ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4286/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача за первісним позовом - Гавкалюка В.В.,
відповідача за первісним позовом - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго Збут"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 (головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 (суддя Лиськов М.О.) в частині задоволення первісного позову
у справі №910/4286/22
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго Збут"
про стягнення 2 238 984,00 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго Збут"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 426 556,80 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго Збут" (далі - ТОВ "Захід Енерго Збут") про стягнення 2 238 984,00 грн.
1.2.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №20/21-97-РДД від 05.05.2021 не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.09.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 238 984,00 грн, нарахований на підставі пункту 4.4 названого правочину.
1.3.ТОВ "Захід Енерго Збут" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом про стягнення з ПАТ "Центренерго" 426 556,80 грн заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії.
1.4.Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ТОВ "Захід Енерго Збут" було сплачено ПАТ "Центренерго" попередню оплату у розмірі 537 580,80 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 111 024,00 грн. За наведеного позивач за зустрічним позовом, з посиланням на приписи частини другої статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.05.05.2021 між ПАТ "Центренерго" (продавець за договором, позивач за первісним позовом у справі) та ТОВ "Захід Енерго Збут" (покупець за договором, відповідач за первісним позовом у справі) укладено договір №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (далі - договір).
2.2.Предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначається за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі (пункт 1.1 договору).
2.3.Тип графіку продажу електричної енергії (базове навантаження, пікове навантаження, позапікове навантаження) визначається у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва (пункт 1.2 договору).
2.4.Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно з пунктом 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений у пункті 215.3.9 Кодексу (пункт 3.1 договору).
2.5.Датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 3.6 договору).
2.6.У випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань у частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати (пункт 3.5 договору).
2.7.У пункті 4.4 договору сторони узгодили, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у додатку №1 обсягу електричної енергії (що відображається як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 договору (унаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з пунктом 3.5 договору) покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
2.8.У додатку №1 до договору (графік відпуску/відбору електричної енергії) сторони погодили, що на період з 01.06.2021 по 30.09.2021 загальний обсяг електроенергії становить 8784 МВт г.; ціна за 1 МВт г. без ПДВ становить 1 285,00 грн.
2.9.Листом від 01.06.2021 №29/1574 ПАТ "Центренерго" повідомило покупця про наявність у нього заборгованості за договором і запропонувало терміново її погасити, а також звернуло увагу на положення пункту 3.5 договору щодо одностороннього призупинення відпустку електричної енергії, а в листі від 18.06.2021 №29/1767 позивач за первісним позовом повідомив ТОВ "Захід Енерго Збут" про призупинення в односторонньому порядку виконання своїх зобов`язань щодо відпуску електричної енергії.
2.10.Сторонами на виконання умов договору складено та підписано акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2021 за червень 2021 року, відповідно до якого продавець відпустив, а покупець відібрав електричну енергію в обсязі 72 МВт г. загальною вартістю 111 024,00 грн.
2.11.14.09.2021 позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом претензію №1/97/2021, у якій вимагав сплатити на підставі пункту 4.4 договору штраф у зв`язку з тим, що ТОВ "Захід Енерго Збут" не здійснило оплати та відмовилося від відбору обсягу електричної енергії.
2.12.Листом №133 від 19.10.2021 відповідач за первісним позовом відмовив у задоволенні вищезазначеної претензії з посиланням на те, що ПАТ "Центренерго" першим порушило зобов`язання щодо відпуску електричної енергії, а також неможливістю застосування штрафу до спірних правовідносин.
2.13.У подальшому, 26.10.2021, позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом повторну претензію №2/97/2021 про сплату штрафу, яка також залишена відповідачем без задоволення за аналогічних підстав (лист №177 від 03.12.2021).
2.14.Незадоволення вимоги про сплату штрафу стало підставою для пред`явлення ПАТ "Центренерго" позовних вимог про стягнення з ТОВ "Захід Енерго Збут" 2 238 984,00 грн, оскільки відповідач за первісним позовом не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 30.09.2021.
2.15.Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач за первісним позовом зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених пунктом 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи пункту 4.4 договору, як такого.
2.16.Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ТОВ "Захід Енерго Збут" було сплачено ПАТ "Центренерго" попередню оплату у розмірі 111 024,00 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 537 580,80 грн, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом на підставі статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 08.02.2023 у справі №910/4286/22, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.07.2023 залишив без змін, позов ПАТ "Центренерго" задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Захід Енерго Збут" на користь ПАТ "Центренерго" штраф у розмірі 2 238 984,00 грн та судовий збір у розмірі 33 584,76 грн. Позов ТОВ "Захід Енерго Збут" задовольнив повністю. Стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Захід Енерго Збут" грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн та судовий збір у розмірі 6 398,35 грн.
3.2.Приймаючи рішення у справі, суди встановили, що відповідач за первісним позовом порушив пункт 3.2 договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом застосував пункт 3.5 договору (право в односторонньому порядку призупинити виконання зобов`язань в частині відпуску електричної енергії). Відтак у відповідності до умов пункту 4.4 договору відповідач за первісним позовом зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
В частині вимог зустрічного позову, суди виходили із встановлених обставин недопоставки електроенергії на усю суму сплаченої покупцем передплати та положень частини другої статті 693 ЦК.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ТОВ "Захід Енерго Збут" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/4286/22 в частині задоволення первісного позову ПАТ "Центренерго" до ТОВ "Захід Енерго Збут" про стягнення 2 238 984,00 грн і направити справу в цій частині на новий розгляд; в частині задоволення зустрічного позову - залишити без змін.
4.2.Скаржник, підставою касаційного оскарження визначив пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи що:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК) та підпункту 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - постанова НКРЕКП №332);
- судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають значення для справи, без належного дослідження наявних у матеріалах справи доказів (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК).
4.3.ПАТ "Центренерго" подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
4.4.Верховний Суд ухвалою від 15.11.2023 заяву ТОВ "Захід Енерго Збут" про зупинення провадження у справі №910/4286/22 задовольнив. Зупинив провадження у справі №910/4286/22, відкрите за касаційною скаргою ТОВ "Захід Енерго Збут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023, у частині задоволення первісного позову, до прийняття відповідного судового рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22.
4.5.Верховний Суд ухвалою від 23.05.2024 поновив касаційне провадження у справі №910/4286/22 та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.06.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, у залі судових засідань №209.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Верховний Суд зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються виключно в частині задоволених первісних позовних вимог, у зв`язку з чим, з урахуванням вимог статті 300 ГПК, рішення судів попередніх інстанцій переглядаються в касаційному порядку лише у цій частині.
5.2.Причиною виникнення спору за первісним позовом стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення штрафу за невиконання договору, зокрема в частині здійснення своєчасної оплати та відмови від відбору визначеного у додатку №1 до договору обсягу електричної енергії.
5.3.Мотивуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо:
- питання застосування частини четвертої статті 231 ГК у правовідносинах, в яких базою нарахування штрафу є "вартість обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець";
- питання застосування підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 у правовідносинах щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за Договорами, укладеними між учасниками ринку електричної енергії.
5.4.Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.5.Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи №904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи №904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи №910/3359/20.
5.6.Верховний Суд неодноразово наголошував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
5.7.Отже, по-перше, необхідно з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо доводів касаційної скарги в частині відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 231 ГК у правовідносинах в яких базою нарахування штрафу є "вартість обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець", Суд зазначає таке.
5.8.Відповідно до частини першої статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
5.9.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК).
5.10.Як встановили суди, спірні правовідносини між сторонами виникли за договором, згідно з яким позивач продавав відповідачу електричну енергію.
5.11.Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.12.В силу положень статей 525, 526 ЦК, статті 193 ГК кожна сторона має обов`язок виконувати господарські зобов`язання належним чином.
5.13.Згідно з приписами статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
5.14.Як встановили суди, відповідач за первісним позовом у порушення умов пункту 3.2 договору не здійснив попередню оплату вартості електроенергії в розмірі обсягу відповідного етапу відпуску, а тому позивач за первісним позовом, керуючись умовами пункту 3.5 договору, застосував до порушника оперативно-господарські санкції у вигляді призупинення з 02.06.2021 виконання своїх зобов`язань щодо відпуску електричної енергії покупцю.
5.15.Про наведене покупець був повідомлений листами від 01.06.2021 №29/1574 та від 18.06.2021 №29/1767 (докази надіслання містяться у справі), однак жодних дій із усунення зазначеного порушення сторона не вчинила, що зумовило продовження дії застосованої продавцем оперативно-господарської санкції до 30.09.2021 (останній день 24 етапу відбору/відпуску електроенергії).
5.16.Беручи до уваги те, що умовами договору сторони визначили здійснення відпуску електроенергії на умовах передплати та, за відсутності якої продавець вправі призупинити виконання свого зобов`язання, колегія суддів вважає, що бездіяльність покупця з усунення допущених ним порушень договірних зобов`язань необхідно розцінювати, як відмову від отримання товару в подальшому. Позаяк внесення попередньої плати за змістом узгоджених між сторонами умов правочину є своєрідним волевиявленням сторони на отримання договірних обсягів електроенергії за наступним етапом відбору/відпуску.
5.17.При цьому суди правильно зауважили, що відповідач за первісним позовом міг в будь-який час доплатити необхідну для кожного етапу відбору електроенергії грошову суму, таким способом виконавши свій обов`язок з оплати електроенергії, у зв`язку з чим у позивача за первісним позовом зникли б підстави для застосування оперативно-господарської санкції.
5.18.У контексті доводів касаційної скарги та висновків судів колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 3 частини першої статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
5.19.Як вже було зазначено вище, позивач саме на підставі домовленості сторін, погодженої у пункті 4.4 договору, заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафу.
5.20.У цьому контексті Суд зазначає, що особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК.
5.21.Так, згідно з положеннями частини першої статті 216 ГК учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
5.22.Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
5.23.Отже, в силу наведених вище положень ГК господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру. Подібні за змістом висновки викладено у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18).
5.24.Відповідно до частини першої статті 230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
5.25.Частиною четвертою статті 230 ГК передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).