ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/7369/22 (910/9238/23)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О. В., Картере В. І.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023
у справі № 910/7369/22 (910/9238/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001"
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень
у межах справи № 910/7369/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина АПК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/7369/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (далі - ТОВ "ТАН-2001", позивач).
У межах справи про банкрутство ТОВ "ТАН-2001" звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.08.2023 (повний текст складено 11.09.2023) у справі № 910/7369/22(910/9238/23) задовольнив позов повністю; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 26.04.2023 № 0287822303, № 0287982303, № 28912/26-15-07-03-03-25, № 28914/26-15-07-03-03-25; вирішив питання розподілу витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/7369/22(910/9238/23), ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (далі також - скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку шляхом звернення 30.11.2023 із відповідною апеляційною скаргою.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, мотивоване необізнаністю про оскаржуване рішення та неотриманням його копії у встановленому законом порядку.
Короткий зміст та мотиви ухвал суду апеляційної інстанції
18.12.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою залишив апеляційну скаргу без руху та ухвалив, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме подати до апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 108 673,46 грн та клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 20-ти денного строку апеляційного оскарження.
27.12.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відхилив клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/7369/22(910/9238/23), апеляційну скаргу повернув скаржнику.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції з посиланням на норми пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивував свої висновки тим, що наведені скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними (через наявність у матеріалах справи повідомлення про доставку на електронну адресу скаржника електронного листа із вмістом рішення суду в електронному вигляді), а клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку скаржником не подано.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі № 910/7369/22 (910/9238/23) скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до порушення апеляційним господарським судом норм статей 6, 17, 256 ГПК України, а також принципу справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція).
В обґрунтування цих доводів скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував таких обставин:
- норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) передбачають обов`язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету;
- станом на момент звернення до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) були відсутні судові рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, а саме: ухвала про відкриття провадження у справі (в межах справи про банкрутство) від 13.06.2023 і оскаржуване рішення суду від 14.08.2023;
- ухвала Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у цій справі була отримана скаржником 20.12.2023 (про що свідчить відмітка з датою надходження на першій сторінці ухвали), тоді як з апеляційною скаргою на рішення суду податковий орган звернувся 30.11.2023. Тобто вказана ухвала про відкриття провадження у справі була направлена скаржнику в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, вже після подання апеляційної скарги;
- очевидною є поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи факт ненадходження до податкового органу прийнятих Господарським судом міста Києва ухвали від 13.06.2023 та оскаржуваного рішення від 14.08.2023 у цій справі, а також їх відсутність в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що свідчить про об`єктивну необізнаність скаржника щодо наявності вказаних судових рішень.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
16.01.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга податкового органу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 910/7369/22 (910/9238/23) між суддями від 16.01.2024 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Васьковський О. В.
Ухвалою від 05.02.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху з підстав невідповідності її форми вимогам процесуального закону, надано скаржнику строк для усунення недоліків (надання доказів сплати судового збору).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.02.2024 до касаційного суду 12.02.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 26.02.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі № 910/7369/22 (910/9238/23) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, зупинив касаційне провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22, виготовлення та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою від 13.05.2024 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі №910/7369/22 (910/9238/23) за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023, ухвалив здійснити розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України (у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
Відтак предметом касаційного дослідження є питання правомірності відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та неповажності причин такого пропуску.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України (тут і далі у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина четверта статті 260 ГПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).
У цій справі причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник зазначав необізнаність із його існуванням через неналежне повідомлення (не надсилання судом копії судового рішення у визначеному законом порядку).
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Право на доступ до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк (рішення ЄСПЛ у справі "Мікулова проти Словаччини" від 06.12.2005).
Згідно частин першої та п`ятої статті 6 ГПК України у судах функціонує ЄСІТС. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Питання щодо вручення судового рішення господарського суду врегульовано статтею 242 ГПК України.
Частиною п`ятою статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, визначальним для встановлення наявності у скаржника права на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження згідно вимог частини другої статті 256 ГПК України є вручення повного судового рішення.
Згідно частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 242 ГПК України у вказаній редакції).
Частиною шостою статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.