ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 308/16170/22
провадження № 61-751св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Дубровської Олени Миколаївни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 провстановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щоу період з 2003 року до 2015 року він та відповідачка проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільно проводили дозвілля і відпочинок, придбали рухоме та нерухоме майно, здійснювали певні грошові заощадження та мали спільний бюджет та не перебували в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Із 2006 року вони були зарученими та носили обручки, а 09 липня 2015 року між ними зареєстрований шлюб.
Вказував на те, що до 2010 року вони проживали разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала його рідному брату - ОСОБА_3 . У літні періоди вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2, у будинку, який належав його батьку. У листопаді 2010 року вони переїхали жити до батьків відповідачки за адресою: АДРЕСА_3, де і проживали до переїзду у квартиру АДРЕСА_4, яку вони придбали 08 липня 2013 року.
29 липня 2011 року вони за спільні кошти придбали житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5, право власності на який зареєстровано на відповідачку, оскільки він у той час ще перебував за межами України.
08 липня 2013 року вони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_4, право власності на яку зареєстровано за відповідачкою, однак пошуком квартири, спілкуванням із ріелторами та попередніми власниками вказаної квартири вони займались разом. Ремонт у квартирі вони робили самостійно, в цьому їм допомагав батько відповідачки. Разом із ними проживала дочка відповідачки - ОСОБА_4 .
Зазначав, що дочка відповідачки зверталась до нього "тато", вказане також підтверджується тим, що 14 листопада 2014 року остання змінила прізвище з " ОСОБА_5" на " ОСОБА_5".
Вказував на те, що майно, яке набуте ними за період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності, їх частки є рівними, незважаючи на те, що право власності зареєстровано за відповідачкою.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 01 січня 2004 року до 09 липня 2015 року; визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 таке майно: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 та здійснити поділ спільного майна, виділивши та визначивши за ним право приватної власності на 1/2 частини вказаного нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2023 року, ухваленим у складі судді Голяни О. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач суду не надав належних, достатніх, допустимих і достовірних доказів на підтвердження фактупроживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу за період, коли відповідачка набула у власність спірне нерухоме майно.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2023 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 01 січня 2004 року до 09 липня 2015 року.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; квартиру АДРЕСА_4 .
Здійснено поділ спільного майна, виділивши та визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частини спільного майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 59,9 кв. м, житловою площею 24,5 кв. м; квартири АДРЕСА_4, загальною площею 51,3 кв. м, житловою площею 31,0 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 723,58 грн у відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наданими позивачем доказами підтверджується факт спільного проживання позивача з відповідачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 2003 року до 2015 року за такими адресами: АДРЕСА_6 (як без реєстрації, так із реєстрацією позивача), АДРЕСА_1 (із реєстрацією позивача та без реєстрації відповідача та її дочки), АДРЕСА_2 (проживання позивача, відповідачки та її дочки на літній період). Також додатковою підставою, яка свідчить про факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, є те, що дочка відповідачки 14 листопада 2014 року змінила прізвище з " ОСОБА_5" на " ОСОБА_5", що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1, а 09 липня 2015 року між сторонами був зареєстрований шлюб, що сторонами не заперечується і визнається, а тому апеляційний суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог у частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 01 січня 2004 року до 09 липня 2015 року.
Установивши, що сторони під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу набули у власність нерухоме майно, апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5, та квартира АДРЕСА_4, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу між сторонами у рівних частинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дубровська О. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, а саме частини третьої статті 367 ЦПК України, прийняв як докази копії відеозаписів з сімейного святкування 2008 року та похорону батька ОСОБА_1 2012 року, розписку ОСОБА_7 про отримання ним коштів за договором купівлі-продажу квартири від 08 липня 2013 року.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що до реєстрації шлюбу сторони у справі вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та спільно вирішували побутові проблеми. ОСОБА_1 не надав суду доказів проживання однією сім`єю, спрямованого на довготривалі відносини у спірний період, крім своїх пояснень та показань свідків, серед яких дочка, брат та зять позивача.
Під час розгляду справи не встановлена і не доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю
Сам факт перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін, на що апеляційний суд уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення вимоги позивача.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17 (провадження № 61- 10045св18), від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61- 10270св18), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/15049/16-ц (провадження № 61- 11607св18), від 15 серпня 2019 року у справ № 588/350/15 (провадження № 61- 30273св18), від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц (провадження № 61- 18588св18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18 (провадження № 61- 48440св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61- 44641св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61- 46210св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17-ц (провадження № 61- 40222св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц (провадження № 61- 5362св19), від 28 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц (провадження № 61- 30273св18), від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц (провадження № 61- 2080св18), від 18 квітня 2019 року у справі № 552/6659/16-ц (провадження № 61- 36768св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц (провадження № 61- 5296св19), від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20 (провадження № 61- 13801св21).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сочка В. І. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строку для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до довідки ТОВ "Наш-добробут" від 26 вересня 2022 року № 423 чоловік ОСОБА_1, дружина ОСОБА_8, падчерка ОСОБА_9 проживали за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації із 2004 року до січня 2010 року.
Згідно з актом про фактичне проживання від 26 вересня 2022 року, складеним у присутності сусідів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, затвердженим директором ТОВ "Наш-добробут", у квартирі АДРЕСА_7 проживали без реєстрації з 2004 року до січня 2010 року такі особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
Відповідно до довідки Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 31 жовтня 2022 року № 1823 за адресою: АДРЕСА_2, у літній період із 2004 року до 2014 року без реєстрації проживали такі особи: ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14 .
Згідно з актом про фактичне проживання від 31 жовтня 2022 року, складеним у присутності сусідів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, затвердженим заступником начальника відділу загальної та організаційної роботи Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області Хархола І., за адресою: АДРЕСА_2, у літній період з 2004 року до 2014 року без реєстрації проживали такі особи: ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14 .
31 серпня 2004 року ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_8, 26 травня 2008 року - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до витягу з протоколу розширеного засідання адміністрації Закарпатської обласної філармонії від 12 липня 2005 року № 2 вирішено надати артистці ЗЗНХ ОСОБА_8 гуртожиток по АДРЕСА_9 .
На підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2011 року ОСОБА_8 набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5, що розташований на земельній ділянці площею 1447 кв. м, кадастровий номер земельної ділянки - 2123285501:01:002:0025. Ціна договору - 51 495,00 грн.
15 серпня 2011 року за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок.
04 жовтня 2012 року батько відповідачки - ОСОБА_18 відчужив належну йому земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_10, за 17 840,00 грн та 20 червня 2013 року відчужив належний йому будинок із земельною ділянкою АДРЕСА_10, за 69 198,31 грн.
Згідно з випискою від 12 вересня 2022 року за рахунком АТ "Райффайзен банк" № НОМЕР_3, ОСОБА_1 08 липня 2013 року отримав готівкою 32 008,27 дол. США.
Відповідно до повідомлень Національного банку України офіційний курс гривні до іноземної валюти станом на 08 липня 2013 року становив 799,3000 грн. за 100 дол. США.
08 липня 2013 року ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу купила квартиру АДРЕСА_4, за 130 000,00 грн.
08 липня 2013 року за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на вказану квартиру.
Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 11 жовтня 2022 року останній заявив, що кошти за продаж належної йому квартири АДРЕСА_4, отримав від ОСОБА_1, 1958 року народження, у приміщенні банку "АВАЛЬ", що на вул. Корятовича.
Згідно з довідкою АТ "Сенс Банк", який є правонаступником АТ "Альфа-Банк", від 30 грудня 2022 року №57742-39.1, 10 липня 2013 року ОСОБА_8 уклала з АТ "Сенс Банк" кредитний договір № 401475298 на суму 10 096,21 грн для оплати/часткової оплати товарів: паркет дошка дуб; плінтус плас; грунт антисептик.
19 липня 2013 року ОСОБА_8 уклала з ПАТ "Дельта Банк" кредитні договори № 001-06001-190713, № 002-06001-190713, з цільовим призначенням - оплата LED телевізор LG вартістю 4 610,90 грн, холодильника Samsung, 1 шт., вартість 7 694,36 грн, підприємство торгівлі - ТОВ "Дієса".
12 липня 2013 року місце проживання відповідачки та її дочки зареєстровано у квартирі АДРЕСА_11,
Згідно з довідкою ПП "Ужгородський будинковий сервіс" від 13 жовтня 2022 року № 376 ОСОБА_2, 1978 року народження, дійсно із липня 2013 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до довідки ПП "Ужгородський будинковий сервіс" № 4348 від 05 вересня 2019 року станом на 05 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_6, зареєстровані ОСОБА_2, 1978 року народження, ОСОБА_1, 1958 року народження (чоловік); ОСОБА_19, 1998 року народження (дочка); ОСОБА_26, 1989 року народження (зять).
Згідно з актом про фактичне проживання осіб без реєстрації (для комунальних послуг та субсидій), який підписаний директором ПП "Ужгородський будинковий сервіс" ОСОБА_21, інспектором ОСОБА_22, сусідами ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,за адресою: АДРЕСА_6, з липня 2013 року проживав без реєстрації ОСОБА_1
14 листопада 2014 року дочка відповідачки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 16 років змінила прізвище з " ОСОБА_5" та " ОСОБА_5".
30 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужив за 82 000,00 грн належний йому житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
09 липня 2015 року між сторонами зареєстрований шлюб.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_2 нараховано/виплачено дохід за період з 1 кварталу 2000 року до 3 квартал 2022 року.
Відповідно до копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що останньому відкрито робочі візи до Німеччини.
Позивач перебував на роботі у Німеччині відповідно до даних паспорту та робочих віз: з 22 лютого 2010 року до 08 листопада 2010 року, з 15 грудня 2010 року до 07 січня 2011 року, з 18 лютого 2011 року до 24 жовтня 2011 року, з 15 грудня 2011 року до 09 січня 2012 року, з 24 лютого 2012 року до 05 листопада 2012 року, з 13 грудня 2012 року до 07 січня 2013 року.
Згідно з виписками за рахунками "Prosbank" № НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_1 за період з 02 квітня 2011 року до 01 січня 2023 року внесено 13 607,37 євро.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, станом на 07 лютого 2023 року за період із 1 кварталу 2008 року по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримав дохід за 2008 рік у сумі 5 556,67 грн; за 2009 рік - 14 382,75 грн; за 2010 рік - 2 427,59 грн; за 2013 рік - 8 117,26 грн; за 2014 рік - 12 684,95 грн; за 2015 рік - 16 374,33 грн; за 2016 рік - 155 093,48 грн; за 2017 рік - 24 250,64 грн; за 2018 рік - 44 834,92 грн; за 2019 рік - 50 290,03 грн; за 2020 рік - 24 388,88 грн.
Згідно з відомостями з Державного реєстру судових рішень, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 січня 2023 року у справі № 308/12227/22 розірвано шлюб, укладений 09 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо встановлення судами факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.