ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Копитова О.С., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) від 25.03.2024 (про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018)
за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"
про визнання банкрутом.
1. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції
1.1. 27.11.2018 Господарський суд Київської області ухвалив відкрити за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава" провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - Боржник), ввести процедур розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.
04.12.2018 Господарський суд Київської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.
1.2. 06.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" (далі - Кредитор) від 09.01.2024 б/№ (вх. № 1896/24), визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 6056 грн 00 коп. із задоволенням у першу чергу та в сумі 72 000 000 грн 00 коп. - із задоволенням у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, а в іншій частині грошові вимоги відхилені.
1.3. 14.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа", посилаючись на права кредитора Боржника, визнаного у цій справі ухвалою суду, подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в прийнятті заяви голови ліквідаційної комісії Боржника про порушення провадження у справі про банкрутство цієї особи та повернути її разом із доданими до неї документами без розгляду, визнавши поважними причини пропуску Кредитором строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. 08.03.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив залишити без руху апеляційну скаргу Кредитора на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018 та надати скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме подати доказ сплати судового збору в встановленому чинним законодавством розмірі та подати обґрунтоване клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 27.11.2018.
2.2. 25.03.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кредитора на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018 та повернути Кредитору апеляційну скаргу на цю постанову (з доданими до скарги матеріалами).
2.3. Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для визнання поважними визначених Кредитором причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.11.2018, оскільки Кредитор пропустив присічний річний строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, однак не належить до категорії осіб, до яких не може бути застосовано встановлений частиною другою статті 261 ГПК України присічний річний строк на звернення з апеляційною скаргою з огляду на те, що Кредитор набув право вимоги до Боржника 23.10.2023, а тому станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали у Кредитора не було вимог до Боржника відповідно до договору № 46/610 від 05.12.2012, і відповідно у суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали від 27.11.2018 не було підстав для залучення Кредитора або повідомлення останнього про розгляд цієї справи.
Також апеляційний суд врахував, виходячи з обставин, встановлених ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 (про визнання грошових вимог Кредитора до Боржника), що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови з кредиторськими вимогами до Боржника у справу про банкрутство мав можливість звернутись первісний кредитор, ПАТ "Київсоюзшляхпроект", однак він вказаних дій не вчинив, своїм правом не скористався, тоді як залучення зазначеної особи до участі у цієї справі залежало виключно від волевиявлення вказаного товариства, яке однак не зверталось до суду з відповідною заявою раніше, також вказане товариство не зверталось до суду і з апеляційною скаргою на ухвалу від 27.11.2018.
Апеляційний суд також зазначив, що ПАТ "Київсоюзшляхпроект" визначалось як кредитор Боржником в поданій ним заяві про ініціювання цієї справи про банкрутство, однак волевиявлення брати участь у цій справі про банкрутство не виявило, процесуальних документів суду не оскаржувало.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що Кредитор, придбаваючи у 2023 році право вимоги до Боржника та маючи бажання стати учасником провадження у цій справі, мало б знати про порушення щодо Боржника справи про банкрутство оскаржуваною ухвалою, визнання його банкрутом постановою від 04.02.2018 і здійснення більше п`яти років ліквідаційної процедури, а також про реалізацію прав в процедурі банкрутства попередніми кредиторами Боржника. Поряд із зазначеним апеляційний суд врахував, що оскаржувана ухвала від 27.11.2018 вже була предметом апеляційного та касаційного розгляду за апеляційною скаргою Національного банку України, яка постановою Верховного Суду від 20.06.2019 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018 залишено без змін.
3. Встановлені судами обставини
3.1. В ухвалі Господарського суду Київської області від 06.02.2024 суд першої інстанції встановив доведеність факту переходу права грошової вимоги до Боржника за договором № 46/610 від 05.12.2012 від первісного кредитора, публічного акціонерного товариства "Київсоюзшляхпроект" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", а в подальшому - до Кредитора.
Судом встановлено, що було проведено аукціон з продажу майна банкрута, ПАТ "Київсоюзшляхпроект", зокрема дебіторської заборгованості, у тому числі заборгованості Боржника за договором № 46/610 від 05.12.2012, результати якого оформлені протоколом електронного аукціону № BRE001-UA-20230208-45768 від 20.02.2023, переможцем якого визнано ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
За результатами аукціону між ПАТ "Київсоюзшляхпроект" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 24.02.2023 (з урахуванням додаткової угоди від 27.02.2023), за умовами якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора право вимоги за дебіторською заборгованістю, у тому числі до Боржника за договором №46/610 від 05.12.2012 на суму 131 782 060 грн 00 коп.
24.02.2023 між сторонами вказаного договору складено акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги б/н від 24.02.2023.
3.2. 23.10.2023 між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (первісний кредитор) та Кредитором (новий кредитор) укладено договір № 23-10-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого (пункт 1.1.) первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги за дебіторською заборгованістю, у тому числі до Боржника за договором № 46/610 від 05.12.2012 на суму 131 782 060 грн 00 коп.
3.3. ПАТ "Київсоюзшляхпроект" не зверталось до суду із апеляційною скаргою на ухвалу від 27.11.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
3.4. ПАТ "Київсоюзшляхпроект" було визнано кредитором в поданій Боржником заяві про ініціювання цієї справи про банкрутство, однак бажання брати участь в справі про банкрутство Боржника не виявило, процесуальних документів суду у цій справі не оскаржувало.
3.5. Ухвала Господарського суду Київської області від 27.11.2018 оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку за скаргами Національного банку України: постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018 - без змін; постановою Верховного Суду від 20.06.2019 касаційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та ухвалу місцевого суду від 27.11.2018 залишено без змін.
3.6. Клопотання Кредитора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 27.11.2018 обґрунтоване тим, що скаржник визнаний кредитором Боржника ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024, відтак скаржник вважає, що саме з цього моменту він набув процесуальних прав і обов`язків учасника справи, в тому числі і право на апеляційне оскарження зазначеної ухвали місцевого суду.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 09.04.2024 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, а справу направити до апеляційного суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою Кредитора на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду у цій справі є положення абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд:
- неправильно застосував положення статей 1, 45 КУзПБ та статей 44, 254 ГПК України щодо виникнення у кредитора права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, висновки про що сформульовані в пункті 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19;
- неправильно застосував положення статей 17, 254, 255, 261 ГПК України, не врахувавши висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/15988/16, від 21.04.2020 у справі № 910/7308/16, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 30.05.2022 у справі № 908/2472/20, оскільки оскаржувана ухвала не містить оцінки апеляційним судом аргументів скаржника стосовно існування передбачених частиною другою статті 261 ГПК України виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску та мотивованих висновків з цього питання.
5.2. Також скаржник зазначив, що апеляційний суд не врахував важливі для цієї справи обставини, а саме те, що ПАТ "Київсоюзшляхпроект", право вимоги якого до Боржника у 2023 році набув Кредитор не зверталося цій справі із заявою з кредиторськими вимогами до Боржника, а на сьогодні фактично втратило таке право, що однак не означає, що після придбання права вимоги до Боржника Кредитор не має права скористатися таким правом, адже воно не припинилося, а перейшло до скаржника як до нового кредитора, який є правонаступником ПАТ "Київсоюзшляхпроект" у спірних правовідносинах, тому апеляційний суд помилково послався на постанову Верховного Суду № 910/14422/15 від 02.02.2023, яка прийнята за інших обставин справи, з іншим предметом позову (про стягнення коштів) та за іншого правового регулювання.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Аргументи кредитора - Акціонерного товариства "Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Базис Траст", та Боржника у відзивах на касаційну скаргу, у яких вказані учасники загалом погоджуються по суті з оскаржуваним рішенням апеляційного суду з мотивів, викладених в цьому рішенні, зводяться до заперечення аргументів скаржника з тих підстав, що через набуття Кредитором відповідного процесуального статусу у цій справі лише з визнанням його кредитором Боржника ухвалою від 06.02.2024 не порушено жодних прав Кредитора ухваленням оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а її перегляд порушуватиме принцип юридичної визначеності.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1. Згідно з матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами Кредитор 14.02.2024 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 27.11.2018 після закінчення апеляційного розгляду справи - перегляду в апеляційному порядку за скаргою Національного Банку України ухвали від 27.11.2018 (з ухваленням за результатами такого перегляду постанови від 13.03.2019, яка, в свою чергу, була залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.06.2019, пункти 2.3, 3.5), а також після спливу присічного річного строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції.
7.2. Згідно з частиною першою статті 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
7.3. Водночас, враховуючи, що посилання на статтю 272 ГПК України та на факт здійснення перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали від 27.11.2018 містяться лише в заяві Кредитора про усунення ним недоліків апеляційної скарги (на виконання ухвали апеляційного суду від 08.03.2024), однак відсутні відповідні посилання в апеляційній скарзі, разом з тим Кредитор є таким, що оскаржив рішення місцевого суду за правилами статті 272 ГПК України - після спливу одного року з дня складення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
У цьому висновку Суд враховує, що відсутність прямого посилання заявника в апеляційній скарзі на статтю 272 ГПК України або наведення в скарзі обґрунтувань без урахування положень статті 272 ГПК України не свідчить, що Кредитор оскаржував рішення місцевого суду у цій справі в загальному порядку, а не за правилами статті 272 ГПК України (за спеціальних умов - після закінчення апеляційного розгляду справи).
У цих висновках Суд звертається до правової позиці Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.09.2023 у справі № 911/1245/21 (911/3210/20) (пункт 8.14).
7.4. При зверненні особи з апеляційною скаргою за правилами статті 272 ГПК України зберігаються інші - загальні вимоги, що встановлює ГПК України до складу осіб, що мають паво подати апеляційну скаргу, та щодо порядку та строків звернення із апеляційною скаргою.
У зв`язку із цим Суд звертається до правил та особливостей оскарження та набуття права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
7.5. Відповідно до частини першої статті 17, статті 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:
1) учасники справи;
2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
7.6. За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Водночас, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України, отже при поданні апеляційної чи касаційної скарг не мають доводити зв`язок з оскарженим рішенням, оскільки зазначене з огляду на статус учасника справи презюмується процесуальним законом.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, сформульованої у постанові від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20.
7.7. Крім цього, положеннями частини другої статті 261 ГПК України визначені наслідки та правила звернення з апеляційною скаргою, що подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, визначені, за приписами якої незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
7.8. За змістом частини другої статті 261 ГПК України застосування частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України та оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску, а саме: пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.