ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/3332/23
провадження № 61-2660св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на її користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн, матеріальну шкоду в розмірі 8 773,00 грн, витрати понесені на копіювання документів на суму 2 941,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 квітня 2022 року о 08.20 год на станції "Мінська" вона зайшла до метрополітену щоб доїхати до станції "Майдан Незалежності".
На вході до метрополітену вона пред`явила представнику поліції документи в застосунку "Дія" та повідомила про те, що їде до Державної міграційної служби України (далі - ДМС), що на вул. Богдана Хмельницького, 10.
Працівник поліції ОСОБА_2 відпихнув її і сказав, що не пропустить без пред`явлення паспорта. Вона повторно пояснила, що паспорта у неї немає, оскільки його забрали за її заявою уповноважені особи ДМС для термінового оновлення даних і для верифікації. Також пояснила, що 31 березня 2022 року відбувся збій у системі ДМС, у цей день їй не змогли надати будь-яких документів, в тому числі довідок.
ОСОБА_2 розлютився і почав безпідставно штовхати її у груди, викручувати руки і припирати до стінки метрополітену в присутності великої кількості перехожих, далі він запалив цигарку і почав пускати дим їй в обличчя. Поряд стояли два поліціанти, які сміялись, коли з неї знущається ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 примусом відібрав у неї мобільний телефон, далі притулив до стінки, зі ще одним представником поліції ОСОБА_3 (номер форми НОМЕР_1) на одягнув неї кайданки. Пізніше ОСОБА_2 почав рвати її одяг (чорне пальто на лівому плечі було розірвано ) і вигукувати перехожим в метрополітені, що він зловив диверсанта.
Пізніше за ініціативи ОСОБА_2 її в наручниках відведено до кімнати при метрополітені для огляду її документів. ОСОБА_2 обзивав її, перейшов на ти, застосовував психологічний тиск, незаслужені і нелюдські моральні знущання, обзивання. Кайданки з неї зняли о 10.45 год.
Після зняття кайданок вона телефонувала на 103 для отримання собі меддопомоги. Ні служба 103, ні попередньо викликана служба 102 на її виклики не прибули.
З 10.50 год до 11.20 год вона писала скаргу і пояснення для передання керівнику Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві) Івану Вигівському в службовій кімнаті метрополітену.
Приблизно о 14.00 год вона забрала в ДМС паспорт з оновленими даними.
Після цього вона звернулася до клініки, де лікар зафіксував підвищення тиску, сліди від кайданок та призначив лікування.
11 квітня 2022 року позивачка звернулась зі скаргою до ГУ НП у м. Києві з вимогою службових перевірок щодо працівників поліції.
Ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 05 травня 2022 року у справі № 757/9963/22-к та від 23 травня 2022 року у справі № 757/11526/22-к, та ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року у справі № 761/11386/22 зобов`язано компетентних (уповноважених) осіб відповідних органів унести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за її заявами та розпочати досудове розслідування.
Крім того, зазначила, що працівник Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві склав щодо неї протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року у справі № 756/3057/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначала, що вказані дії відповідачів завдали їй суттєвих моральних втрат, душевних страждань, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв`язків, а тому просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 11 вересня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн, матеріальну шкоду в розмірі 200,00 грн. В решті позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеним. При цьому місцевий суд виходив з того, що позивачка довела наявність спричиненої незаконними діями працівників Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві моральної шкоди, однак при визначенні її розміру виходив з конкретних обставин справи, характеру спричинених їй моральних страждань, які полягали у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв`язку із неправомірним складанням на неї протоколу, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, вона була вимушена витрачати додатковий час та зусилля для захисту своїх прав. Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд визначив розмір такої шкоди в сумі 5 000,00 грн, відшкодування яких підлягає за рахунок коштів державного бюджету.
Доведеною суд вважав і вимогу про стягнення майнової шкоди в розмірі 200,00 грн за пошкодження пальта.
Водночас суд зазначив, шо позивачка не надала належних та допустимих доказів придбання ліків за призначенням лікарів у період з квітня до вересня 2022 року, тому вимоги про стягнення коштів не підлягають задоволенню. Також суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат на копіювання документів на суму 2 941,00 грн задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 14 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ГУ НП у м. Києві та Державної казначейської служби України задовольнив частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року змінив, виклав резолютивну частину судового рішення в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн та матеріальну шкоду в розмірі 200,00 грн. В решті позову відмовити.".
Апеляційний суд мотивував постанову обґрунтованістю висновку місцевого суду про часткову доведеність вимог позову в частині моральної та майнової шкоди, однак суд вважав, що спосіб стягнення вказаних коштів визначений місцевим судом неправильно, оскільки кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року в частині зменшення розміру моральної та майнової шкоди та в цій частині змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, врахувавши обґрунтовану майнову шкоду, судові витрати у справі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, від 28 листопада 2019 року № 261/0/15-18 та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17;
суд не дослідив зібрані у справи докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України);
суд необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин. які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд, визначаючи розмір моральної шкоди, не врахував глибину моральних страждань позивачки та принципи розумності, виваженості і справедливості. Також суд не надав належної оцінки щодо понесення майнових витрат, а саме на придбання ліків та на копіювання документів.
У березні 2024 року ГУ НП у м. Києві подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення.
У березні 2024 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на касаційну скаргу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 01 квітня 2022 року на станції метро "Мінська" (м. Київ) поліцейські Управління в метрополітені ГУ НП у м. Києві затримали ОСОБА_1 з підстав виникнення конфлікту з працівниками поліції.
З довідки від 08 квітня 2022 року про проведення перевірки за повідомленням операторів спец. лінії "102" відомо, що о 08.30 год ОСОБА_1 під час проходу на станцію метро "Мінська" відмовилась надати для перевірки документи та показати вміст сумки. Прохання поліцейського та роз`яснення щодо роботи метрополітену як укриття та вжиття з цього приводу антитерористичних заходів під час військового стану викликали у ОСОБА_1 обурення, і вона почала конфліктувати, висловлювалася нецензурно, образливо чіплялася до громадян, які проходили на станцію, на прохання припинити хуліганські дії не реагувала, чим порушила спокій громадян та викликала їх справедливе обурення.
У подальшому в присутності свідків працівник Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП (ВАБ 373648).
Свідок ОСОБА_4 дала суду показання про те, що 01 квітня 2022 року вона 1 год чекала, коли їй привезуть її паспорт, щоб пройти в метрополітен, та була свідком, як працівники не пропускали ОСОБА_1, яка пояснювала, що паспорт її в ДМС. Поліцейські спілкувались з позивачкою в грубій формі (нецензурною лайкою), пускали дим в обличчя, порвали пальто, одягли кайданки. ОСОБА_1 не використовувала нецензурну лексику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.