ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2882/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Харківобленерго"- Квіцінська А.І., Конопля О.М.,
Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - Бірюкова О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 (суддя Добреля Н.С.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (колегія суддів: Тихий П.В., Плахов О.В., Терещенко О.І.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго")
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут")
про стягнення коштів.
Суть спору
1. ПрАТ "Харківенергозбут" 28.11.2018 приєдналося до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії АТ "Харківобленерго". При реалізації договірних відносин щодо надання послуг з розподілу електричної енергії між сторонами виник спір.
2. Предметом спору в даній справі є заборгованість ПрАТ "Харківенергозбут перед АТ "Харківобленерго" щодо сплати коштів за послуги з розподілу електричної енергії у період з серпня 2022 по грудень 2022 року та нараховані штрафні санкції (пеня), відсотки річних та інфляційні втрати за порушення строків оплати послуг за попередні періоди, починаючи з червня 2020 року.
3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив частково. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.
4. ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Верховного Суду, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пені, 3% річних, інфляційних втрат.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
1) чи підтверджені обставин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором?
2) чи наявні підстави для стягнення пені та чи обґрунтованим є її розмір?
6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Заявою-приєднання від 28.11.2018 ПрАТ "Харківенергозбут" приєдналося до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".
8. Згідно з умовами укладеного між АТ "Харківобленерго" (оператор системи) та ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник) Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.11.2018 №19/13979 (далі - Договір):
- оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за EIC-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договір про постачання електричної енергії здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника та інших послуг оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього Договору;
- ціна послуг з розподілу визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим Регулятором. Розрахунком періодом для цілей цього Договору є календарний місяць (пункти 3.1., 3.2);
- постачальник зобов`язується, зокрема, здійснювати придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами гл.3 цього Договору (п.4.2);
- цей Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання (п.9.1);
- за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник оплачує оператору системи пеню в розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.6.6).
9. На виконання умов Договору позивач у період серпень-грудень 2022 надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 843 889 514,53 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг з розподілу електричної енергії (за формою додатка 3 до Договору), які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
10. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії за період серпень-грудень 2022 у повному обсязі не виконав. Предметом спору в цій справі, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог (вх.№28084 від 16.10.2023) є заборгованість у сумі 850 254 797,58 грн, де розподілена електрична енергія - 315 485 450,41 грн; пеня - 304 285 055,35 грн; 3% річних - 37 106 429,97 грн; інфляційні втрати - 193 377 861,85 грн.
11. Після відкриття провадження в даній справі відповідач повністю сплатив заборгованість за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії за Договором у розмірі 315 485 450,41 грн, яка є предметом спору з урахування поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.
12. Суд встановив настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Розділом 2 додатку 1 "Порядок розрахунків" до Договору встановлений порядок внесення платежів. Згідно з п.2.4 постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта наданих послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи та постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду та рахунку-фактури протягом 5 банківських днів від дня їх отримання.
13. Матеріалами справи підтверджено надсилання позивачем відповідачу рахунків-фактур за періоди червень-грудень 2020, січень-грудень 2021, квітень-серпень 2022. Доказів надсилання рахунків за березень 2022, вересень-грудень 2022 матеріали справи не містять, а надані позивачем докази не підтверджують надсилання цих рахунків на електронну адресу відповідача zbutenergo@ukr.net
Короткий зміст позовних вимог
14. АТ "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "Харківенергозбут", в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 850 254 797,58 грн, з яких розподілена електрична енергія - 315 485 450,41 грн; пеня - 304 285 055,35 грн; 3% річних - 37 106 429,97 грн; інфляційні втрати - 193 377 861,85 грн, а також судові витрати.
15. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що позивач на виконання умов укладеного Договору в період з серпня 2022 до грудня 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 843 889 514,53 грн, про що свідчать акти наданих послуг з розподілу електричної енергії, проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії за період серпень-грудень 2022 року у повному обсязі не виконав, що стало підставою звернення позивача з позовною заявою про стягнення заборгованості, а також нарахованих штрафних санкцій (пені), відсотків річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати наданих АТ "Харківобленерго" послуг за попередні періоди, починаючи з червня 2020 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Господарський суд Харківської області рішенням від 28.11.2023 у задоволенні позову відмовив частково:
- стягнув з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пеню в розмірі 4 109 501,30 грн; 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн; інфляційні втрати в розмірі 165 849 242,61 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 347 225,29 грн; в іншій частині позову відмовив;
- в частині стягнення заборгованості в розмірі 315 485 450,41 грн провадження у справі закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
17. Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2024 рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2023 в частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пені в розмірі 4 109 501,30 грн, 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн, інфляційних втрат у розмірі 165 849 242,61 грн залишив без змін.
18. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення розподіленої електричної енергії за Договором у розмірі 315 485 450,41 грн, то провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю;
- доводи відповідача про те, що позивач повторно заявив позовні вимоги про стягнення пені за періоди, що були предметом судового розгляду у справі №922/17/22, є безпідставним, оскільки як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі №922/17/22, позовні вимоги АТ "Харківобленерго" стосувалися стягнення пені за несвоєчасне виконання умов Договору за період з листопада 2020 по листопад 2021 року, яка була нарахована до 30.11.2021 включно; водночас у цій справі позивач нарахував пеню за зобов`язаннями серпня 2020, листопада 2021, грудня 2021, березня-грудня 2022 року; нарахування пені за листопад 2021 року здійснено за період з 18.12.2021 до 17.06.2022, тобто поза межами періоду прострочення, котрий був у справі №922/17/22;
- для встановлення періодів прострочення за спірними Актами наданих послуг з розподілу електричної енергії ключовим фактором є наявність доказів надсилання саме рахунків-фактур за ці періоди, адже після їх отримання у відповідача виникає відповідний обов`язок з остаточного розрахунку за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії;
- на листі АТ "Харківобленерго" від 09.11.2020 №56к-01/04-7138, яким відповідачу надані, зокрема, рахунки-фактури від 31.10.2020 за жовтень 2020 року, наявна відмітка про отримання цього листа 10.11.2020 Романенко О.Ю., отже, підтверджено отримання рахунку-фактури за жовтень 2020 року;
- рахунки-фактури за період з листопада 2020 по листопад 2021 року були предметом розгляду у справі №922/17/22; відсутні підстави стверджувати, що рахунки-фактури за період з листопада 2020 по листопад 2021 року не були отримані ПрАТ "Харківенергозбут", а періоди прострочення виконання зобов`язання за цими рахунками є такими, що не відповідають умовам Договору та чинному законодавству;
- рахунок-фактура за грудень 2020 року у відповідності до положень п.2.6. додатку 1 до Договору був надісланий позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку, а тому, такий рахунок є отриманим відповідачем 13.01.2022 як встановлено умовами п.2.6 додатку 1 до Договору;
- рахунки-фактури за період квітень-серпень 2022 року надіслані 12.05.2022, 15.06.2022, 11.07.2022, 11.08.2022, 12.09.2022 позивачем на електронну адресу відповідача zbutenergo@ukr.net, яка зазначена ПрАТ "Харківенергозбут" у заяві-приєднання від 28.11.2018;
- ані п.1.2, ані п.1.7, ані будь-яким іншим пунктом Договору не передбачено обов`язок позивача направляти на електронну адресу відповідача документи з обов`язковим накладенням електронно-цифрового підпису підприємства позивача; однак, за умовами п.1.3 додатку 1 до Договору такий обов`язок наявний саме у відповідача;
- матеріалами справи підтверджено надсилання позивачем відповідачу рахунків-фактур за періоди червень-грудень 2020, січень-грудень 2021, квітень-серпень 2022 року, однак докази надсилання інших рахунків, а саме: за березень 2022, вересень-грудень 2022 року в матеріалах справи відсутні, а надані позивачем докази не підтверджують надсилання цих рахунків на електронну адресу відповідача zbutenergo@ukr.net, яка зазначена ПрАТ "Харківенергозбут" у заяві-приєднання від 28.11.2018;
- відсутність доказів надсилання рахунків-фактур за березень 2022 та вересень-грудень 2022 року унеможливлює встановити кінцевий строк оплати таких рахунків та, відповідно, встановити періоди прострочення виконання зобов`язання з метою перевірки правильності здійснених позивачем нарахувань пені, відсотків річних та інфляційних втрат, тому здійснені позивачем нарахування пені в загальному розмірі 153 569 528,16 грн, 3% річних у загальній сумі 9 398 777,07 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 27 528 619,24 грн за зобов`язаннями березня 2022 та вересня-грудня 2022 року задоволенню не підлягають;
- нарахування позивачем пені за період за зобов`язаннями листопада-грудня 2021, квітня-серпня 2022 року здійснено позивачем з порушенням актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) (постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332); відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, починаючи з 26.04.2022;
- арифметично правильний розмір пені за зобов`язаннями листопада 2021 року за період з 18.12.2021 до 25.04.2022 включно становить 1 942 042,41 грн; за зобов`язаннями грудня 2021 року за період з 21.01.2022 до 25.04.2022 включно становить 2 167 148,94 грн; в інших частинах 928 460,02 грн (за листопад 2021 року) та 3 297 491,71 грн (за грудень 2021 року) пеня нарахована безпідставно, а тому задоволенню не підлягає; не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення пені в загальному розмірі 142 380 074,16 грн, яка нарахована за зобов`язаннями квітня-серпня 2022 року, оскільки пеня нарахована після 26.04.2022, що суперечить п.16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332; розрахунок пені за зобов`язаннями серпня 2020 року за період з 17.09.2020 до 21.09.2020 у сумі 309,95 грн відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню;
- сертифікат №5900-23-3413 про форс-мажорні обставини, виданий Сумською торгово-промисловою палатою, підтверджує неможливість виконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення оплат вартості послуг з розподілу електричної енергії відповідно до п.2.2 додатку 1 до Договору, яким передбачені планові авансові платежі, водночас доказів неможливості здійснення остаточного розрахунку, який передбачений п.2.4 додатку 1 до Договору, сертифікат ТПП не містить; отже, сертифікат №5900-23-3413 про форс-мажорні обставини не підтверджує факту їх існування;
- матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача в п`ятиденний строк про неможливість виконання зобов`язання унаслідок дії непереборної сили, як того вимагає п.7.2 Договору;
- рахунок-фактуру за червень 2020 року отримано відповідачем 11.08.2020, а отже строк оплати такого рахунку закінчується 18.08.2020, а не 21.07.2020 як зазначено позивачем у відповідній таблиці, таким чином, 3% річних за червень 2020 року повинні нараховуватися з 19.08.2020 до 21.09.2020 на суму 580 174,24 грн, а отже, арифметично правильний розмір 3% становить 1 616,88 грн, в іншій частині (2 523,43 грн) 3% річних за зобов`язаннями червня 2020 року нараховані безпідставно; ця помилка не вплинула на правильність розрахунку інфляційних за цей місяць; інші розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальній сумі 27 705 129,47 грн та інфляційних втрат у розмірі 165 849 242,61 грн підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
19. 24.03.2024 ПрАТ "Харківенергозбут" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пені в розмірі 4 109 501,30 грн, 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн, інфляційних витрат у розмірі 165 849 242,61 грн відмовити.
20. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК.
21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, таке:
1) щодо направлення позивачем відповідачу документів, що є підставою для оплати за послуги з розподілу електричної енергії:
- суди попередніх інстанцій помилково вказали, що наявність у матеріалах справи підписаних актів наданих послуг є належним доказом своєчасного направлення та підписання таких актів позивачем; матеріали справи не містять доказів належного отримання актів наданих послуг та рахунку-фактури, а підпис працівників товариства не є доказом їх уповноваження на отримання таких документів та не є доказом їх отримання товариством;
- позивач не надав належних доказів отримання відповідачем документів, які є підставою для оплати у п`ятиденний строк відповідно до п.2.4 додатку 1 до Договору, оскільки зазначені документи не отримані товариством або взагалі, або у повному обсязі (акт та рахунок-фактура), зокрема за жовтень 2020 року;
- аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою (постанова Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19);
- сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмета доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин (постанова Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №909/887/18);
- доказів дати направлення актів наданих послуг відповідачу позивач не надав; дата, вказана у Актах наданих послуг, є останньою датою розрахункового періоду згідно Договору, отже дата підписання та отримання актів наданих послуг судом першої інстанції не встановлена;
- обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №927/986/17);
- підставою для бухгалтерського обліку та здійснення господарських операцій є саме первинні документи (постанова Верховного Суду від 27.07.2023 у справі 917/814/16);
- суди попередніх інстанцій помилково зробили висновок, що наявність у матеріалах справи підписаних актів наданих послуг є належним доказом своєчасного направлення та підписання таких актів позивачем; отже, суди неправильно застосували статті 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункти 1.2, 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, розд.ІІІ Правил організації діловодства, порушили норми процесуального права (ч.1 ст.74, ч.2 ст.80, ч.1 ст.76, ч.2 ст.76 ГПК); не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2020 у справі №927/986/17, від 27.07 2023 у справі №917/814/16, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 15.11.2019 у справі №909/887/18;
2) щодо невикористання позивачем електронного цифрового підпису:
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що умовами Договору прямо передбачено надсилання документів на електронні адреси сторін з обов`язковим накладенням електронного підпису; у справі №922/17/22 не досліджувався порядок підписання та надсилання рахунків-фактур, таке питання розглядається у цій справі;
- суди попередніх інстанцій не врахували, що рахунки направлялися відповідачу без підпису взагалі, вони мали були підписані позивачем, або складені у електронній формі та підписані КЕП навіть без такого застереження у Договорі; суди неправильно застосували норми матеріального права (статті 6, 7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", Закон "Про електронний цифровий підпис") та порушили норми процесуального права (ч.1 ст.74, ч.2 ст.80, ч.1 ст.76, ч.2 ст.76 ГПК);
- суди не врахували, що за змістом статей 6, 7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронний цифровий підпис" (постанова Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/1162/19);
3) щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань за Договором у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, що діяли з 02.03.2022 до 30.04.2022: суди попередніх інстанцій не врахували, що невиконання ПрАТ "Харківенергозбут" будь-яких умов Договору у період з 02.03.2022 до 30.04.2022 дійсно не залежало від його волі, мало надзвичайний характер, було невідворотними, і найголовніше - унеможливило виконання зобов`язань за цих умов (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21);
4) щодо відхилення клопотання про зменшення пені:
- для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (постанова Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №913/162/22);
- ПрАТ "Харківенергозбут" у клопотанні про зменшення пені зазначало, що воно, не зважаючи на всі негативні фактори, які існують на ринку електричної енергії, продовжує здійснювати спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, які покладені на нього Кабінетом Міністрів України (постачання універсальних послуг), тобто діяльність товариства має соціально-економічне значення, а саме: постачання побутовим споживачам та бюджетним організаціям, зокрема, військовим частинам, лікарням на території Харківської області;
- Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №904/934/22 зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні були навести конкретні мотиви відхилення доводів щодо таких підстав для зменшення розміру неустойки, як (I) фактичне виконання зобов`язання (ступінь виконання); (II) важливе стратегічне значення підприємств боржника для економіки, безпеки і оборони держави (інший інтерес, інші обставини), у зв`язку з чим допустили порушення норм матеріального права, зокрема, ч.3 ст.551 ЦК та ч.1 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК);
- суди попередніх інстанцій не врахували, що виконання спеціальних обов`язків ПрАТ "Харківенергозбут" не може залежати від його фінансового становища; суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.10.2023 у справі №913/162/22 та від 27.03.2023 у справі №904/934/22, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (ч.3 ст.551 ЦК, ч.1 ст.233 ГК).
22. 03.05.2024 до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Харківобленерго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. У відзиві АТ "Харківобленерго", зокрема, зазначає:
1) щодо направлення позивачем відповідачу документів, що є підставою для оплати за послуги з розподілу електричної енергії:
- умовами додатку 1 "Порядок розрахунків" до Договору встановлені, зокрема: порядок погодження обсягів розподіленої електричної енергії мережами оператора системи споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника; порядок внесення платежів;
- пунктом 1.7 додатку 1 "Порядок розрахунків" до Договору передбачено, що оператор системи до 16.00 7 числа місяця наступного за розрахунковим надає постачальнику на узгодження фактичні (звітні) обсяги купованої електричної енергії постачальником у розрахунковому місяці, за формою додатка 10 до цього Договору; до 16-00 8 числа місяця, наступного за розрахунковим оператор системи та постачальник узгоджують фактичні сумарні обсяги купівлі електричної енергії постачальником у розрахунковому місяці (п.1.8 додатку 1 до Договору);
- за підсумками розрахункового періоду з 8 по 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, оператором системи складаються та надаються постачальнику у двох примірниках Акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за формою додатку 3 до цього договору та Акт наданих послуг (виконаних робіт) за формою додатку 4 цього Договору. Постачальник в п`ятиденний термін після отримання актів зі свого боку підписує їх у двох примірниках, завіряє печаткою та повертає по одному примірнику до оператора системи (п.2.9 додатку 1 до Договору);
- умовами додатку 1 до Договору встановлено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником самостійно на поточний рахунок, що вказаний в реквізитах оператора системи. Також, умовами договору передбачено порядок внесення планових авансових платежів за отриману послугу з розподілу електричної енергії;
- постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно Акту наданих послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи та постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (п.2.9 цього додатку до Договору), та рахунку-фактури (додаток 5.1 до Договору) протягом п`яти днів банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника зазначеної в Акті наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарної оплати постачальником за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 2.4 додатку 1 до Договору).
- рахунок-фактура складається оператором системи за підсумками розрахункового місяця на підставі погодженого постачальником Акту наданих послуг з розподілу електричної енергії, який повертається постачальником у строки встановлені п.2.9 цього додатку; сума боргу за розподілену електричну енергію розраховується оператором системи та зазначається в рахунку саме як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника зазначеної в Акті наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарної оплатою постачальником за розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- в матеріалах справи наявні Акти наданих послуг з розподілу електричної енергії, які підписані без жодних зауважень з боку відповідача, а сама основної заборгованості була повністю погашена відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про повне визнання суми основної заборгованості";
2) Щодо накладення електронного цифрового підпису на документи (рахунки-фактури), які позивач направляв на електронну адресу відповідача:
- пунктами 1.2 та 1.7 чи будь-яким іншим пунктом Договору (як і його додатків) не передбачено обов`язок позивача направляти на електронну адресу відповідача (касатора) документи з обов`язковим накладенням електронно-цифрового підпису підприємства позивача. Водночас, умовами п.1.3 додатку 1 до Договору, такий обов`язком наявний саме у відповідача;
- відповідно до статей 6, 627 ЦК, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору; саме такі умови договору погоджені сторонами та є обов`язковим для виконання, які (умови договору) позивачем виконані в повному обсязі;
3) твердження відповідача про те, що судом при вирішенні справи №922/17/22 не досліджувався порядок та надсилання рахунків-фактури за період з листопада 2020 по листопад 2021 року не заслуговує на увагу, оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі №922/17/22 було досліджено вказані питання, а відповідно до приписів ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються в при розгляді іншої справ;
4) судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що сертифікат №5900-23-3413 про форс-мажорні обставини підтверджує неможливість виконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення оплат вартості послуг з розподілу електричної енергії у відповідно до п.2.2 додатку 1 до Договору, яким передбачені планові авансові платежі. Доказів неможливості здійснення остаточного розрахунку, який передбачений п.2.4 додатку 1 до Договору, сертифікат ТПП не містить. Сертифікат не підтверджує факту існування форс-мажорних обставин, відповідачем в порушення п.7.2 Договору не було повідомлено позивача в п`ятиденний строк про неможливість виконання зобов`язання унаслідок дії непереборної сили;
5) щодо клопотання відповідача про зменшення пені: