ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 713/24/22
провадження № 61-13342св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Національний природний парк "Вижницький",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного природного парку "Вижницький" на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2023 року в складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Лисака І. Н., Одинака О. О. у справі за позовом Національного природного парку "Вижницький" до ОСОБА_2 про стягнення збитків, спричинених злочином,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року Національний природний парк "Вижницький" (далі - НПП "Вижницький") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, спричинених злочином.
Позивач зазначав, що наказом НПП "Вижницький" від 03 червня 2010 року № 28-к ОСОБА_2 прийнято на посаду майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький".
02 січня 2013 року між НПП "Вижницький" та ОСОБА_2 укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до розділів 2, 4 Посадової інструкції майстра з охорони природи, затвердженої директором НПП "Вижницький", на ОСОБА_2 покладений обов`язок щодо здійснення безпосередньо охорони лісу та іншого державного майна на ввіреній дільниці; нести персональну матеріальну відповідальність за порушення вимог, передбачених посадовою інструкцією.
Також у пункті 6.1 Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів передбачено, що матеріально-відповідальними особами є майстер лісу (старший майстер лісу), лісничий.
Відповідно до акта Державної екологічної інспекції Карпатського округу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 23 грудня 2019 року № 130/03 у обході 11 (квартали 42, 43, 50, 51, 55), закріпленому за майстром з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" ОСОБА_2, виявлено незаконну порубку 201 дерева різних порід протягом 2018-2019 років.
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки сироростучих, сухостійних, вітровальних дерев, затвердженим в. о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу 26 грудня 2019 року, розмір шкоди становить 2 031 547,50 грн.
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, встановлено, що внаслідок бездіяльності та службової недбалості майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" ОСОБА_2, незаконної порубки 201 дерева різних порід протягом 2018-2019 років охоронюваним законом державним інтересам завдано матеріальних збитків на суму 2 031 547,50 грн.
У зв`язку із зазначеним позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь НПП "Вижницький" шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, у сумі 2 031 547,50 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням від 12 липня 2022 року Вижницький районний суд Чернівецької області стягнув з ОСОБА_2 на користь НПП "Вижницький" грошові кошти в сумі 2 031 547,50 грн.
Ухвалою від 05 жовтня 2022 року Вижницький районний суд Чернівецької області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задовольнив, заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2022 року скасував.
Рішенням від 13 лютого 2023 року Вижницький районний суд Чернівецької областіпозов НПП "Вижницький" задовольнив.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь НПП "Вижницький" грошові кошти в сумі 2 031 547,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що НПП "Вижницький" є неприбутковою юридичною особою, яка володіє всім своїм майном, що є державною власністю, на праві оперативного управління, здійснює захист майна, яке належить йому на праві оперативного управління, відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх службових обов`язків, позивачу спричинено матеріальних збитків на суму 2 031 547,50 грн, що підтверджується вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2020 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, та встановлено, що внаслідок бездіяльності та службової недбалості майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" ОСОБА_2 охоронюваним законом державним інтересам завдано матеріальних збитків на суму 2 031 547,50 грн.
Постановою від 11 липня 2023 року Чернівецький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2023 року скасував.
У позові НПП "Вижницький" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовив.
Стягнув з НПП "Вижницький" на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 45 709,81 грн.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про порушення права НПП "Вижницький" на майно, яке перебуває у державній власності та закріплено за позивачем на праві оперативного управління, незаконною порубкою 201 дерева різних порід протягом 2018-2019 років за вини ОСОБА_2, яка доведена вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2020 року та актом Державної екологічної інспекції Карпатського округу, складеним за результатом проведення планового заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 23 грудня 2019 року № 130/03.
Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що судпершої інстанції не встановив день виявлення шкоди, а також не перевірив, чи додержаний установлений статтею 233 КЗпП України річний строк для звернення до суду з відповідним позовом, не з`ясував, чи поважні причини такого пропуску.
Апеляційний суд, врахувавши, що НПП "Вижницький" не посилався на поважність пропуску строку звернення до суду, а також врахувавши те, що інформація про вчинення кримінального правопорушення була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020260000000001 02 січня 2020 року, вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, та встановлено вину ОСОБА_2, а НПП "Вижницький" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків, 05 січня 2022 року, дійшов висновку про пропуск позивачем річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 вересня 2023 року НПП "Вижницький" засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, або уточнення правової позиції щодо початку перебігу строку позовної давності для стягнення з працівника завданої ним матеріальної шкоди. Вказує на те, що у практиці Верховного Суду існує дві протилежні правові позиції, а саме:
- у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 472/654/16 Верховний Суд дійшов висновку, що за змістом частини третьої статті 233 КЗпП України день прийняття постанови про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка є відповідачем у цивільній справі про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов`язків, не слід вважати днем виявлення шкоди, заподіяної цим працівником, у разі наявності акта або висновку, складених у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, під час ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації. Тобто річний строк обчислюється з дня виявлення завданої працівником шкоди;
- у постанові від 21 жовтня 2021 року в справі № 760/15085/18 Верховний Суд висловив протилежну думку. Так, у цій справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом у червні 2018 року та просив стягнути з відповідача, який на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із позивачем, 583 464,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, які виплачені позивачем потерпілим особам, згідно з вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2017 року, у період з 20 жовтня 2017 року до 02 листопада 2017 року. Суд дійшов висновку, що позов поданий у межах річного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, і цей строк почав відлік з часу виплати позивачем третім особам відшкодування шкоди, завданої працівником у порядку регресу. Тобто річний строк обчислюється з моменту виплати підприємством грошової суми третій особі.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що рішенням від 27 січня 2021 року Господарський суд Чернівецької області в справі за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківська до НПП "Вижницький" про відшкодування шкоди стягнув з НПП "Вижницький" на користь держави шкоду, заподіяну порушенням навколишнього природного середовища, у розмірі 2 522 527,50 грн. На виконання цього рішення НПП "Вижницький" сплатило близько 300 000,00 грн. За умови, якщо подання позову в порядку регресу є можливим, то НПП "Вижницький" матиме право звернутися до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди. Тому позивач вважає, що відмова апеляційного суду у задоволенні позовних вимог у цій справі з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом створює преюдицію, у зв`язку з якою НПП "Вижницький" не зможе звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у порядку регресу. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що НПП "Вижницький" не має права вимоги до ОСОБА_3 у порядку регресу, оскільки НПП "Вижницький" не сплатило державі кошти за вказаним рішенням суду.
Також позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, понесених останнім, оскільки суд не врахував, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання про стягнення з НПП "Вижницький" судових витрат, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2023 року в справі № 606/1630/21, від 18 травня 2022 року в справі № 522/2493/18, від 26 січня 2022 року в справі № 569/17773/20, від 08 вересня 2021 року в справі № 219/1997/20, від 03 березня 2021 року в справі № 638/17962/15.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою від 16 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Вижницького районного суду Чернівецької області.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла витребувана цивільна справа.
Ухвалою від 17 січня 2024 року Верховний Суд заяву НПП "Вижницький" задовольнив. Зупинив виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2023 року у цій справі до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 через адвоката Вельничука Я. І. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
За змістом пункту 1.1 Положення про НПП "Вижницький" (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31 серпня 2020 року № 98, НПП "Вижницький" створений відповідно до Указу Президента України від 30 серпня 1995 року № 810 "Про створення національного природного парку "Вижницький", є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до пункту 1.2 Положення парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
На підставі пункту 10.2 Положення майно парку є державною власністю та закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Відповідно до державного акта серії І-ЧВ № 001124 від 20 травня 1999 року до складу земель, які передано у користування НПП "Вижницький", входять землі обходу № 11 (квартали № № 42, 43, 50, 51, 55) Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" (т. 1, а. с. 226-229).
Наказом НПП "Вижницький" від 03 червня 2010 року № 28-к ОСОБА_2 прийнято на посаду майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" (т. 1, а. с. 21).
02 січня 2013 року між НПП "Вижницький" та ОСОБА_2 укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т. 1, а. с. 20).
Відповідно до розділів 2, 4 Посадової інструкції майстра з охорони природи, затвердженої директором НПП "Вижницький", на ОСОБА_2 покладений обов`язок щодо здійснення безпосередньо охорони лісу та іншого державного майна на ввіреній дільниці; нести персональну матеріальну відповідальність за порушення вимог, передбачених посадовою інструкцією.
Пунктом 6.1 Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів передбачено, що матеріально-відповідальними особами є майстер лісу (старший майстер лісу), лісничий.
За актом приймання-здачі обходу (дільниці) від 02 грудня 2013 року ОСОБА_2 прийняв обхід № 11 Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький", що складається з кварталів № № 42, 43, 50, 51, 55 (т. 1, а. с. 22).
Відповідно до акта Державної екологічної інспекції Карпатського округу, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 23 грудня 2019 року № 130/03 у обході 11 (квартали № № 42, 43, 50,51, 55), закріпленому за майстром з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" ОСОБА_2, виявлено незаконну порубку 201 дерева різних порід, вчинену протягом 2018-2019 років (т. 1, а. с. 23-60).
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки сироростучих, сухостійних, вітровальних дерев, затвердженим в. о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу 26 грудня 2019 року, розмір шкоди становить 2 031 547,50 грн.
Вироком від 07 жовтня 2020 року Вижницький районний суд Чернівецької області визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України. Встановлено, що внаслідок бездіяльності та службової недбалості майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Вижницький" ОСОБА_2, незаконної порубки 201 дерева різних порід протягом 2018-2019 років охоронюваним законом державним інтересам завдано матеріальних збитків на суму 2 031 547,50 грн (т. 1, а. с. 15-19).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.