційного розгляду подавала відзив на апеляційну скаргу та брала участь у одному судовому засіданні 11 березня 2024, яке тривало незначний проміжок часу. З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 грн понесених витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції;
щодо поданої ОСОБА_2 заяви про постановлення окремої ухвали відносно адвоката Нестерчук С. С., колегія суддів зазначила, що приписами частини 2 статті 262 ЦПК України передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. За наслідками розгляду цієї справи, апеляційний суд не убачає правових підстав для постановлення окремої ухвали відносно адвоката Нестерчук С. С. Колегія суддів вважала за необхідне роз`яснити ОСОБА_2, що відповідно до положень частини першої статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" він не позбавлений права безпосередньо звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо неетичної поведінки адвоката, яка може бути підставою для притягнення його (її) до дисциплінарної відповідальності при підтвердженні таких фактів.
Аргументи учасників справи
14 березня 2024 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2024 року, в якій просив:
оскаржену постанову апеляційного суду скасувати;
задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_2 про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача шляхом стягнення з позивача ОСОБА_1 20 000 грн витрат на правничу допомогу.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції не розглянув спір по суті, однак відповідачем понесені витрати на правничу допомогу. При цьому ці витрати сталися виключно у зв`язку з діями позивача, який ініціював позов до суду, активно підтримував позов, однак в подальшому, усвідомлюючи безпідставність своїх вимог, пасивною поведінкою фактично відмовився від свого позову без жодних пояснень. Тому витрати відповідача мають бути компенсовані за рахунок позивача, оскільки іншим чином компенсувати ці витрати неможливо, і як наслідок буде мате місце втручання в мирне володіння майном відповідача;
апеляційний суд безпідставно ототожнив термін "зловживання процесуальними правами" з "необґрунтованими діями".
07 травня 2024 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій просив:
оскаржену постанову апеляційного суду скасувати;
ухвалити рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Касаційна скарга на додаткову постанову мотивована тим, що:
стаття 141 ЦПК України може бути застосована тільки у тому випадку, коли спір розглянутий по суті. Ця норма не може бути застосована щодо судових витрат, які понесені учасниками справи під час вирішення судом інших процесуальних питань (заяв, клопотань);
заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2024 року відмовлено.