ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 296/806/21
провадження № 51-7228 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 17 березня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року у кримінальному провадженні № 22021060000000009 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 17 березня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за:
- ч. 1 ст. 258-3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного йому майна;
- ч. 2 ст. 260 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7, не сприймаючи державну владу України, підтримуючи злочинні наміри діючої на території Донецької області терористичної організації "Донецька Народна Республіка" (далі - "ДНР"), будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділів та брав активну участь в її діяльності за таких обставин.
Так, керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 07 квітня 2014 року створено злочинну організацію "ДНР", яка, відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", є терористичною.
Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації "ДНР" утворено так звані "політичний" та "силовий" блоки, які мають чіткий розподіл функцій. На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації "ДНР" на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.
Чисельні злочини, вчинені представниками "ДНР" або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання "ДНР" терористичною організацією.
У 2014 році ОСОБА_7, перебуваючи на території Донецької області, будучи обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації "ДНР", добровільно став її учасником, вступивши до неодноразово реорганізованого її підрозділу - "Гвардійської оперативно-тактичної групи "ІНФОРМАЦІЯ_2" 1 Армійського корпусу Народної міліції терористичної організації "ДНР" (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ГОТГ " ІНФОРМАЦІЯ_2"). У складі цього підрозділу ОСОБА_7 перебуває у псевдо військовому званні "майор" та використовує позивний "ОСОБА_7".
Водночас установлено, що ГОТГ " ІНФОРМАЦІЯ_2" має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, до її складу входять підрозділи військового типу, має визначений механізм вступу до нього та порядок проходження служби, незаконно має на озброєнні придатну для використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку, учасникам цього формування присвоюються військові звання. В кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають у збройному опорі правоохоронним органам України та Збройним Силам України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
Створення ГОТГ "ІНФОРМАЦІЯ_2" не передбачено жодними нормативно-правовими актами України.
Згідно ч. 6 ст. 17 Конституції України, на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Отже, ГОТГ "ІНФОРМАЦІЯ_2" є не передбаченим законом збройним формуванням.
ОСОБА_7, будучи учасником цього не передбаченого законом збройного формування, в період з 2014 року по даний час, перебуваючи на території Донецької області, брав участь у його діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, зокрема:
- чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
- брав участь у заходах, направлених на популяризацію діяльності ГОТГ "ІНФОРМАЦІЯ_2" серед цивільного населення.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судові рішення не вмотивовані, пред`явлене його підзахисному обвинувачення неконкретне, оскільки не деталізовано, яким чином ОСОБА_7 вчинив інкриміновані йому дії.
Стверджує, що проведення судового розгляду за відсутності обвинуваченого призвело до порушення його прав, у той час як судами не доведено факт ухилення обвинуваченого від суду чи його відмови прибути в судове засідання. Крім того, вважає публікацію викликів обвинуваченого в офіційних виданнях, зокрема "Урядовому кур`єрі", неналежним повідомленням, що призвело до порушення прав його підзахисного.
Так само вказує на недотримання вимог ст. 335 КПК України, оскільки суд, за наявності постанови про оголошення обвинуваченого в розшук, повинен був зупинити провадження.
Також вважає призначене ОСОБА_7 покарання надто суворим.
Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить детального аналізу доказів та відповідей на доводи апеляційної скарги захисника.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від прокурора, в якому він наводить мотиви на спростування доводів скарги та просить залишити її без задоволення.
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, ґрунтуються на детально наведених у вироку доказах, які суд усебічно, повно, об`єктивно дослідив та оцінив, навів відповідні мотиви свого рішення. Зокрема, в суді були в повному обсязі досліджені копії протоколів огляду та додані до них оптичні диски, на яких зафіксовано огляди відеозаписів, розміщених на відеохостингу "Youtube", де відображені епізоди протиправних дій на території "ДНР", серед учасників яких фігурує ОСОБА_7, а також інші докази, викладені у вироку.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. При цьому всім наявним доказам суд, відповідно до вимог КПК України, дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Оцінка судом доказів у касаційній скарзі не оспорюється.
Твердження сторони захисту про те, що в основу судового рішення покладено неконкретне та недеталізоване обвинувачення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Фабула пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 1 ст. 258-3, як участь у терористичній організації, та за ч. 2 ст. 260 КК України, як участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування, викладена в обвинувальному акті, відповідає формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним поза розумним сумнівом.
В обвинувальному акті органом досудового розслідування були зазначені та в судовому засіданні судом встановлені всі передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і зазначені обставини відповідають складам вказаних кримінальних правопорушень. Диспозиція цих норм кримінального закону не вимагає доказування мотивів чи мети участі у терористичній організації та непередбаченому законом збройному формуванні, а також конкретних дій, вчинених особою в рамках діяльності відповідних формувань.