ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 484/1973/21
провадження № 61-27св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_4,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в інтересах яких діє адвокат Лешковят Тетяна Євгенівна, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2023 року у складі судді Закревського В. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у складі колегії суддів Самчишиної Н. В., Коломієць В. В., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення способу участі у їх вихованні.
Позов мотивовано тим, що позивачі від народження внуків приймали участь у їх вихованні та мали можливість проводити з ними час. Проте, після припинення шлюбних відносин їх сина з ОСОБА_3 остання перешкоджає позивачам у спілкуванні з внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають разом із матір`ю.
Позивачі зазначали, що не мають можливості спілкуватися з внуками ні під час їх перебування у дошкільному навчальному закладі яслах-садку № НОМЕР_1 "Зірочка" (далі - ДНЗ "Зірочка"), ні за місцем їх проживання, ні в інших місцях.
На думку позивачів, створення відповідачем перешкод у спілкуванні з внуками порушує не тільки їх права як баби та діда, а й суперечить інтересам дітей. Вони бажають виховувати внуків, спілкуватися з ними, мають у своєму житлі облаштоване для дітей місце для дозвілля, жодних підстав вважати, що таке спілкування спричинить дітям шкоду не існує.
Посилаючись на викладене, позивачі просили суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні з внуками, визначивши такі способи їх участі у вихованні та спілкуванні з ними:
систематичні побачення з внуками щотижня без присутності матері дітей та сторонніх осіб у громадських місцях, місцях розваг та відпочинку та місцем проживання баби та діда;
щовівторка та щосереди з 16:00 год до 20:00 год без присутності матері дітей за місцем проживання баби та діда за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю забирати внуків з дитячого садка або школи з можливістю надалі спільно відвідувати громадські місця, місця розваг та відпочинку для дітей;
кожну першу та третю неділі місяця з 10:00 год до 20:00 год без присутності матері дітей, за місцем проживання діда та баби за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю надалі спільно відвідувати громадські місця, місця розваг та відпочинку для дітей;
під час літніх канікул з 01 до 05 числа кожного літнього місяця (червень, липень, серпень), з правом ночівлі за місцем проживання діда та баби за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю надалі спільно відвідувати громадські місця, місця розваг та відпочинку для дітей;
побачення з внуками у день їх народження - ІНФОРМАЦІЯ_2, а також у святкові дні з 14:00 год до 17:00 год за місцем проживання діда та баби за адресою: квартира АДРЕСА_1 ;
щороку 19 червня та 24 грудня з 10:00 год до 14:00 год без присутності матері дітей за місцем проживання діда та баби за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю надалі спільно відвідувати громадські місця, місця розваг та відпочинку для дітей;
у разі наявності телефонного (відеозв`язку) можливість спілкування з бабою та дідом без присутності матері дітей та сторонніх осіб не рідше одного разу на три дні, не порушуючи звичного графіку дітей;
безперешкодно відвідувати внуків під час їхньої хвороби, за місцем їх фактичного перебування.
Також позивачі просили суд зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з внуками ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалою від 13 липня 2021 року залучив до участі у справі ОСОБА_4 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 05 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визначив способи участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вихованні внуків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
щороку 19 червня та 24 грудня, з 10:00 год до 14:00 год, за участю матері дітей ОСОБА_3 та згоди дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ) з можливістю відвідувати громадські місця, місця розваг та відпочинку для дітей;
при наявності телефонного зв`язку (відеозв`язку) за згодою дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, можливість спілкування діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_1 без присутності матері дітей ОСОБА_3 та сторонніх осіб не рідше одного разу на три дні, не порушуючи звичного графіку дітей;
безперешкодно відвідувати ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 внуків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі їхньої згоди під час хвороби, за місцем їх фактичного перебування.
В іншій частині позову відмовив.
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області додатковим рішенням від 09 листопада 2023 року стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі по 227 грн кожному.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач та позивачі не можуть дійти згоди щодо можливості спілкування позивачів з внуками, у тому числі і за місцем її проживання, чим порушують їх законне право на спілкування з внуками та на участь у їх вихованні.
Місцевий суд не встановив жодних умов, які б могли усувати позивачів від спілкування з внуками, які прагнуть спілкуватися з ними, підтримувати родинні стосунки, приймати участь у їх вихованні.
Визначаючи способи участі позивачів у вихованні та спілкуванні з внуками, які забезпечать якнайкращі інтереси дітей, місцевий суд врахував вік дітей, особливості їх розвитку, виховання, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку, а також висновок органу опіки і піклування.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили його до апеляційного суду.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 18 грудня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2023 року в частині вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визначення способу участі у вихованні внуків змінив, доповнивши таким висновком.
Встановив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме кожної другої та четвертої середи місяця з 18:00 год до 20:00 год за місцем проживання дітей, у присутності матері дітей ОСОБА_3 в перші шість місяців з дня прийняття цієї постанови, а після спливу вказаного строку - без присутності матері дітей ОСОБА_3 .
В іншій частині рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2023 року залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі по 1 089,60 грн кожному.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду щодо визначених ним способів участі позивачів у спілкуванні з внуками, які у повній мірі відповідатимуть інтересам дітей та позивачів, з чим також погодилася й відповідач, яка рішення місцевого суду не оскаржувала.
Водночас, враховуючи висновок органу опіки та піклування, висновок судово?психологічної експертизи та пояснення матері дітей, колегія суддів не погодилася із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивачів про встановлення систематичних двічі на місяць побачень з внуками щосереди.
Колегія суддів вважала доцільними проведення зустрічей баби і діда з внуками у перші шість місяців з дня прийняття цієї постанови в присутності матері ОСОБА_3, що сприятиме поступовому налагодженню відносин між ними, формуванню емоційного контакту внуків з позивачами та відповідатиме інтересам дітей.
Апеляційний суд зазначив, що правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення інших вимог позивачів про систематичні побачення з внуками, а саме щовівторка та щосереди, крім кожної другої та четвертої середи місяця з 18:00 год до 20:00 год, без присутності матері дітей за місцем проживання баби та діда, кожну першу та третю неділі місяця з 10:00 год до 20:00 год, без присутності матері дітей за місцем проживання баби та діда, під час літніх канікул з 01 до 05 числа кожного літнього місяця (червень, липень, серпень), з правом ночівлі за місцем проживання баби та діда, побачення з внуками у день їх народження - 02 червня та у святкові дні з 14:00 год до 17:00.
На думку апеляційного суду, запропоновані позивачами способи участі у спілкуванні і вихованні внуків можуть співпадати з визначеними способами участі батька ОСОБА_4 у вихованні дітей, що унеможливить виконання судових рішень та може спричинити конфліктні ситуації між сторонами та/або учасниками справи, пов`язані з виконанням рішення суду, не буде гарантувати права кожного з них щодо участі у вихованні дітей.
Також колегія суддів зазначила, що такі способи участі у вихованні внуків, фактично, позбавлять можливості матері дітей у спілкуванні з ними у вихідні і святкові дні та у дні народження дітей. Задоволення вказаних позовних вимог призведе до порушення інтересів дітей, принципу рівності прав матері та батька щодо дітей.
Крім того, позивачі мають змогу проводити час з внуками під час їх перебування за місцем мешкання батька дітей ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У грудні 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Лешковят Т. Є., надіслали кожен окремо касаційні скарги, в яких просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У касаційних скаргах як на підставу касаційного оскарження судових рішень позивачі посилаються на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 487/545/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 758/7882/16, від 03 липня 2019 року у справі № 727/5787/18, від 24 липня 2019 року у справі № 592/7661/16, від 09 вересня 2019 року у справі № 756/6595/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 585/2392/18, від 27 листопада 2019 року у справі № 400/829/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 638/19703/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 487/7241/18, від 23 березня 2023 року у справі № 641/9155/20 та від 26 квітня 2023 року у справі № 520/17217/13.
Касаційні скарги мотивовані тим, що, вирішуючи спір, суди поклали в основу визначення способів спілкування позивачів з дітьми їх думку та жодними чином не надали оцінку правовідносинам, які склались між позивачами та відповідачем, не врахували, що спілкування позивачів з внуками у присутності їх матері буде негативним чином впливати на дітей.
Зазначають також, що судами не враховано обставин, що відповідач ОСОБА_3 повністю ізолювала дітей від спілкування батька дітей та рідних зі сторони батька, перешкоджаючи будь-яким контактам з дітьми, що підтверджується судовим рішенням у справі № 484/37/20 про встановлення способу участі батька у вихованні дітей, а також вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2023 року у справі № 484/5247/21, яким ОСОБА_3 визнано винною у невиконанні рішення суду про участь батька ОСОБА_4 у спілкуванні з дітьми, відповідно до якого ОСОБА_3 з квітня 2021 року до вересня 2021 року жодного разу не надала батькові можливості спілкуватись з дітьми.
Вказують, що відповідач не надала суду жодного доказу на спростування того, що вона не чинить перешкод у спілкуванні позивачів з внуками, не висловила пропозицій щодо участі позивачів у спілкуванні з внуками, при цьому наголошувала, що у дітей змінився розпорядок дня і вимоги позивачів не узгоджені.
Позивачі зазначають, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні з внуками.
Заявники посилаються на те, що судами порушено порядок участі експерта у судовому засіданні, зокрема, що одні експерти надавали пояснення у режимі відеоконференції через суд міста Одеси, а інші перебували у залі судових засідань, у зв`язку з чим надані ними відповіді є необ`єктивні.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційні скарги, не висловили своїх заперечень щодо їх вимог та змісту.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в інтересах яких діє адвокат Лешковят Т. Є., подані до Верховного Суду у грудні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лешковят Т. Є., та витребувано цивільну справу з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Лешковят Т. Є.
У січні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками третьої особи у справі ОСОБА_4
Батьками малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3, які в зареєстрованому шлюбі не перебували.
Малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з матір`ю та навчалися у ДНЗ "Зірочка".
Згідно з довідок Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" (далі - КНП "Первомайська ЦМБЛ") від 05 травня 2021 року та від 06 травня 2021 року позивачі на диспансерному обліку в Первомайському наркологічному диспансері з приводу хронічного алкоголізму і наркоманії та на диспансерному обліку у лікаря?психіатра не значяться, у контакті з інфекційними хворобами протягом 21 дня не перебували.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 грудня 2020 року у справі № 484/37/20 визначено спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом систематичних побачень щоп`ятниці з 16:00 год до 20:00 год та щосуботи з 10:00 год до 20:00 год за місцем проживання батька на АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_4 у спілкуванні з дітьми.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 31 березня 2021 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 грудня 2020 року в частині вимог ОСОБА_4 про визначення способів участі у вихованні дітей змінено, доповнено правом останнього на побачення з дітьми у день їх народження - ІНФОРМАЦІЯ_2, а також у святкові дні 01 січня, 01 травня, 28 червня, 14 жовтня з 10:00 год до 14:00 год. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 липня 2021 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 31 березня 2021 року залишено без змін.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 21 травня 2021 року за місцем мешкання позивачів за адресою: квартира АДРЕСА_1, для малолітніх дітей створені задовільні умови для проживання та виховання.
Відповідно до висновку Органу опіки і піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради від 29 червня 2021 року № 4819/03.01-26, у зв`язку з перешкодами зі сторони матері ОСОБА_3 у спілкуванні з внуками, ненаданням з її сторони дозволу на участі у вихованні та розвитку дітей, відсутності телефонного зв`язку, визнано доцільним участь баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 у вихованні дітей та таким, що відповідає інтересам малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та запропоновано встановити такий порядок спілкування:
щовівторка або щосереди з 16:00 год до 20:00 год без присутності матері дітей за місцем проживання бабусі та дідуся за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю забирати внуків з дитячого садка або школи;
з метою адаптації дітей до сімейного оточення перші побачення баби та діда з малолітніми внуками провести в присутності їх матері дітей ОСОБА_3 ;
щороку в день народження баби та діда 19 червня та 24 грудня, з 10:00 год до 14:00 год, без присутності матері дітей ОСОБА_3, за місцем проживання діда та баби за адресою: квартира АДРЕСА_1, з можливістю забирати внуків з дитячого садка або школи.
У відзиві на позов відповідач зазначила, що у зв`язку перебуванням на роботі протягом робочого тижня погодилася лише на нею запропонований графік зустрічей позивачів з внуками, а саме кожної другої та четвертої середи місяця по дві години з 18:00 год до 20:00 год виключно за її участю та за місцем проживання дітей, оскільки такий графік зустрічей не порушуватиме звичний розпорядок дітей та не позбавить їх можливості проводити один вихідний день з нею, враховуючи той спосіб участі батька у вихованні дітей, який вже було встановлено судовим рішенням у справі № 484/37/20.
За змістом інформації, наданої відповідачем з ДНЗ "Зірочка" від 24 червня 2021 року, позивачі протягом навчання дітей з січня 2020 року не цікавились життям, навчанням та здоров`ям своїх внуків у адміністрації закладу і вихователів вікової групи, яку відвідували діти, та не відвідували їх у навчальному закладі.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ойл Плюс" (далі - ТОВ "Гранд Ойл Плюс") № 55 від 22 червня 2021 року ОСОБА_3 дійсно працює з листопада 2019 року в ТОВ "Гранд Ойл Плюс" на посаді помічника директора з п`ятиденним графіком з понеділка до п`ятниці з 08:00 год до 17:00 год, обідня перерва з 12:00 год до 13:00 год.
Згідно з психологічним висновком за результатами психо-корекційної роботи від 22 червня 2021 року № 01-06 практикуючого психолога, кандидата психологічних наук, АРТ-терапевта ОСОБА_7, рекомендовано проводити спільні зустрічі внуків з бабою та дідом в присутності матері дітей, задля обмеження дитячих хвилювань та зниження рівня їх тривожності, зустрічі мають носити регулярний характер, частота зустрічей на даний час 1 раз на тиждень по 2-3 год впродовж 6 місяців, зважаючи на вікові та психологічні особливості дітей, а також адаптаційні процеси щодо спілкування з родичами біологічного батька.
У відповіді позивачів на відзив відповідача вказано, що за місцем проживання дітей зустрічі неможливі, оскільки їх туди не допускають, в дитячому садку за вказівкою матері був наданий список осіб, які можуть відвідувати заклад та забирати дітей, проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ньому не вказані. Крім того з 20 серпня 2021 року діти за заявою матері були відраховані з ДНЗ "Зірочка" на домашнє навчання.
Відповідно до висновку експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ОНДІСЕ) від 29 вересня 2022 року № 21-7237 за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи, ставлення дітей до баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 сформоване як проекція негативного ставлення дітей до батька ОСОБА_4, якого вони вважають "злим та поганим". Діти не відділяють бабу та діда від батька, у них не сформоване окреме уявлення та прихильність до баби та діда.
Індивідуально-психологічні особливості баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2, особливості їх виховної поведінки не були дослідженні через несплату ними своєї частини вартості проведення експертизи.
Враховуючи результати психологічного дослідження ОСОБА_6 та ОСОБА_5, їх актуальні умови розвитку та виховання, те, що діти висловлюють по відношенню до спілкування з батьком, дідом та бабою, відсутність прихильності та відсутність взаємодії дітей з ними, відновлення спілкування дітей з бабою та дідом повинно відбуватися виключно за бажанням дітей, бути безпечним для їх емоційного стану, проходити в супроводі психолога та в умовах, які виберуть самі діти. За бажанням дітей, зустрічі можуть проходити у супроводі матері. Доцільним порядком участі та спілкування дітей з бабою ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_2, з урахуванням забезпечення найліпших інтересів дітей, буде такий, що відповідатиме актуальному графіку дітей, не порушуватиме їх право на освіту, розвиток, відпочинок та дозвілля. Спілкування повинно відбуватися виключно за бажанням дітей, без примушування та тиску на них та після налагодження міжособистісної взаємодії діда та баби з внуками.
Також експертами надано рекомендації, а саме: виключення втягнення дітей до конфлікту лояльності, мінімізація можливої їх участі у обговоренні сімейних конфліктів; звернення батьків до психолога для корекції своєї виховної поведінки.
Допитані в судовому засіданні експерти ОНДІСЕ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали експертні висновки та рекомендації. Також суду було надано для ознайомлення копії матеріалів психодіагностичного дослідження, копію аудіо та відеозаписів психологічного дослідження підекспертних осіб, які були проведені в рамках комісійної судової психологічної експертизи № 21-7237.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Зі змісту касаційних скарг позивачів убачається, що останні не погоджуються із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).