ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 734/985/23
провадження № 61-3705св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, у тому числі, на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 6,03 га, кадастровий номер: 7425185000:03:001:0002, яка розташована у с. Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Позивачка вказувала, що до 24 лютого 2022 року вона знімала кімнату у померлої ОСОБА_3, яка знаходиться по АДРЕСА_1, та проживала за вказаною адресою.
Після початку повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації до України вона повернулася у с. Обуховічі Вишгородського району Київської області, де проживає по цей час.
Про смерть ОСОБА_3 у травні 2022 року вона дізналася, коли її чоловік приїхав за її речами у м. Київ, де знайшов у вищевказаній квартирі померлу ОСОБА_3
Вказувала, що лише 04 березня 2023 року вона отримала від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В. лист із повідомленням про існування заповіту ОСОБА_3, складеного на її ім`я, відповідно до якого вона є спадкоємцем належного померлій майна, а саме вищевказаної земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 6,03 га, кадастровий номер: 7425185000:03:001:0002. У листі також зазначалося про необхідність звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 01 березня 2023 року.
Існування вказаного заповіту для неї стало несподіванкою, оскільки вона не була родичкою померлої ОСОБА_3 та не очікувала, що остання може заповісти їй якесь майно. Вона ніколи не бачила та не знала про сам факт існування зазначеного заповіту.
13 березня 2013 року, прибувши у м. Київ, вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Проте в цей самий день приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини.
Позивачка вважала, що з поважних причин пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту, складеного на її ім`я, а також повномасштабна військового агресія російської федерації відносно України призвела до руйнування звичного перебігу її життя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В. терміном у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2023 року у складі судді Ходіч В. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що до 04 березня 2023 року їй не було відомо про існування заповіту, складеного на її ім`я, а також доказів того, що повномасштабна агресія російської федерації відносно України в указаний період призвела до руйнування звичного перебігу її життя і саме це було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном шість місяців з часу набрання судовим рішенням законної сили.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що позивачка, як спадкоємець за заповітом після смерті приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, пропустила установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не була повідомлена за життя спадкодавця про складання нею заповіту. Нотаріусом також не повідомлено позивачку своєчасно про складання на її ім`я заповіту. Отже, у ОСОБА_1 існували об`єктивні труднощі для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, оскільки позивачка не проживала з останньою, а про існування заповіту дізналась лише 04 березня 2023 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого законом для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Срібнянського районного суду Чернігівської області.Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2, якому ОСОБА_3 проходилася двоюрідною сестрою, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки не врахував, що позивачка знала як про смерть ОСОБА_3, так і про існування заповіту, складеного на її ім`я, але не скористалася своїм правом на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини у строк, встановлений законодавством. У позивачки було достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона ще до смерті спадкодавця була обізнана про наявність заповіту на її ім`я, а її посилання на необізнаність про наявність спадкового майна та на військову агресію російської федерації не є підставами для визнання поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, протягом травня 2022 року, а також наступних десяти місяців, коли позивачка могла звернутися із відповідною заявою, ані в м. Києві, ані в Київській області не велися активні бойові дії. Обставини того, що позивачка знала про факт існування заповіту ще до смерті спадкодавця підтверджується показаннями свідків, проте апеляційний суд безпідставно не взяв їх до уваги, а взяв за основу свого прийнятого судового рішення лише лист приватного нотаріуса від 23 лютого 2023 року, яким остання повідомила позивачку про існування заповіту.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Посилання в касаційній скарзі на відповідні судові рішення Верховного Суду України та Верховного Суду є безпідставними і нерелевантними до обставин цієї справи. Про факт існування заповіту, складеного спадкодавцем на ім`я позивачка, остання дізналася лише 04 березня 2023 року, коли отримала від приватного нотаріуса відповідного листа.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 64).
Згідно із заповітом від 13 липня 2019 року, посвідченим державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-697, ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 6,03 га, кадастровий номер: 7425185000:03:001:0002, розташовану за адресою: с. Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 79).
ОСОБА_1 протягом значного часу знімала у ОСОБА_3 кімнату по АДРЕСА_1 та проживала за вказаною адресою. Зазначене не заперечувалося сторонами у справі.
24 червня 2022 року двоюрідний брат померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Голяченко М. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті його двоюрідної сестри за правом представлення, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа (т. 1, а. с. 50-118).
Згідно з інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 24 червня 2022 року, сформованої приватним нотаріусом Голяченко М. В. у зв`язку з відкриттям спадкової справи, за вказаними параметрами запиту у спадковому реєстрі було виявлено заповіт, посвідчений 13 липня 2019 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т. В. за реєстровим № 1-697, який є чинним (т. 1, а. с. 73-74).
13 березня 2023 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 91).
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 13 березня 2023 року № 64/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні (видачі) ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом (т. 1, а. с. 95).
Судом також установлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко М. В. про наявність заповіту на ім`я ОСОБА_1 сповістила останню повідомленням від 23 лютого 2023 року № 43/02-14/36/2022 про заведення спадкової справи (т. 1, а. с. 88), яке направлено на адресу ОСОБА_1 27 лютого 2023 року та отримано останньою 04 березня 2023 року (т. 1, а. с. 89). У зазначеному повідомленні приватний нотаріус довела ОСОБА_1 до відома про те, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 та просить ОСОБА_1 до 01 березня 2023 року повідомити, чи прийняла остання спадщину та надати відповідні докази.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.